АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-985
Категорія: ч.2 ст. 185 КК України –С.Т. Головуючий по 1-й інстанції Яценко В.В.
Суддя-доповідач: Хрипченко Л. Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді Хрипченко Л.Г.
суддів Куліша В.М., Ландаря О.В.
з участю: прокурора Попок О.В.
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 серпня 2011 року,-
ВСТАНОВИЛА:
цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, не працюючий, інвалід ІІІ групи, одружений, раніше судимий:
· 23.06.2009 року Лубенським міськрайонним судом за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309, ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку на 2 роки,-
засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначено 3 роки 3 місяці позбавлення волі.
Питання про речові докази вирішено згідно зі ст. 81 КПК України.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 5 травня 2011 року о 10:00 год, знаходячись в магазині «Віктотек»(відділення ПАТ «Світ електроніки»в м. Лубни»), розташованому в м. Лубни по вул. Радянській 4/3, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, викрав з полиці вітрини магазину магнітолу с СЕ) РН1ЫР8 А2 1137. Після цього вийшов з приміщення магазину, а викраденим в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Крім того, 12 травня 2011 року, повторно, о 16:00 год., ОСОБА_2, знаходячись в тому ж магазині, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, викрав з полиці вітрини магазину кавомолку ВОЗСН КМ5003 та праску РН1ЫР8 ОС3640. Після цього вийшов з приміщення магазину. Всього ОСОБА_2 викрав майна на загальну суму 978 грн.
Крім того, 16 травня 2011 року, повторно, о 11:00 год., ОСОБА_2, знаходячись в тому ж магазині, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, викрав з полиці вітрини магазину праску АТЕ51 ЦР-2201А. Після цього вийшов з приміщення магазину, а викраденим в подальшому розпорядився на власний розсуд.
В апеляції засуджений просить пом’якшити покарання посилаючись на його суворість. Зазначає, що судом не в повній мірі враховано те, що він є інвалідом ІІІ групи та потребує медикаментозної підтримки, має на утриманні малолітню дитину, дружину, яка не працює, та матір –інваліда ІІ групи, злочин вчинив у зв’язку зі складними сімейними обставинами, повністю відшкодував заподіяну ним шкоду.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію, думку прокурора Попок О.В. про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції вважає, що вона підлягає до задоволення.
Доведеність вини і правильність кваліфікації дій засудженим ОСОБА_2 не оспорюються. Він визнав свою вину та відшкодував спричинені збитки.
Суд І інстанції, призначаючи покарання, не тільки не врахував стан здоров’я засудженого, а й не зазначив в анкетних даних його інвалідність.
Із залученої до справи медичної довідки про інвалідність вбачається, що ОСОБА_2 16.06.2009 року безстроково встановлена ІІІ група інвалідності в зв’язку з ураженням опорно –рухового апарату.
За станом здоров’я він має обмежену функцію ходи та опори в значному ступені, пересувається за допомогою палиці та потребує ортопедичне взуття (а.с.89-90).
В минулому році засуджений переніс гострий гнойний менінгоенцефаліт тяжкого перебігу, має і інші хронічні захворювання (а.с. 82, 87-88).
За місце проживання характеризується позитивно, проживає сім’єю разом з хворою матір’ю –інвалідом ІІ групи, яка має обмежені фізичні можливості (а.с. 86).
Враховуючи стан здоров’я засудженого, його сімейне становище, визнання вини та повне відшкодування збитків, колегія суддів вважає, за можливе пом’якшити покарання ОСОБА_2.
Із матеріалів справи вбачається, що невідбутий строк покарання ОСОБА_2 за попереднім вироком від 23.06.2009 року становить 2 роки 5 місяців 26 днів, в зв’язку з тим, що до постановлення того вироку він утримувався під вартою в період з 19.12.2008 року по 23.06.2009 року. Постановляючи даний вирок суд безпідставно зарахував цей строк перебування під вартою в строк відбуття покарання за даним вироком, в той час як цей період слід виключати при обчисленні строку невідбутого покарання за попереднім вироком.
В ревізійному порядку колегія суддів звертає увагу суду на безпідставну вказівку у вступній частині вироку на попередні судимості за 2001, 2003 і 2007 роки, які погашені відповідно до ст. 89 КК України і підлягають виключенню.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 серпня 2011 року щодо нього –змінити.
Пом’якшити покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185 КК України до 2-х років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком від 23.06.2009 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі і вважати його засудженим за сукупністю вироків на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
В ревізійному порядку виключити з резолютивної частини вироку вказівку про зарахування в строк відбуття покарання перебування під вартою ОСОБА_2 за попереднім вироком з 19.12.2008 року по 23.06.2009 року.
Виключити з вступної частини вироку посилання на попередні судимості ОСОБА_2 за 2001, 2003 та 2007 роки, які погашені відповідно до ст. 89 КК України.
В іншій частині вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 серпня 2011 року відносно ОСОБА_2 –залишити без змін.
СУДДІ:
Хрипченко Л.Г. Куліш В.М. Ландар О.В.
Копія