АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4259/11
Головуючий по 1-й інстанції Андрущенко С.А.
Суддя-доповідач: Карпушин Г. Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Карпушина Г.Л.,
Суддів: Корнієнка В.І., Винниченка Ю.М.,
при секретарі : Цюрі Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 27 січня 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права користування земельною ділянкою та усунення перешкод у її користуванні , -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 27 січня 2011 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено частково.
Усунено перешкоди в здійсненні права користування земельною ділянкою, зобов’язано ОСОБА_2 перенести огорожу на відстань 4,86 м від стіни житлового будинку по АДРЕСА_1 по межі з земельною ділянкою по АДРЕСА_2
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено за безпідставністю.
В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права користування земельною ділянкою та усунення перешкод у її користуванні відмовлено за безпідставністю.
З рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі та задовольнити поданий ним зустрічний позов..
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того в апеляційній скарзі вказується, що судом не повністю з’ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема не залучено до участі в справі та не з’ясовано позицію управління архітектури виконкому м. Полтави, архітектуру Ленінського райвиконкому м. Полтави, ПП БТІ «Інвентаризатор».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_3 та відмовляючи в задоволені зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції, виходив з того, що висновком судової будівельно-технічної експертизи №144-10 від 19.10.2010 року, підтверджено доводи частини позовних вимог позивачки ОСОБА_3, а саме факт збільшення земельної ділянки відповідачем ОСОБА_2 за рахунок земель міської ради та земель земельних ділянок домоволодінь по АДРЕСА_3 Одночасно експертом було встановлено, невідповідність місця розміщення межі, яка фактично існує між земельними ділянками сторін, плану забудови даних земельних ділянок.
Крім того, відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 в частині визнання за нею права користування земельною ділянкою загальною площею 622 кв.м., суд першої інстанції, виходив з того, що з даного питання у позивачки спір, як з відповідачем, так і виконавчим комітетом Ленінської районної ради м. Полтави, який є фактичним розпорядником земель комунальної власності, відсутній.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом встановлено, що відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №144-10 від 19.10.2010 року фактичними межами земельної ділянки по АДРЕСА_4 загальною площею 600 кв.м., є межі встановлені в проекті забудови даної земельної ділянки. Межа між двома суміжними земельними ділянками по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_1 в м. Полтаві повинна проходити з точки зору проекту забудови земельної ділянки по АДРЕСА_3 на відстані 1.0 м від тильної стіни літньої кухні. З точки зору проекту забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м. Полтаві, межа між двома суміжними земельними ділянками по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_1, повинна проходити на відстані 4.86 м від стіни житлового будинку по АДРЕСА_1. Збільшення земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_3 в м. Полтаві згідно рішення Ленінської районної у м. Полтаві ради №33 від 21.01.2010 року з 600 кв.м. до 622 кв.м. стало можливим за рахунок земель міської ради по вул. Лісозахисній.
Про необґрунтованість вказаного висновку експертизи сторонами під час судового засідання не заявлялося. Клопотань про призначення повторних чи додаткових експертиз з даних питань від останніх не надходило.
Відповідно до ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов’язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних висновків та правомірно вжив заходів до усунення порушень прав позивачки.
Доводи відповідача, що причиною винесення незаконного рішення є необґрунтований, упереджений та неприйнятний, як доказ висновок судової будівельно-технічної експертизи №144-10 від 19.10.2010 року, не спростовують рішення суду, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції, останній відповідних заяв не робив, клопотань про призначення повторних чи додаткових експертиз не заявляв, інших доказів, які б спростовували дані, які містяться у висновку експертизи, не надав.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому задоволенню вони не підлягають.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити .
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 27 січня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : (підпис)
Судді: (підписи)
Копія згідно: суддя апеляційного
суду Полтавської області Г.Л. Карпушин
Копія