Справа №  1-961/11

Провадження №11/0390/47/12 Головуючий у 1 інстанції:Борнос А.В.

Категорія:ч.2 ст.296 КК України Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 січня 2012 року           місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Матвієнко Н.В. Н В

суддів -  Філюка П.Т., Хлапук Л.Ф.       

 з участю прокурора –  Кухтей-Хилюк Л.В.

 засуджених                    ОСОБА_1, ОСОБА_2                    

 захисника                       ОСОБА_3            

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляціями захисника засудженого ОСОБА_1 – ОСОБА_3 та помічника прокурора міста Луцька на вирок Луцького міськрайонного суду від 18 листопада 2011року,  -     

В С Т А Н О В И Л А :

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, неодружений, непрацюючий, згідно ст. 89 КК України судимості немає, -

- засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України на 3  роки позбавлення волі.

За ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 120 КК України ОСОБА_1 виправданий, у зв’язку з відсутністю в його діях складу даних злочинів.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_2 громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, неодружений, непрацюючий, несудимий, -

- засуджений за ч.2 ст.296 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього на підставі ст.76 КК України обов’язки.

Запобіжний захід засудженим залишений попередній: ОСОБА_1 – утримання під вартою, ОСОБА_2 – підписку про невиїзд.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з 14.07.2011 року, зарахувавши термін перебування під вартою з 14 по 15 липня 2011 року.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Даним вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те, що 12 липня 2011 року, біля 21.20 год., в дворі будинку АДРЕСА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно, використовуючи малозначимий привід, вчинили худігінські дії відносно неповнолітньої  ОСОБА_4, нанісши їй по одному удару долонею руки по обличчю, завдавши фізичного болю, а ОСОБА_1, крім цього двічі плюнув їй в обличчя.

Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_1, діючи з винятковим цинізмом, справив свої фізіологічні потреби на ноги та тулуб потерпілої, спричинивши їй моральних страждань.

В апеляції захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить вирок суду в частині призначеного його підзахисному  покарання змінити, зменшивши строк позбавлення волі та звільнити від відбуття покарання з випробуванням. Посилається на те, що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, який вину визнав, активно сприяв розкриттю злочину, вибачився перед потерпілою, добровільно відшкодував завдану шкоду. Також просить врахувати думку потерпілої, яка не настоювала на суворому покаранні, а дана обставина судом врахована не була.

Апеляції, подана прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  відкликана до початку судового розгляду справи. Засуджений ОСОБА_2 вирок не оскаржував.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, захисника ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_1, які свою апеляцію підтримали, думку засудженого ОСОБА_2 про задоволення апеляції, міркування прокурора про залишення апеляції захисника без задоволення,   перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція захисника до задоволення не підлягає.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочину при обставинах, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних у справі, правильно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, що не заперечується в апеляції.

Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України кваліфіковані правильно.

Що стосується покарання, то суд при його призначенні ОСОБА_1 врахував тяжкість вчиненого  ним злочину, дані про його особу, який задовільно характеризується за місцем проживання та позитивно за місцем роботи, обставини, що пом’якшують покарання: визнання вини, відшкодування  моральної та матеріальної шкоди потерпілій, яка не наполягала на суворому покаранні, молодий вік засудженого, а також обставини, що обтяжують покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Разом з тим, судом при призначенні покарання ОСОБА_1 враховані також обставини, при яких ним вчинений злочин, а саме, що злочин ним вчинений щодо неповнолітньої потерпілої, характер, форма і зміст вчинених ним дій супроводжувались особливою цинічністю.

Враховуючи, що хуліганські дії ОСОБА_1 щодо неповнолітньої потерпілої були вчинені у присутності її друзів, які також були неповнолітніми, що ще в більшій ступені  принижувало  гідність потерпілої, і, як вбачається з матеріалів справи, призвели до негативних наслідків психологічного характеру,  колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 в межах санкції ст.296 ч.2 КК України покарання відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи наведене, а також те, що, хоча ОСОБА_1 на даний час вважається не судимим, проте притягувався до кримінальної відповідальності за грабіж, що характеризує його, як особу, з негативної сторони, звільнявся від відбування покарання з випробування, проте через рік після закінчення іспитового строку вчинив новий злочин, колегія суддів підстав для застосування ст.75 КК України і звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, як того просить в апеляції його захисник, не вбачає, тому залишає апеляцію без задоволення.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

          Апеляцію захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 18 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.     

Головуючий                     

Судді