АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  22ц-4302/11           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Самсонова О.А.                                                        

Суддя-доповідач:  Карпушин Г. Л.          

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ     

21 грудня 2011 року                                                                                           м.Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді :  Карпушина Г.Л.,

Суддів:   Винниченко Ю.М., Бондаревської С.М.

          при секретарі :   Цюрі Я.В.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою  Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради

          на рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2011 року

          по справі за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади м. Полтави про визнання права власності , -

          Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -

В С Т А Н О В И Л А :

          Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено.

          Визнано за ОСОБА_2 за набувальною давністю право власності на ј частину жилого будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3.

          З рішенням суду не погодилась Територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради  та подала на нього апеляційну скаргу.

          Просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

          Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

           Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

          Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Оскільки ОСОБА_2 належить ѕ частини у праві власності на весь будинок, реальна його частка не виділена, тому здійснюючи володіння та користування своєю часткою, позивач фактично володів та користувався всім будинковолодінням. Позивач , здійснюючи обслуговування зазначеного жилого будинку, догляд за ним, добросовісно заволодів належною ОСОБА_3 частиною нерухомого майна, відкрито, безперервно володіє ним в період, більший десяти років. За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача та визнання за ним права власності за набувальною давністю на ј частину спірного домоволодіння.

          Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

            Стаття 41 Конституції України зазначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

             Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

            Відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном –протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

          Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим судом  ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 серпня 1990 року на праві власності належить Ѕ частина жилого будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

             Відповідно до договору дарування, посвідченого 26 грудня 1989 року Другою полтавською державною нотаріальною конторою , ОСОБА_2 є власником ј частини зазначеного будинку.

            ОСОБА_3 ј частина спірного будинку належала на підставі свідоцтва № 344 направо особистої власності на жилий будинок, виданого 17 вересня 1988 року Житлово-експлуатаційним об’єднанням виконкому Полтавської міської ради.

           ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла у м. Тбілісі, Грузія. Спадкоємці після ОСОБА_3 відсутні.

             Реальна частки спірного домоволодіння не виділені, тому здійснюючи володіння та користування своєю часткою, позивач фактично володів та користувався всім будинковолодінням. Позивач , здійснюючи обслуговування зазначеного жилого будинку, догляд за ним, добросовісно заволодів належною ОСОБА_3 частиною нерухомого майна, відкрито, безперервно володіє ним в період, більший десяти років.

          На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильно висновку та правомірно визнав за ОСОБА_2 за набувальною давністю право власності на спірне домоволодіння.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не заслуговують на увагу, є безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду.

           За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

          Апеляційну скаргу Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради - відхилити .

           Рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2011 року - залишити без змін.  

           Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і  може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

 Головуючий суддя :              /підпис/  Карпушин Г.Л.

           Судді:     /підпис/ Винниченко Ю.М.         /підпис/     Бондаревська С.М.

Копія

Згідно: Суддя Апеляційного суду

            Полтавської області                   _________  Карпушин Г.Л.

          Копія