АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-3912/11
Головуючий по 1-й інстанції Турченко Т.В.
Суддя-доповідач: Карпушин Г. Л.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Карпушина Г.Л.,
Суддів: Винниченка Ю.М., Корнієнка В.І.,
при секретарі : Цюрі Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 жовтня 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
В С Т А Н О В И Л А :
В червні 2011 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання.
Рішенням Київського районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2011 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволено.
Розірвано договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 10 вересня 2004 року, посвідчений другою Полтавською державною нотаріальною конторою та зареєстрований в реєстрі за №2-2018.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1
Зобов’язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 належну йому квартиру АДРЕСА_1.
Зобовязано приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4.
З рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому в апеляційній скарзі вказується, що судом не взято до уваги, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду за захистом своїх прав. Також вказано на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, це при тому, що судом безпідставно в основу своїх висновків покладено суперечливі докази подані позивачем, а надані ним належні докази з незрозумілих причин були невраховані.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, заслухавши пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до п.п.2-4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 (відчужувач) та ОСОБА_2.(набувач), 10.09.2004 року було укладено договір довічного утримання. Відповідно до умов даного договору ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1. ОСОБА_2 одночасно взяв на себе зобов’язання щодо матеріального забезпечення та утримання ОСОБА_3 у вигляді: забезпечення останнього житлом шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у відчужуваній квартирі; забезпечення належними лікувальними засобами (при необхідності) на підставі виданих лікарями рецептів на середню суму 30 грн. на місяць; забезпечення придатним для носіння одягом та взуттям, наданням побутових послуг; забезпечення щоденним триразовим калорійним харчуванням (сніданок, обід, вечеря). Загалом матеріальне забезпечення з утримання оцінено сторонами в 300 грн.
Доводи про невиконання відповідачем обов’язків за договором, позивач підтвердив крім своїх показань, поясненнями свідка ОСОБА_5., яка зі згоди відповідача проживає з ОСОБА_3 та є його співмешканкою. Інших будь-яких документальних підтверджень своїх доводів, позивачем не надано. В той же час ОСОБА_3 не заперечує, що починаючи з вересня 2004 року до даного часу він безперешкодно проживає в квартирі переданій відповідачу за договором.
Відповідачем заперечення за позовом, підтверджено поясненнями свідків, а також копіями чеків, платіжних відомостей, накладних, рахунків-фактур, якими підтверджується факт проведення ним витрат на придбання продуктів харчування, оплату житлово-комунальних послуг та ремонт квартири.
При винесені рішення місцевий суд виходив з того, що в судовому засіданні в повному обсязі знайшов своє підтвердження факт неналежного виконання відповідачем умов договору довічного утримання, а саме: не забезпечення останнім позивача належним житлом, щоденним триразовим калорійним харчуванням, придатним для носіння одягом та взуттям, наданням побутових послуг (не здійснення ремонту квартири та прибирання в ній), не забезпечення належними лікувальними засобами.
Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновком.
Статтею 744 ЦК України передбачено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Відповідно до ст. 749 ЦК України у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.
Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо дотримання сторонами по справі вимог чинного законодавства при укладенні спірного договору. Правильним також є висновок, що договором чітко визначено всі види матеріального забезпечення та догляду, який відповідач зобов’язаний забезпечувати позивача.
Статтями 755-756 ЦК України передбачено, що договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду, зокрема на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини. У разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у
зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції, зроблено передчасний висновок про доведеність факту неналежного виконання відповідачем умов договору довічного утримання. Так, зазначаючи в рішенні суду, що відповідачем не забезпечено позивача належним житлом, районним судом не взято до уваги, що виконання даного зобов’язання полягало в збереженні права безоплатного довічного проживання ОСОБА_3 в квартирі, яка ним передана, і дана умова дотримана, що не заперечується останнім. Вказуючи в рішенні суду, що відповідачем не забезпечено позивача лікувальними засобами, судом першої інстанції, не взято до уваги, що даний обовязок містить під умову його виконання (забезпечення при необхідності, на підставі рецептів лікарів), наявність яких ОСОБА_3 взагалі не вказувався у позові та відповідно не доведено.
Визнаючи неналежне виконання відповідачем обов’язків по забезпеченню позивача придатним для носіння одягом та взуття, наданням побутових послуг, а також щоденним триразовим калорійним харчуванням, судом першої інстанції, необґрунтовано вказано в рішенні суду, що дані обставини є доведеними, оскільки, на думку колегії суддів, суб’єктивні показання позивача та його співмешканки в судовому засіданні, які є зацікавленими особами, без їх документального підтвердження, не можуть бути об’єктивними та належними доказами по встановленню вказаних фактів. Це при тому, що відповідачем по справі також надано докази, які підтверджують його заперечення, спростовують доводи позивача, які в свою чергу були безпідставно відкинуті районним судом. Не можна також погодитися, з висновками суду першої інстанції, що змістом обов’язку з надання відповідачем побутових послуг позивачу, є здійснення ремонту квартири та прибирання в ній, які також призвели до неправильного обґрунтування рішення.
Передчасні висновки суду першої інстанції, щодо доведеності обставин, що мають значення для справи та їх невідповідність обставинам справи, призвели до не правильного застосування положень ст.ст.755-756 ЦК України та безпідставного задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2, скасування рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 жовтня 2011 року та постановлення нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 жовтня 2011 року - скасувати.
Постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання .
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : _______________ Г.Л. Карпушин
Судді: _______________ В.І. Корнієнко ______________ Ю.М. Винниченко
Копія