Справа№22-2437/07                                               Головуючий у 1 інстанції  Швайковський А.А.

Суддя-доповідач : Сапун О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„ 04 " липня 2007 року                                                                               м.  Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого    Пільщик Л.В.

Суддів                   Сапун О.А.

Краснокутської О.М.  При секретарі   Петровій О.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства „ПМК-122 Запоріжсільбуд-1" на заочне рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від «27» листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства „ПМК-122 Запоріжсільбуд-1" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,  -

ВСТАНОВИЛА :

11 жовтня 2006 року ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до приватного підприємства „ПМК-122 Запоріжсільбуд-1" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Зазначала,  що працювала на підприємстві відповідача з 11 липня 2003 року по 29 серпень 2006 року на посаді головного бухгалтера. За час роботи зарплату отримувала невчасно,  а з травня 2006 року заробітна плата їй взагалі не виплачувалась. Заборгованість по заробітній платі на серпень 2006 року становить 3745 грн. 80 коп. На неодноразові звернення до директора про виплату зарплати,  отримувала відповідь,  що лише він вирішує строки виплати зарплати. Однак до цього часу підприємство з нею не розрахувалось. З цих підстав просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі 3745 грн. 80 коп. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 2767 грн. 05 коп.

Заочним  рішенням  Оріхівського  районного   суду  Запорізької  області  від  27 листопада 2006 року позов задоволено .

Стягнуто з ПП „ПМК-122 Запоріжсільбуд-1" на користь ОСОБА_1  заборгованість по заробітній платі в сумі 3745 грн. 80 коп.,  середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 2767 грн. 05 коп.

Стягнуто з ПП „ПМК-122 Запоріжсільбуд-1" на користь держави державне мито в сумі 65 грн. 13 коп.,  витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн.

03 квітня 2007 року ПП „ПМК-122 Запоріжсільбуд-1" звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2007 року заява ПП „ПМК-122 Запоріжсільбуд-1" про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі на рішення суду ПП „ПМК-122 Запоріжсільбуд-1" ,  посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права,  просить рішення суду першої інстанції скасувати,  справу направити на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  вислухавши пояснення сторін,  розглянувши матеріали справи,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 307,  статті 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Судом з'ясовано,  що ОСОБА_1  з 11 липня 2003 року по 29 серпня 2006 року працювала у відповідача головним бухгалтером.  По причині невиплати заробітної плати протягом травня-серпня 2006 року виникла заборгованість,  яку позивачка просила стягнути з ПП „ПМК-122 Запоріжсільбуд-1".

Статтею 115 КЗпП України передбачено,  що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки,  встановлені колективним договором,  але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу,  що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Оскільки підприємство не виплачувало ОСОБА_1  заробітну плату продовж чотирьох місяців,  суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованість по зарплаті.

В обгрунтування суми позовних вимог ОСОБА_1  надала суду довідку № 61 від 29 серпня 2006 року,  з якої видно,  що борг по зарплаті станом на 29 серпня 2006 року дорівнює 3745 грн. 80 коп.

Згідно статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі.

В апеляційній скарзі ПП „ПМК-122 Запоріжсільбуд-1" зазначає,  що довідка,  надана позивачко,  є підробкою. Борг по зарплаті,  який ОСОБА_1  не виплачений,  дорівнює лише 1248 грн. 65 коп.

Між тим,  доводи апеляційної скарги спростовуються наданими підприємством в судове засідання апеляційного суду Запорізької області розрахунково-платіжними відомостями за травень-серпень 2006 року. З зазначених відомостей видно,  що ОСОБА_1  у зазначений період були нараховані 3745 грн. 80 коп.,  однак доказів щодо отримання позивачкою заробітної плати у травні - серпні 2006 року або перерахування зарплати на банківську картку працівника ПП „ПМК-122 Запоріжсільбуд-1" не надало.

Статтями 116, 117 КЗпП України передбачено,  що при звільненні працівника виплата всіх сум,  що належать йому від підприємства,  проводиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум,  належних працівникові при звільненні,  власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений законом строк виплатити не оспорювану

ним суму. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум,  підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Виходячи з наданих доказів,  конкретних обставин справи суд першої інстанції правильно задовольнив вимоги ОСОБА_1  і на підставі статті 117 КЗпП України стягнув на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку. При цьому в рішенні наведені необхідні розрахунки.

Рішення суду є законним,  обґрунтованим,  справедливим,  підстав для його скасування колегія не вбачає.

Твердження апелянта про те,  що при розгляді справи в суді першої інстанції підприємство не було належним чином повідомлене про час і місце судового засідання,  спростовуються повідомленням про вручення поштового відправлення,  з якого видно,  що 16 листопада 2006 року працівнику відповідача ОСОБА_2 був вручений виклик у судове засідання на 27 листопада 2006 року. Тому районний суд мав право при таких обставинах розглянути справу по суті і ухвалити заочне рішення (а. с. 11, 13).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суджу та не дають підстав для висновку,  що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального або процесуального права і це призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись  ст.   ст.  307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства „ПМК - 122 Запоріжсільбуд-1" відхилити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.