АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-1023
Головуючий по 1-й інстанції Дядечко
Суддя-доповідач: Герасименко В. М.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2011 року м.Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Герасименко В.М.
суддів Костенка В.Г. Давиденка Е.В.
при секретарі Козин Н.В.
за участю прокурора Деряги Л.А.
захисників-адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора м.Кременчука Полтавської області, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_4 на вирок Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 09 червня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
засуджений:
за ч.2 ст.286 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки.
Вирішено долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним в тому, що він 02 травня 2010 року, близько 22.30 год., в темний час доби, керуючи пасажирським автобусом „БАЗ 22154 СПГ”, д.н.з. НОМЕР_1, по вул.Шишкіна в м.Кременчуці в напрямку від вул.Ярмаркової до с.Соснівка Кременчуцького району, рухався зі швидкістю 20 км/год., та виконуючи маневр повороту наліво, з виїздом на прилеглу територію до АГНКС розташованої по вул.Шишкіна, в порушення вимог п.10.1 „Правил дорожнього руху України” не переконався в безпечності виконуваного маневру та допустив наїзд передньою частиною керованого ним автобусу на праву задню поверхню тіла ОСОБА_6, в результаті чого остання отримала прижиттєві тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення. Причиною смерті стала закрита тупа травма тіла, що потягнула множинні переломи ребер, кісток тазу, ускладнену внутрішню крововтрату і шок тяжкого ступеню.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати, в зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок його м’якості і через безпідставне застосування ст.75 КК України та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Захисник ОСОБА_2 в принесеній апеляції прохає суд вирок Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 09 червня 2011 року змінити та призначити більш м’яке покарання, оскільки висновки суду не відповідали фактичним обставинам справи, бо вони не підтверджувались доказами, дослідженими в судовому засідання, судом неправильно дана оцінка висновку комісійної судово-медичної експертизи, у вироку суду не вказані всі обставин, які пом’якшують покарання.
Потерпіла ОСОБА_4 в апеляції просить суд вирок Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 09 червня 2011 року скасувати в зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню суспільної небезпеки скоєного та тяжкості наслідків, що настали та особі засудженого внаслідок його м’якості та призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав апеляцію та прохав постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами та заперечив проти задоволення апеляції захисника ОСОБА_2, потерпілу, яка підтримала подану нею апеляцію та заперечила проти задоволення апеляції захисника засудженого, захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_5, які підтримали подану адвокатом в інтересах засудженого апеляцію та прохали виключити з обвинувачення ОСОБА_5 кваліфікуючу ознаку «спричинення смерті потерпілої», відповідно, пом’якшити ОСОБА_5 покарання за ч.2 ст.286 КК України та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році», провівши часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, вважає, що апеляція прокурора та потерпілої підлягають до часткового задоволення, апеляція захисника задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України матеріалами справи доведена і в поданих апеляціях не спростовується.
Посилання в апеляції захисника – адвоката ОСОБА_2 на необхідність виключення з обвинувачення кваліфікуючої ознаки «спричинення смерті потерпілої» та кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом та яке заподіяло тяжке тілесне ушкодження, з огляду на висновок комісійної судово-медичної експертизи, є безпідставним, оскільки згідно висновку судово-медичної експертизи №308/1 від 30.06.2010 року причиною смерті ОСОБА_6 стала саме закрита тупа травма тіла, що викликала множинні переломи ребер, кісток тазу, що ускладнилася внутрішньою крововтратою та шоком тяжкого ступеня (т.1 а.с.104-117).
Отже, суд першої інстанції дії ОСОБА_5 кваліфікував вірно, а саме, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої.
Разом з тим, призначаючи покарання, суд не взяв до уваги вимоги ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2007 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» і не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наслідки, що настали та те, що ОСОБА_5, в порушення вимог п.2.10 Правил дорожнього руху України, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, а також думку потерпілої, яка наполягала на позбавленні засудженого волі.
За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про можливість виправлення засудженого без відбування покарання не в повній мірі відповідає вимогам ст.75 КК України.
Виходячи з положень ст. 65 КК України, колегія суддів вважає за необхідне вирок в частині призначення покарання скасувати, а покарання призначити в виді реального позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
При цьому, колегія суддів враховує обставини, що пом’якшують покарання, а саме те, що засуджений щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував потерпілій матеріальну шкоду, наявність на утриманні неповнолітньої дитину, а також конкретні обставини справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає можливим призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України.
З огляду на викладене, та враховуючи висновки колегії суддів про призначення ОСОБА_5 покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини 2 статті 286 КК України, підстав для застосування положень ст.69 КК України не вбачається.
Клопотання адвоката ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_5 про звільнення останнього від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.286 КК України на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» до задоволення не підлягає за наступних підстав.
Згідно п. «з» ст.7 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 28.07.2011 року амністія не застосовується до осіб, яких засуджено за порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого особою, яка залишила місце дорожньо-транспортної пригоди за ч.2 ст.286 КК України.
Як підтверджено матеріалами кримінальної справи та, власне, і не заперечується ОСОБА_5, останній, після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, в порушення вимог п.2.10 Правил дорожнього руху України, про дорожньо-транспортну пригоду в орган чи підрозділ міліції не повідомив та залишив місце пригоди. Відповідно, Закон України «Про амністію у 2011 році» до ОСОБА_5 не може бути застосований.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів, -
З А С У Д И Л А :
Апеляції помічника прокурора м.Кременчука, потерпілої ОСОБА_4 задовольнити, апеляцію захисника – адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 09 червня 2011 року щодо ОСОБА_5 в частині призначеного покарання скасувати.
ОСОБА_5 засудити за ч.2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту негайно в залі суду.
Початок строку відбуття покарання рахувати з 22.11.2011 року. Зарахувати в строк покарання період перебування під вартою з 06.05.2010 року по 27.05.2010 року.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений у місячний термін до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: засудженим - з моменту отримання копії вироку, іншими учасниками – з моменту оголошення.
Головуючий: В. М. Герасименко
Судді: