АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  22ц-3862/11           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Степаненко  Ю.І.                                                        

Суддя-доповідач:  Карпушин Г. Л.          

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ     

14 грудня 2011 року                                                                                           м.Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді :  Карпушина Г.Л.,

Суддів:   Абрамова П.С., Винниченка Ю.М.,

          при секретарі :   Коротун І.В.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Холдингової компанії «АвтоКраЗ»у формі відкритого акціонерного товариства

на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області  від 04 серпня 2011 року

          по справі за позовом Холдингової компанії «АвтоКраЗ»у формі відкритого акціонерного товариства до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, виданих на відрядження , -

          Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області  від 04 серпня 2011 року позовну заяву Холдингової компанії «АвтоКраЗ»у формі відкритого акціонерного товариства задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь Холдингової компанії «АвтоКраЗ»у формі відкритого акціонерного товариства грошові кошти, видані як аванс на відрядження, в сумі 5200 грн. та судові витрати в сумі 202 грн., а всього 5402 грн.

          З рішенням суду не погодилася Холдингової компанії «АвтоКраЗ»у формі відкритого акціонерного товариства та подала на нього апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким їхні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

          Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлено з порушенням норм матеріального права, зокрема вказано на безпідставне застосування судом положень ст. 137 КЗпП України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

           Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

          Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

          Задовольняючи частково позов Холдингової компанії «АвтоКраЗ»у формі відкритого акціонерного товариства, суд першої інстанції,  прийшовши до висновку про наявність підстав для покладення матеріальної відповідальності на відповідача згідно положень п.2 ч.1 ст. 134 КЗпП України, при визначенні розміру прямої дійсної шкоди завданої позивачу, зважаючи на обставини справи та керуючись вимогами ст. 137 КЗпП України, зменшив його з 8200 грн. до 5200 грн.

          Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

          Так, судом встановлено, що відповідно до наказу №002403 від 20.12.2010 року відповідача було направлено у відрядження в м. Бобруйськ Білорусія, строком на 13 днів. Згідно платіжної відомості №3191 від 20.12.2010 року ОСОБА_2 було видано аванс на поточні витрати у вигляді коштів в сумі 8200 грн. Повернувшись із відрядження та виконавши поставлені завдання, відповідач про використання отриманих на відрядження коштів не відзвітувався, підтверджуючих документів не надав.

          По справі маються, достатні докази того, що відповідач дійсно на автомобілі позивача по виробничих питаннях їздив до Білорусії в м. Бобруйськ, та повернувся звідти на підприємство з необхідним вантажем. Всього ним було подолано 2499 км., у відрядженні відповідач був з 21.12. по 30.12.2010 року включно. Звіт про використання отриманих на відрядження коштів, не надав оскільки вказані документи зникли на підприємстві.

          Відповідно до п.2 ч.1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.

          Статтею 137 КЗпП України передбачено, що суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений. Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних висновків та правомірно визначив розмір заподіяної шкоди зменшивши його на 3000 грн.

Доводи апелянта про неправильність та передчасність висновку суду про незабезпечення ними належних умов для зберігання матеріальних цінностей, та що шкода завдана не лише внаслідок винної поведінки працівника, не спростовують рішення суду, оскільки вказані підстави, були одними серед інших чисельних підстав, які давали право та вказували на необхідність зменшення розміру завданої шкоди.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому задоволенню вони не підлягають.

           Керуючись ст.ст. 307, 308 ,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

          Апеляційну скаргу Холдингової компанії «АвтоКраЗ»у формі відкритого акціонерного товариства - відхилити .

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області  від 04 серпня 2011 року - залишити без змін.  

           Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і  може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

 Головуючий суддя :                                                                      Г.Л. Карпушин

           Судді:                                                                                              Ю.М.Винниченко

                                                                                                                     П.С.Абрамов

Згідно:

          Копія