АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-578/2011
Головуючий по 1-й інстанції
Суддя-доповідач: Бурда К. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді - Бурди К.І.,
суддів – Кисіля А.М., Нізельковської Л.В.
з участю прокурора – Чічіль М.В.
захисника – ОСОБА_2
слідчого – Сипка Р.О.
обвинуваченого – ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали справи за апеляцією старшого помічника прокурора Київського району м. Полтава на постанову Київського районного суду м. Полтава від 21 листопада 2011 року
Цією постановою відмовлено у задоволенні подання старшого слідчого СВ Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Даліта Овруцького району Житомирської області, українця, громадянина України, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, останній раз
08.05.2001 року Черняхівським районним судом Житомирської області за ст. 206 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.43 ч.1 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 20.12.2000 року, остаточно призначено покарання – 3 роки 3 місяці позбавлення волі, штрафу в розмірі 170 грн., звільнений умовно-достроково 28.05.2003 року з невідбутим терміном 10 місяців 22 дні,-
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1.ст.122, ч.1 ст.296 КК України.
Згідно постанови суду ОСОБА_3 органами досудового слідства обвинувачується в тому, що він, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став та знову вчинив новий злочин.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 09.11.2011 року близько 17:30 год. у АДРЕСА_1 поблизу під’їзду №1, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, нецензурно висловлюючись, спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна обличчя, закритого перелому 3-4 ребер зліва, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров’я.
Постановою СВ Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 10.11.2011 року відносно ОСОБА_3 порушено кримінальну справу №11210565 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
11.11.2011 року ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст.115 КК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Постановою Київського районного суду м. Полтава від 14.11.2011 року ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 10 діб.
14.11.2011 року СВ Київського РВПМУ УМВС України в Полтавській області відносно ОСОБА_3 порушено кримінальну справу №11210565/2 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України.
Постановою СВ Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 19.11.2011 року ОСОБА_3 притягнутий в якості обвинуваченого за ч.1 ст.296, ч.1 ст.122 КК України.
Суд вказав, що оскільки ОСОБА_3 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, підстав вважати, що він буде ухилятися від дізнання, слідства та суду, або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, вчиняти тиск на свідків немає, то подання не підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, старший помічник прокурора Київського району м. Полтава в апеляції вказує, що, відмовляючи в обранні запобіжного заходу взяття під варту відносно ОСОБА_3, місцевий суд не врахував те, що він не має постійного місця проживання, тимчасово проживає у знайомої, ніде не працює, злочин, який кваліфіковано як хуліганство, скоєно останнім у стані алкогольного сп’яніння по відношенню до людини похилого віку, що дозволяє передбачати можливу негативну поведінку обвинуваченого, яка зумовлює необхідність його від ізоляції. А тому є підстави вважати, що знаходячись на волі ОСОБА_3 може здійснювати тиск на потерпілого та свідків, а також перешкоджати встановленню істині по справі. З огляду на наведене, просить скасувати постанову місцевого суду та постановити нове рішення, яким задовольнити подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно обвинуваченого ОСОБА_3
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, вислухавши пояснення слідчого, який не навів доказів того, що обвинувачений буде ухилятись від слідства та суду, обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2, які просили залишити постанову суду без зміни, перевіривши доводи апеляції і матеріали кримінальної справи, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства, суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Згідно ст.150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у ст.148 цього Кодексу, необхідно врахувати тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується особа,її вік, стан здоров’я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
В постанові Пленуму №4 від 2504.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» роз’яснюється, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі)запобіжні заходи, передбачені ст.149 України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ст.148 ч.2 КПК, і його належної поведінки.
Взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише у випадку, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.1 ст.155КПК) і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність (ч.2 ст.148 КПК).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, на підставі ст.89 КК України являється несудимим, позитивно характеризується, має постійне місце проживання.
ОСОБА_3 повністю визнає свою винуватість та розповів про обставини вчиненого ним діяння.
На думку колегії суддів, в поданні слідчого не наведено достатніх підстав, які б підтверджували, що знаходячись на волі ОСОБА_3 може продовжити злочинну діяльність, ухилитися від слідства і суду або перешкодити встановленню істини у справі, а менш суворі запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3
З огляду на наведене, місцевий суд відповідно до вимог ст.148,150 КПК України правильно відмовив слідчому у задоволенні подання про обрання запобіжного заходу взяття під варту.
Керуючись ст.362, 366,382 КПК України,-
УХВАЛИЛА:
постанову Київського районного суду м. Полтава від 21 листопада 2011 року, якою відмовлено у задоволенні подання слідчого СВ Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу взяття під варту – залишити без зміни, а апеляцію старшого помічника прокурора Київського району м. Полтави - без задоволення.
Головуючий: К. І. Бурда
Судді:
Копія