АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-3496/11
Головуючий по 1-й інстанції Хіневич В.І.
Суддя-доповідач: Карпушин Г. Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Карпушина Г.Л.,
Суддів: Абрамова П.С., Корнієнка В.І.,
при секретарі : Ачкасовій О.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 вересня 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя , -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 вересня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 11/50 частин житлового будинку за адресою : АДРЕСА_2
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 11/50 частин житлового будинку за адресою : АДРЕСА_2
Визнано за ОСОБА_2 право власності на : автомобіль Daimler Chraysler 212D, державний номер НОМЕР_1, причіп НОМЕР_4 державний номер НОМЕР_2, автомобіль КамАЗ 5320, державний номер НОМЕР_3.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму вартості Ѕ частини транспортних засобів в розмірі 50 599 грн. 54 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1 700 грн., витрати на ІТЗ в сумі 120 грн. та витрати за проведення судової експертизи в сумі 1000 грн.
В іншій частині позову ОСОБА_3 відмовлено.
З рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що з жовтня 1984 року сторони перебували у шлюбно-сімейних відносинах. В березні 2009 року рішенням Крюківського районного суду шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу сторони мають двох дітей –неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ст. 22 КпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Статтею 60 СК України встановлено, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно договору купівлі-продажу від 07.01.1989 року, посвідченого старшим державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Тупиця М.П., реєстр. № 3-1270, зареєстрованого в Кременчуцькому міжміському бюро інвентаризації 18.06.1997 року за № 6212, ОСОБА_2 придбав 11/25 частин житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку літ. «АА1аа1а2», цегляного, житловою площею 87,1 м. кв., сараю літ. «Б», вбиральні літ. «В», вбиральні літ. «Т», душу літнього літ. «Д», колодязів літ. «К», «К1», «К2»та огорожі, розташованої на землі держфонду.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вказане нерухоме майно є об’єктом спільної сумісної власності сторін, як подружжя. Правильним також є критичне ставлення суду до доводів відповідача, які належно не підтверджені останнім, про те, що на час придбання частини спірного домоволодіння позивачка була неповнолітньою, не працювала і відповідно не мала грошових коштів, які б змогла внести в суму, на яку придбана частина будинку. Відповідно до записів в трудовій книжці позивачка на час придбання спірного домоволодіння працювала та отримувала заробітну плату. Також ОСОБА_2 не довів суду, що частину спірного домоволодіння він придбав виключно за свої особисті кошти та кошти своїх батьків.
Згідно даних Кременчуцького ВРЕР КМУ УМС України в Полтавській області за відповідачем зареєстровані на праві власності транспортні засоби: автомобіль КамАЗ 5320, державний номерний знак НОМЕР_3, взятий на облік 21 квітня 1998 року, автомобіль Daimler Chraysler 212, державний номерний знак НОМЕР_1, взятий на облік 15 травня 2007 року та причіп НОМЕР_4 днз 2371 ІХ, взятий на облік 01.07.1998 року.
Відповідно до висновку судових авто-товарознавчих експертиз № 60/1-11, 60/2-11, 60/3-11 від 12 квітня 2011 року, вартість автомобіля Daimler Chraysler 212, днз НОМЕР_7 становить –70 870 грн.35 коп., вартість автомобіля КамАЗ 5320, днз НОМЕР_5 –24 036 грн. 16 коп. та вартість причепу НОМЕР_4 днз НОМЕР_6 292 грн. 58 коп.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначені транспортні засоби є також об’єктами спільного сумісного майна сторін, як подружжя, оскільки вони були придбані в період шлюбу та за спільні їх кошти. При цьому судом, зважаючи на відсутність документальних доказів, які б підтверджували доводи відповідача, правильно не взято до уваги твердження відповідача про те, що транспортні засоби, не є їх з позивачкою спільним майном, оскільки вони є його майном, як приватного підприємця, при цьому були придбані ним частково за кошти його батьків.
Згідно ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зважаючи, на обставини справи, судом правильно застосовано положення ст. 71 СК України та проведено поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності сторін, як подружжя. Зокрема враховуючи вартість спільного майна подружжя, той факт, що сторони набули останнє за час перебування у шлюбі, та те, що відповідачу транспортні засоби необхідні для здійснення підприємницькою діяльністю, районний суд правомірно прийшов до висновку про розподіл майна та визнав за кожним право власності на рівноправні частини майна.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 вересня 2011 року. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому задоволенню вона не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 308 ,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити .
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 вересня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : _____________ Карпушин Г.Л.
Судді: _____________ Абрамов П.С. _____________ Корнієнко В.І.
Згідно:
Копія