АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-3415/11
Головуючий по 1-й інстанції Андрущенко-Луценко С.В.
Суддя-доповідач: Карпушин Г. Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Карпушина Г.Л.,
Суддів: Гальонкіна С.А., Корнієнка В.І.,
при секретарі : Ачкасовій О.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 вересня 2011 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки , -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
В С Т А Н О В И Л А :
В червні 2011 року ПАТ «Державний ощадний банк України»звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 вересня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 22035508472952 від 16 лютого 2007 року укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадній банк України»і ОСОБА_2 в розмірі 330 640 грн. 10 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки –об’єкт нерухомості належний ОСОБА_2 на праві приватної власності , а саме: житловий будинок зі всіма невід’ємними приналежностями, що знаходиться в АДРЕСА_1, та в цілому складається із житлового будинку А-1, загальною площею 134, 2 м. кв., житловою площею 78,3 м. кв., сараю Б, вбиральні В, погреба, споруд, що розташовані на земельній ділянці площею 1000 м. кв. шляхом його продажу з прилюдних торгів відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку».
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України»1 820 грн. судових витрат.
З рішенням суду не погодилася ОСОБА_2 та подала на нього апеляційну скаргу.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в повному обсязі.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що 16 лютого 2007 року між позивачем та відповідачкою укладено кредитний договір № 22035508472952. Відповідно до умов даного договору ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 250 000 грн. зі сплатою 18% річних за користування кредитом.
17 серпня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»та відповідачкою укладено додаткову угоду до кредитного договору. Відповідно до даної угоди банк надав ОСОБА_2 додаткові кредитні кошти в сумі 53 000 грн. з остаточним терміном повернення –до 16 лютого 2017 року.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 грудня 2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України»330 640 грн. 10 коп. заборгованості за кредитним договором № 22035508472952 від 16 лютого 2007 року.
З метою належного виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору, 16 лютого 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» і відповідачкою укладено договір іпотеки № 1095. Відповідно до договору іпотеки ОСОБА_2 (іпотекодавець) передає в іпотеку, а ВАТ «Державний ощадний банк України»(Іпотекодержатель) приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених в договорі нерухоме майно –житловий будинок зі всіма невід’ємними при належностями, що знаходяться в АДРЕСА_1, та в цілому складається із житлового будинку А-1, загальною площею 134, 2 м. кв., житловою площею 78,3 м. кв., сараю Б, вбиральні В, погреба, споруд, що розташовані на земельній ділянці площею 1000 м. кв. Визначена вартість предмета іпотеки –будинку, становить 419 300 грн. На момент укладення договору іпотеки, відповідно до поданих відповідачкою документів, у вказаному будинку ніхто зареєстрований не був, ніяких прав щодо нього не мав. ОСОБА_2 разом зі своїми дітьми малолітньою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зареєстровані та проживали в АДРЕСА_2.
Як вбачається з довідки Миргородського МВ з обслуговування м. Миргорода та Миргородського району, з 09 липня 2007 року в будинку за адресою: АДРЕСА_1, прописалися ОСОБА_2, малолітня ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Статтею 35 Закону України «Про іпотеку», п.п.6.1,6.2 договору іпотеки передбачено, що у разі порушення основного зобов’язання або умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Надіслана вимога має містити стислий зміст порушення зобов’язання, вимогу про усунення даного порушення в 30 денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги про усунення порушення. У разі, коли в зазначений у вимозі термін порушення не буде усунуто, іпотеко держатель має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до Закону України «Про іпотеку».
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 29 квітня 2011 року банком направлено на адресу ОСОБА_2 повідомлення про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором. Разом з цим зазначено, що в разі непогашення такої заборгованості в 30 денний термін, банк буде вимушений звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.12.2010 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України»330 640 грн. 10 коп. заборгованості за кредитним договором, на день розгляду справи районний судом не виконано.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку та задовольнив вимогу ПАТ «Державний ощадний банк України»про звернення стягнення на предмет іпотеки.
На думку колегії суддів, доводи апелянта про те, що рішенням суду порушено право малолітньої ОСОБА_3 на користування житлом, яким є житловий будинок, що знаходяться в АДРЕСА_1., при цьому не взято до уваги, що остання фактично проживала в даному будинку на момент укладення договору, не можуть бути враховані на момент розгляду справи в апеляційній інстанції та не були враховані судом першої інстанції, оскільки самою відповідачкою та органом опіки та піклування не надано до суду достатніх та належних доказів, того що на момент укладення договору іпотеки малолітня ОСОБА_3 фактично користувалася спірним нерухомим майном, тобто мала право користування ним.
Крім того, зважаючи на позицію відповідачки та представника органу опіки та піклування в суді, які не ставили питання по визнання недійсним договору іпотеки недійсним, суд правильно виходив з того, що відповідачка ОСОБА_2 при укладанні договору іпотеки з позивачем не діяла в супереч прав та інтересів малолітньої ОСОБА_3
Факт реєстрації малолітньої ОСОБА_3 та її проживання в житловому будинку, який є предметом іпотеки на даний час, за відсутності доказів, які б обґрунтовували необхідність та поважність причин зміни місця реєстрації та проживання останньої після укладення договору іпотеки, вказують лише на спосіб ухилення відповідачки від виконання взятого зобов’язання.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 вересня 2011 року. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Задоволенню вона не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 308 ,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити .
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 вересня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : _____________ Карпушин Г.Л.
Судді: _____________ Гальонкін С.А. _____________ Корнієнко В.І.
Згідно:
Копія