Справа №11-256/2008 р. Головуючий у 1-й інстанції
Категорія: ч.2 ст.307 КК України Піскунов В.М.
Доповідач: Шпинта М.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючої Міщенко О.А.
Суддів Баглика С.П., Шпинти М.Д.
за участю прокурора Вихотень Х.Е.
засудженого ОСОБА_1
захисника-адвоката ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному 13 травня 2008 року кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 21 лютого 2008 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, гр.України, з вищою освітою, інженера комунального підприємства “Районний інформаційно-комп'ютерний центр”, військовозобов'язаного, не одруженого, раніше не судимого ,-
Засуджений за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік 5 місяців. Відповідно до п.п.3, 4 ст.76 КК України його зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
Судом вирішено питання з речовими доказами по справі
За вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним і засуджений за те, що в кінці травня 2007 року в м.Рівному він придбав у невстановленої слідством особи з метою зберігання та збуту 43,12 г наркотичного засобу канабісу (марихуани ) за 150 грн., частину якого реалізував влітку 2007 року жителям м.Костопіль, а залишок в кількості 11, 76 г зберігав по місцю свого проживання за адресою АДРЕСА_1до 09.10.2007 р., тобто до часу, коли він був виявлений та вилучений працівниками Костопільського РВ УМВСУ в Рівненській області.
Діючи повторно, він 28.06.2007 р. та 24.08.2007 р. за місцем свого проживання по АДРЕСА_1незаконно зберігав з метою збуту та збув наркотичний засіб- канабіс гр.ОСОБА_3. по 0,11 г кожен раз, який останній його вжив шляхом викурювання через попередньо виготовлений пристрій.
Діючи повторно ОСОБА_1. двічі на початку липня 2007 р. та 31.08.2007 р. і 07.09.2007 р., за місцем свого проживання по АДРЕСА_1незаконно зберігав з метою збуту та збув наркотичний засіб - канабіс по 0,11 г кожен раз гр.ОСОБА_4., який останній вживав шляхом викурювання через попередньо виготовлений пристрій.
Діючи повторно на початку серпня 2007 р. та в кінці вересня 2007 р. ОСОБА_1. за місцем свого проживання по АДРЕСА_1незаконно зберігав з метою збуту та збув наркотичний засіб - канабіс по 0,11 г кожен раз гр.ОСОБА_5. , який останній вжив шляхом викурювання через попередньо виготовлений пристрій.
В поданій апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи і кваліфікацію злочинних дій засудженого, просить вирок в частині призначення засудженому покарання скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та постановити новий, яким призначити покарання 5 років позбавлення волі з конфіскацією ½ частини належного йому майна. При цьому зазначає, що при постановленні вироку і застосуванні ст.69 КК суд першої інстанції не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким. Вважає, що при розгляді справи не встановлено жодної обставини, яка б пом'якшувала покарання, а також суд необгрунтовано застосував до засудженого ст.75 КК.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про задоволення апеляції, пояснення засудженого та його захисника-адвоката, які просять вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим. Суд обгрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
Обгрунтованість вироку означає, що викладені в ньому висновки суду мають відповідати фактичним обставинам справи та дослідженим у судовому засіданні доказам.
У даній справі ці вимоги закону судом порушені.
Із матеріалів справи видно, що її розгляд відбувся відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України, згідно якої суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.
Якщо для вирішення питання щодо обсягу доказів, які будуть досліджуватися, необхідно допитати підсудного, суд вирішує його після допиту підсудного.
Однак, відповідно до протоколу судового засідання, суд, перейшовши до судового слідства, замість допиту підсудного, зразу ж роз'яснив учасникам судового розгляду зміст ст.299 КПК, вияснив щодо цього їх думку і після цього перейшов до допиту підсудного. Проте, як видно з його показань, по суті пред'явленого йому обвинувачення, він допитаний поверхово, частину обвинувачення заперечував (а.с.97) .
Обгрунтовуючи у вироку вину підсудного, суд зазначив, що в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4( в той час, коли ініціали ОСОБА_1)винним себе визнав повністю, щиро розкаявся та повністю підтвердив встановлені судом обставини вчинення злочину.
Які ж обставини вчинення злочину підтвердив підсудний, суд у вироку не зазначив. Не вбачається цих обставин і з показань самого підсудного. До того ж, відповідно до обвинувального висновку, ОСОБА_1. обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст.307 КК України. Однак, кваліфікуючи дії засудженого лише за ч.2 ст.307 КК України, суд у вироку не навів мотивів, чому він відкидає кваліфікація його дій за ч.1 ст.307 КК України.
Тому колегія суддів вважає, що у випадку, коли підсудний заперечував частину пред'явленого йому обвинувачення, суд першої інстанції повинен був дослідити всі докази по справі і від установленого прийняти рішення.
Відповідно до диспозиції ст.307 КК України відповідальність за порушення вимог вказаної статті настає за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а так само незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Як убачається з обвинувачення, сформульованого судом першої інстанції і визнаного доведеним, ОСОБА_1. наркотичний засіб за місцем свого проживання незаконно зберігав з метою збуту та збував його громадянам. Однак, суд у вироку не зазначив таку кваліфікуючу ознаку способу збуту наркотичного засобу як “незаконно”. Не вияснив суд також питання, з якою метою засуджений зберігав по місцю свого проживання 11,76 г канабісу, який у нього був вилучений працівниками міліції.
Доводи прокурора в апеляції, що суд безпідставно застосував до засудженого ст.75 КК України є обгрунтованими.
Відповідно до закону ст.75 КК України може бути застосована в тому разі, коли суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, суд відповідно до вимог ч.2 ст.334 КПК України зобов'язаний мотивувати такий свій висновок.
Проте, приймаючи рішення про звільнення засудженого від відбування покарання, суд вказані вимоги закону не виконав.
Колегія суддів вважає, що розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції допустив такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку. Відповідно до ч.2 ст.347 КПК України вказані порушення є підставами для скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд,
При новому розгляді кримінальної справи суд має ретельно перевірити зібрані в справі докази, дані, що характеризують особу винного та дати їм належну оцінку, і при доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів призначити йому покарання відповідно до вимог ст.65 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, задовольнити частково.
Вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 21 лютого 2008 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.
Головуюча
Судді: