Судове рішення #20802089

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел. 7-34-67

Справа №         11 –367        2010 року                                        Головуючий у 1-й інстанції: Микитенко В.М.

Категорія       ст.286   ч.2      КК України - Т.З. Доповідач: Давиденко Е.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 травня 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого –судді          Давиденка Е.В.

суддів  Мілаша С.П., Юренко Л.А.

з участю прокурора Гринь Н.Г.

потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої адвоката ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

засудженого          ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями прокурора Решетилівського району, представника  потерпілої  ОСОБА_3 –ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_6 на вирок Решетилівського   районного  суду  Полтавської області  від 17 лютого 2011 року, –

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком:           ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець селі Петьки Решетилівського району Полтавської області, українець, громадянин України, який має середню освіту, одружений, працює водієм філії «Полтавська ДЕД», мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимий, –

засуджений за ст.286 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Цивільний позов прокурора  задоволено повністю.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області судові витрати за проведення  судових експертиз в розмірі 1216 грн. 94 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 до ОСОБА_6 та АТ «Українська пожежна страхова компанія»про стягнення заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди –залишено  без розгляду.

Вирішено питання про  речові докази.

Згідно з вироком, ОСОБА_6 визнаний   винуватим та засуджений за злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, вчинений за наступних обставин.

Так, 05 вересня 2010 року близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, управляв на підставі доручення транспортним засобом –автомобілем НОМЕР_1 та під час руху проїзною частиною на 6 км +200 м автодороги Стовбина-Долина –Лиман Перший –Решетилівка в напрямку центру селища Решетилівка Полтавської області, діючи з необережності, порушив вимоги п.п.12.1 Правил дорожнього руху України, зокрема під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням транспортним засобом та виїхав на зустрічну смугу для руху, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 під керуванням за дорученням ОСОБА_8, який рухався по своїй смузі руху у зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, водій ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження, згідно висновку судово-медичної експертизи №843-а від 29.10.2010 року, а саме двохсторонні переломи ребер, розлиті крововиливи у коренів легень, у вушок серця, параортальну клітковину грудного відділу аорти, розрив стінки лівого шлуночка, розрив грудного відділу аорти, розрив лівого купола діафрагми, розрив печінки, селезінки, ушиблені рани голови, нижніх і правої верхньої кінцівки, садна голови,  від яких потерпілий помер на місці події.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор Решетилівського району подав апеляцію, де вказував, що ОСОБА_6 призначено м'яке покарання, яке не відповідає особі засудженого, який не розкаявся у скоєному злочині,  тяжкості вчиненого злочину, внаслідок якого помер потерпілий, а також  тяжких наслідків, що настали, а саме двоє малолітніх дітей потерпілого залишилися напівсиротами без піклування батька. З огляду на наведене, прокурор просив вирок суду скасувати та постановити новий, яким ОСОБА_6 засудити за ст. 286 ч.2 КК України та призначити покарання 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 роки.

Представник потерпілої ОСОБА_4 подав апеляцію, де вказував, що ОСОБА_6 призначено м'яке покарання, що не відповідає особі засудженого, який не розкаявся у скоєному злочині, тяжкості вчиненого злочину, внаслідок чого помер потерпілий, а також тяжких наслідків, що настали, а саме двоє малолітніх дітей потерпілого залишилися напівсиротами без піклування батька. З огляду на наведене, представник потерпілої просив вирок суду скасувати та постановити новий, яким ОСОБА_6 засудити за ст.286 ч.2 КК України та призначити покарання 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 роки.

Засуджений ОСОБА_6 в поданій апеляції вказував, що під час дорожньо-транспортної пригоди він не перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Медичний огляд його на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог відповідної Інструкції, а саме через більш ніж 4 години після ДТП, в медичному закладі, який не входить до переліку закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння, а також без дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю. З огляду на наведене, відсутня обставина, яка обтяжує покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. А тому, засуджений просив змінити вирок, пом'якшити призначене покарання до 3 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, прокурора Гринь Н.Г., який частково підтримав апеляцію подану прокурором Решетилівського району та підтримав апеляцію представника потерпілої, потерпілу ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, які просили призначити засудженому більш суворе покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, засудженого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_5, які вказував на відсутність обставин, обтяжуючих покарання, а тому просили пом'якшити обране судом першої інстанції покарання, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для задоволення апеляцій, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8, обґрунтований сукупністю досліджених в судовому засіданні й наведених у вироку доказів, яким суд дав належну оцінку, що не оскаржуються учасниками процесу.

Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_6 за ст.286 ч.2 КК України.

Колегія суддів апеляційного суду не вважає такими, що заслуговують на увагу твердження ОСОБА_6 про те, що під час скоєння злочину він не перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Хоча засуджений ОСОБА_6 в апеляції вказує, що медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння  або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.10.2009 року за №931/16947, проте в справі є інші докази, які підтверджують, що під час скоєння злочину ОСОБА_6 перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Так, з пояснень самого ОСОБА_6 вбачається, що 04 вересня 2010 року він був на ювілеї у брата, де вживав алкогольні напої, потім поїхав на полювання. (а.с.124, 151).

З показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що під час полювання ввечері 04 вересня 2010 року ОСОБА_6 також вживав алкогольні напої (а.с.267).

Крім того, допитана в судовому засіданні лікар ОСОБА_10, яка 05 вересня 2010 року після дорожньо-транспортної пригоди проводила медичний огляд ОСОБА_6, підтвердила свій висновок про те, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння, оскільки чула стійкий запах алкоголю, і такий запах з порожнини рота не міг з'явитися внаслідок вживанням лікарських  засобів. Крім того, сам ОСОБА_6 під час огляду зізнався, що вживав алкогольні напої. (а.с.27, 154, 261-262).

Таким чином, повно, всебічно дослідивши обставини справи, та оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 вчинив злочин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання.

Суд першої інстанції обрав покарання ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 65 КК України, в межах санкції статті закону, з врахуванням тяжкості злочину, вчиненого ним при обтяжуючій обставині в стані алкогольного сп'яніння, і з врахуванням тяжких наслідків злочину, в результаті якого двоє малолітніх дітей залишилося без піклування батька.

Разом з тим, правильно було враховано і особу ОСОБА_6, який одружений, позитивно характеризується, раніше не судимий, злочин вчинив з необережності, має тяжкий стан здоров'я, оскільки внаслідок ДТП також отримав тяжкі  травми.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що саме  призначене ОСОБА_6 покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

З огляду на наведене, апеляції прокурора, представника потерпілої та засудженого не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області, –

У Х В А Л И Л А  :

Вирок Решетилівського   районного  суду  Полтавської області  від 17 лютого 2011 року стосовно          ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляції прокурора Решетилівського району Полтавської області,  представника  потерпілої  ОСОБА_3 –ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_6 –без  задоволення.

.

С У Д Д І :


Давиденко Е.В.                      Мілаш С.П.                         Юренко Л.А.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація