АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-36
Головуючий по 1-й інстанції КРИКЛИВИЙ
Суддя-доповідач: Гавриш В. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2011 року м.Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Гавриш В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 17 січня 2010 року.
В С Т А Н О В И В :
Згідно з цією постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Комсомольська Полтавської області, громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1,
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік.
За постановою місцевого суду ОСОБА_2, визнаний винним в тому, що 18 листопада 2010 року близько 03 год. 45 хв. по вул. Леніна в м. Комсомольську керував автомобілем марки « Шевровет АвтоНОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п.2.9. « Правил дорожнього руху України » та вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В апеляції ОСОБА_2 просить постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 17 січня 2010 року змінити та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу чи громадських робіт.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він визнав вину повністю, щиро розкаявся, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, являється студентом 3-го курсу Полтавського інституту економіки і прав та має батьків похилого віку.
Апелянт також зазначає, що він втратив заробіток, оскільки автомобіль є його єдиним засобом до існування, так як з його допомогою він виконує обов’язки менеджера, однак ці пом’якшуючі відповідальність обставини при накладенні адміністративного стягнення суддею не враховані.
Заслухавши дослідивши доводи апеляції та матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
При накладенні стягнення, відповідно до вимог ст. 33 ч. 3 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступень його вини, майновий стан, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до положень п.1) ч. 1 ст.34 КУпАП щире каяття винного визнається обставиною, що пом’якшує відповідальність, однак суд може визнати пом’якшуючими і обставини, які не зазначені в законі.
Із змісту постанови судді вбачається, що при розгляді адміністративної справи відносно ОСОБА_2 останній визнав вину повністю та правдиво і детально розповів про обставини вчинення ним 18 листопада 2010 року правопорушення, чим сприяв встановленню істини по справі.
Виходячи з наведеного, висновок судді про відсутність по справі обставин, які пом’якшують відповідальність суперечать його власним висновкам.
Більше того, в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 раніше притягувався до будь-якої відповідальності, його твердження, що він є студентом і одночасно працює з використанням транспортного засобу також не спростовано, як і його посилання на втрату єдиного джерела до існування.
Таким чином, при накладення адміністративного стягнення ОСОБА_2 та застосовуючи в якості покарання позбавлення останнього права на керування транспортними засобами, судом не враховані перелічені обставини, які пом’якшують відповідальність, а тому зазначене покарання слід пом’якшити та обрати адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу.
Апеляція ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідно до ст. 24 п. 5-1) КУпАП, громадські роботи на призначенні яких наполягає апелянт, як вид адміністративного стягнення, є більш суворим ніж призначене суддею місцевого суду стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами
Керуючись ст. 24, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляцію ОСОБА_2 частково задовольнити.
Постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 17 січня 2010 року щодо нього змінити, пом’якшити призначене адміністративне стягнення та накласти на ОСОБА_2 штраф у розмірі 2 550 грн.
В решті зазначену постанову залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Гавриш