Справа №4185                                                   Головуючий у 1 інстанції Дудар І.О.

Категорія 26                                                        Доповідач Лук'янова С. В.

УХВАЛА

 Іменем України

19       червня 2007 року       Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Висоцької B.C. суддів Лук'янової СВ.,  Барсукової О.І.

при секретарі Іванові В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду міста Горлівки Донецької області від 19 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2,  ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про надання додаткового строку,  достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  пояснення позивачів і відповідачки,  перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги,  апеляційний суд

встановив:

20        лютого 2007 року позивачі звернулися в суд до відповідачки із зазначеним

позовом,  в обгрунтування якого сказали,  що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх баба - ОСОБА_4 ; після її смерті залишилася спадщина у вигляді будівлі АДРЕСА_1; спадкоємцями є вони - внуки померлої і відповідачка -

дочки померлої. При житті ОСОБА_4  склала заповіт,  за яким її спадкоємцями є

відповідачка і їх мати - ОСОБА_5 в рівних частках. їх мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1,  тому вони є спадкоємцями після смерті баби. На початку жовтня 2006 року (до

спливу шестимісячного строку,  встановленого для прийняття спадщини після смерті баби)

вони звернулися в нотаріальну контору з питання прийняття спадщини. Але нотаріус їм

відповів,  що вони не мають відношення до спадщини баби,  оскільки є заповіт. В

теперішній час вони дізналися,  що їх ввели в оману. Вони не бажають відмовлятися від

спадщини. Тому просили визначити їм додатковий строк,  достатній для подання ними

заяви про прийняття спадщини (а.с. З).

Рішенням Калінінського районного суду міста Горлівки від 19 березня 2007 року позов задоволено: позивачам наданий додатковий строк для подання ними заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4,  померлої ІНФОРМАЦІЯ_2,  протягом двох місяців.

Цим рішенням встановлено,  що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4; 24 червня 2006 року вона залишила заповіт на ім'я відповідачки і ОСОБА_5 на будинок АДРЕСА_1; ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після її смерті залишилися діти - позивачі у справі. Пославшись на ч.1  ст. 1269,  ч.1  ст. 1270,  ч.3

 ст.  1272 ЦК України,  суд прийшов до висновку,  що позовні вимоги не порушують права,  свободи чи інтереси інших осіб і підлягають повному задоволенню (а.с. ЗО-31).

Ухвалою Калінінського районного суду міста Горлівки від 28 березня 2007 року виправлені помилки,  допущені в рішенні цього ж суду від 19 березня 2007 року: датою смерті ОСОБА_4  вважати ІНФОРМАЦІЯ_2; датою смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1; датою складання заповіту - 24 червня 1996 року (а.с. 35-36).

В апеляційній скарзі відповідачка ставить питання про скасування рішення Калінінського районного суду міста Горлівки від 19 березня 2007 року і ухвалення у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом норм матеріального права і порушення вимог  ст. 210 ЦПК України. Позивачі вказали,  що пропустили строк для подання заяви про прийняття спадщини через добросовісну помилку,  але за змістом цивільного законодавства вина за останню покладається на позивачів. Позивачка знала про зміст заповіту ОСОБА_4,  оскільки один екземпляр заповіту знаходився у неї. Після смерті ОСОБА_4  вона з позивачкою обговорювала питання про спадщину і позивачка заявила,  що не має претензій до спадщини і відмовилася її примати. В теперішній час вона продала вказаний будинок ОСОБА_6,  яка з малолітніми дітьми проживає в цьому будинку. В мотивувальній частині рішення суд не вказав з якої поважної причини позивачі пропустили строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 40).

В судовому засіданні апеляційного суду відповідачка підтримала доводи апеляційної скарги; позивачі не визнали апеляційну скаргу і просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню через наступне.

Згідно  ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції правильно встановлено,  що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4- бабуся позивачів; 24 червня 1996 року вона залишила заповіт на ім'я відповідачки і ОСОБА_5- матері позивачів на будинок АДРЕСА_1; ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після її смерті залишилися діти -позивачі у справі. Ці обставини не оспорюють і сторони.

Судом першої інстанції також встановлено,  що позивачі пропустили строк для прийняття спадщини з поважної причини: до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини позивачка і відповідачка зверталися в нотаріальну контору,  де отримали відповідь про те,  що позивачі не є спадкоємцями після смерті їх баби ОСОБА_4  Цю обставину відповідачка підтвердила в судовому засіданні апеляційного суду. Крім цього,  згідно довідці про звільнення позивач лише 7 листопада 2006 року (тобто після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини) звільнився із місця позбавлення волі,  де відбував покарання. Ці обставини є поважними причинами для пропуску позивачами строку для прийняття спадщини після смерті їх баби ОСОБА_4,  яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. У відповідності до змісту заповіту ОСОБА_4  позивачі є спадкоємцями ОСОБА_4  за законом.

Враховуючи викладене,  апеляційний суд вважає,  що суд першої інстанції прийняв законне рішення про надання позивачам додаткового строку для прийняття спадщини,  оскільки у відповідності до вимог ч.3  ст. 1272 ЦК України додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини визначається у разі,  якщо суд визнає причини пропуску

строку для прийняття спадщини поважними. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права,  що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому рішення суду є законним і підстав для його скасування немає.

Але апеляційний суд вважає за необхідне доповнити резолютивну частину рішення суду першої інстанції після слів „надати ОСОБА_2,  ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4,  померлої ІНФОРМАЦІЯ_2,  протягом двох місяців" словами „з дня набрання цим рішенням законної сили".

Керуючись  ст.  ст. 303,  307 ч.1 п.1,  308,  313,  315,  317 ЦПК України,  апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Калінінського районного суду міста Горлівки Донецької області від 19 березня 2007 року  залишити без змін.

Доповнити резолютивну частину рішення після слів „надати ОСОБА_2,  ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4,  померлої ІНФОРМАЦІЯ_2,  протягом двох місяців" словами „з дня набрання цим рішенням законної сили".

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.