АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4042/11
Головуючий по 1-й інстанції Науменко Н.Д.
Суддя-доповідач: Карпушин Г. Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Карпушина Г.Л.,
Суддів: Винниченка Ю.М., Корнієнка В.І.,
при секретарі: Ачкасовій О.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області
на ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 30 серпня 2011 року
за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця,-
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області із скаргою на дії державного виконавця.
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 30 серпня 2011 року скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Визнано незаконними дії державного виконавця, пов’язані з винесенням постанов про стягнення виконавчого збору і відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору.
Визнано незаконними та скасовано постанови Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ про відкриття виконавчого провадження із стягнення виконавчого збору в сумі 116415,84 грн., про відкриття провадження із стягнення виконавчого збору у розмірі 52 грн., постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 116415,84 грн., постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 52 грн.
З даною ухвалою не погодився Автозаводський ВДВС Кременчуцького МУЮ Полтавської області та подав на неї апеляційну скаргу, в якій прохали скасувати ухвалу від 30 серпня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволені скарги ОСОБА_2 відмовити.
При цьому, апелянтом вказується на невідповідність висновків суду обставинам справи. Також вказується на неправильне застосування положень Закону України «Про виконавче провадження», якими регулюються питання щодо: повідомлення сторін виконавчого провадження з рішеннями прийнятими державним виконавцем; порядку та строків винесення постанов про стягнення виконавчого збору та його розмірів; порядку стягнення виконавчого збору в окремому проваджені.
Заслухавши суддю–доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно п.1 ч.2 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.
Відповідно до п.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_2, суд першої інстанції, погоджуючись з тим, що останній не пропустив строк звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця, виходив з того, що в даному випадку державний виконавець Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Полтавської області, при вирішенні питання про стягнення виконавчого збору із боржника та його розміру, повинен був керуватися положеннями ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції, яка діяла станом на момент відкриття виконавчого провадження, тобто станом на 16.12.2010 року.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так судом встановлено, що старшим державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Полтавської області Васильченко Д.О., 16.12.2010 року за виконавчими листами №2-1074 від 22.11.2010 року виданими Козельщанським районним судом Полтавської області, відкрито виконавчі провадження про стягнення з ТОВ «МетексАгро», ОСОБА_3 і ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_4 1164158, 40 грн. боргу за договором позики та стягнення із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 520 грн. судових витрат. Одночасно в постановах про відкриття виконавчих проваджень було вказано, що в разі невиконання боржниками зазначених рішень суду в наданий для добровільного виконання строк, їх виконання буде проводитися в примусовому порядку зі стягненням виконавчого збору.
На момент відкриття провадження по даним виконавчим листам діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження», в якій порядок стягнення виконавчого збору та його розмір регулювався положеннями ст. 46 Закону. Зокрема передбачалося, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.
Після набранням 08.03.2011 року чинності нової редакції Закону України «Про виконавче провадження», порядок стягнення виконавчого збору та його розмір були змінені та стали регулюватися положеннями ст. 28 нового Закону. Зокрема передбачалося, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
З наведеного вище, фактично є зрозумілим, що новою редакцією Закону України «Про виконавче провадження», передбачено новий порядок та способи примусового виконання рішень, в тому числі і щодо виконавчого збору, якими суттєво погіршувалося становище боржника, в порівняні з старою редакцією Закону, це при тому що обов’язок щодо його сплати виник у заявника ще раніше.
12.05.2011 року постановами старшого державного виконавця Васильченка В.О. було стягнуто із ОСОБА_2 виконавчий збір, в порядку та розмірах передбачених положеннями ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»в новій редакції, а саме за виконавчим листом про стягнення основного боргу в розмірі 116415,84 грн., а за виконавчим листом про стягнення судових витрат у розмірі 52 грн. 30.06.2011 року виконавчі листи №2-1074 від 22.11.2010 року видані Козельщанським районним судом Полтавської області постановами державного виконавця було повернені стягувачу ОСОБА_4 за заявою останнього.
Одночасно 30.06.2011 року державним виконавцем на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження»в новій редакції, було прийнято рішення про виділення постанов про стягнення з ОСОБА_2 виконавчих зборів в окреме провадження та відкриття виконавчих проваджень з їх виконання.
Статтею 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Судова колегія, зважаючи на обставини справи і норми закону, вважає, що в даному випадку державний виконавець при визначенні розміру збору повинен був керуватися положеннями Закону України «Про виконавче провадження», під час дії яких у заявника виник обов’язок щодо його сплати.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, прийняв правильне рішення за результатами розгляду скарги ОСОБА_2. доводи апеляційної скарги апеляційної скарги Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому задоволенню вони не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 307, п.1 ст. 312, ст.314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області - відхилити.
Ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 30 серпня 2011 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: _______________ Г.Л. Карпушин
Судді : _____________ Ю.М. Винниченко ____________ В.І. Корнієнко
Згідно:
Копія