АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  11-а-787           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Бурбак                                                        

Суддя-доповідач:  Бурда К. І.          

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 року                                                                                           м.Полтава

     колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

         головуючого-судді  Бурди К.І.                            

суддів: Захожая О.І., Тараненка Ю.П.

з участю прокурора: Рибачук Г. А.

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Октябрського району м. Полтава ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_2  на вирок Октябрського районного суду м. Полтава Полтавської області від 14 лютого 2011 року.

Цим вироком,                                                              

засуджений за ст.121 ч.2 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 2413 грн. майнової шкоди та 25 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всьго 27413 грн.

Судові витрати віднесені на рахунок держави.

Вирішено питання речових доказів.

Згідно із вироком суду, засуджений ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 29 листопада 2009 року приблизно о 18 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, у квартирі АДРЕСА_1 на грунті неприязних відносин наніс потерпілому ОСОБА_5 удари кулаками і ногами по голові, тулубу і кінцівкам, чим завдав йому тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення, у вигляді забійних ран губ, множинних хаотично розташованих саден на лобі, скронях, повіках, щелепі, підборідді, синців багрово- синюшного забарвлення на нижньому повіці лівого ока, губах, субдурального крововиливу у лобній і тім’яній області справа, крововиливів під м’яку мозкову оболонку по конвекситальній поверхні лобної долі правої півкулі на межі лобної та скроневої доль правої півкулі, субарахноїдальні крововиливи по базальній поверхні: на межі лобної та скроневої доль лівої півкулі, на межі лобної та скроневої доль правої півкулі.

Закрита черепно-мозкова травма з крововиливами  під оболонки та в речовину головного мозку привела до смерті ОСОБА_5

Окрім того потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді синців грудної клітки, переломів ребер та легкі тілесні ушкодження у вигляді саден на правому плечі, на правому стегні, лівій гомілці, синців багрово-синюшнього забарвлення на лівому передпліччі, на лівій гомілці, скоковому суглобі, , крововиливів в м’які тканини на спині, на задній поверхні тулуба, на лівому скоковому суглобі.

В апеляції помічник прокурора Октябрського району м. Полтава ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого і постановити новий вирок, призначивши покарання за ст. 121 ч.2 КК України 9 років позбавлення волі. В доповненнях до апеляції, поданих перед початком розгляду справи в апеляційному суді, просить уточнити, що ОСОБА_2 тілесні ушкодження наносив умисно та стягнути із ОСОБА_2 судові витрати за проведення еспертиз по справі.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду стосовно нього скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, оскільки він тілесних ушкоджень потерпілому не наносив, а свідки його оговорили.

Заслухавши доповідача, промову прокурора на підтримку своєї апеляції та про залишення апеляції засудженого без задоволення,  засудженого ОСОБА_2 про задоволення його апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що підстав для  задоволення апеляції засудженого немає, а апеляція помічника прокурора підлягає до часткового задоволення.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого, грунтуються на зібраних у справі та всебічно, повно і об’єктивно досліджених доказах, які детально наведені у вироку.

Посилання засудженого в апеляції, що він даного злочину не вчиняв, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_6, в якого напередодні був засуджений з потерпілим та іншими особами, і в цей час в нього зникли гроші та мобільний телефон. Про те, що в зв’язку з крадіжкою він буде звертатись в міліцію, повідомив ОСОБА_2, а останній пообіцяв знайти викрадене та повернути йому.

Такі показання свідка не заперечував сам засуджений в судовому засіданні та доповнив, що запідозрив у крадіжці ОСОБА_5, якому знаходячись в квартирі, де проживали ОСОБА_7 та ОСОБА_8, став пред’являти претензії та дав ляпаса. В цю ж квартиру прийшов і свідок ОСОБА_9 Коли потерпілий зізнався в крадіжці, він поїхав за місцем його проживання на квартиру ОСОБА_10, де знайшов викрадений телефон, але грошей не знайшов. Повернувшись назад, він з іншими особами через деякий час провели потерпілого до траси Київ-Харків. Вважає, що у його відсутність потерпілого міг побити ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_10 підтвердив суду, що дійсно  ОСОБА_2 приходив до нього додому та в кімнаті, де проживав ОСОБА_5 шукав мобільний телефон та гроші, але знайшов лише телефон.

Такі показання дала і свідок ОСОБА_11, яка доповнила, що знайшовши лише телефон, засуджений погрожував вбити потерпілого.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, які були в кімнаті разом з засудженим та потерпілим, пояснили суду, що чули між ними конфлікт та бачили як ОСОБА_2 наносив удари ОСОБА_5 ногами та кулаками по голові, тулубу та ногам. Це було як до поїздки засудженого за телефоном, так і після того. Засуджений при цьому знаходився в нетверезому стані.

Вказані свідки свої показання підтвердили при відтворенні обстановки та обставин злочину (а.с.193-211 т.1).

За висновками судово-медичних експертиз показання ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 під час цієї слідчої дії  в частині характеру, локалізації та механізму спричинення тілесних ушкоджень не протирічать даним судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 (а.с.30-38 т.2).

Показання приведених вище  свідків є послідовними та такими, що відповідають доказам у справі. В матеріалах справи відсудні докази того, що у вказаних свідків був хоча б який мотив чи причина для побиття потерпілого. Сам засуджений посилаючись в своїх апеляціях, що потерпілого побили свідки в його відсутність, також не наводить жодного мотиву чому б вони це зробили. Тому показання цих свідків не викликає в колегії суддів ніяких сумнівів.

Суд першої інстанції дав належну оцінку і вилученим слідам крові з місця події  на покривалах, ганчірці, фрагментах шпалер, джинсах, змивах з підлоги та дивану, що згідно судово-імунологічної експертизи може походити від потерпілого ОСОБА_5.(а.с.69-80 т.1, 66-106 т.2).

Оскільки ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 знаходились в квартирі, де стався вказаний злочин, розтягували засудженого з потерпілим, надавали потерпілому допомогу, а потім ще й проводили останнього до траси Київ-Харків, тому суд правильно прийшов до висновку, що помарки крові на джинсах ОСОБА_7 могли появитись при виконанні вказаних дій.

Сам же засуджений після вчинення злочину з місця проживання зник та оголошувався в розшук (а.с.84 т.1).

За висновками судово-медичної експертизи та комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_5 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент їх  спричинення, і в даному випадку призвели до його смерті. Одночасно йому були заподіяні і тілесні  ушкодження середнього ступеня тяжкості та легкі тілесні ушкодження.

Причиною смерті ОСОБА_5 стала закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку (а.с.4-29 т.2).

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_12 підтвердив висновки судово-медичної комісійної експертизи та пояснив, що всі тілесні ушкодження виявлені на трупі були спричинені в короткий проміжок часу, на протязі години чи півтори, незадовго до настання смерті. Тілесні ушкодження були нанесені тупим предметом з обмеженою поверхнею, яким може бути кулак руки, чобіт. Вони не могли утворитись при одноразовому падінні потерпілого на площину. Після отримання тілесних ушкоджень потерпілий міг певний час жити.

Ураховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що засуджений умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого, а тому правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст.121 ч.2 КК України.

Що стосується викладених у мотивувальній частині обставин злочину, то суд помилково не зазначив, що тілесні ушкодження наносились умисно, оскільки це і так випливає із самих викладених у вироку обставин.

Покарання винному призначене у відповідності з вимогами ст.65 КК України. Суд в достатній мірі врахував, що засуджений вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, на його утриманні знаходиться дитина-інвалід, а також правильно врахував, що даний злочин викликаний неправомірною поведінкою потерпілого,  тому призначив засудженому покарання необхідне й достатнє для його виправлення. Підстав для зміни покарання ОСОБА_2 не вбачається.

Суд правильно вирішив питання цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 і вирок в цій частині не оскаржується.

В доповненнях до апеляції помічника прокурора перед колегією суддів ставиться питання про стягнення із засудженого ОСОБА_2 судові витрати за проведення експертиз по справі, при цьому нічого не зазначено, що це за судові витрати та яку суму необхідно стягнути.

Судом же у вироку вказано, що судові витрати потрібно віднести на рахунок держави.

У відповідності з вимогами ст.355 КПК України внесення до апеляції змін, які тягнуть за собою погіршення становища засудженого, не допускається.

Так як вказані доповнення подані перед початком розгляду справи в апеляційній інстанції, тому суд не може вирішувати вказаний позов при апеляційному розгляді справи.

Разом з тим, приймаючи дане рішення, суд не послався на вимоги закону, а тому дана вказівка повинна бути виключена із вироку.

Будь-яких даних, які б свідчили про допущені органами слідства чи судом порушення кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, не встановлено.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів

                                             УХВАЛИЛА:

          апеляції помічника прокурора Октябрського району м. Полтава частково задовольнити, а засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

          В мотивувальній частині вироку при викладенні обставин злочину зазначити, що удари потерпілому наносились умисно, так як помилково судом не зазначено.

          Із резолютивної частини вироку виключити вказівку суду про покладення судових витрат на рахунок держави.

          В іншій частині  вирок Октябрського районного суду м. Полтава  від 14 лютого 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

            .                                  

Головуючий:   К. І. Бурда

         Судді:

          Копія