Справа № 33-279/11 19.09.2011 03.02.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-279 Головуючий у 1-й інстанції: Бобровсьий І.М.
Категорія: ст.130 ч.3 КУпАП Головуючий апеляційного суду: Хомік І.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2011 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді: Хоміка І.М.
при секретарі судового засідання: Грушевському В.Г.
особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1
розглянув справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16.08.2011 року, якою:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красноуральськ, Свердловської області, Російської Федерації, громадянина України, працюючого інженером в ВП «ЮУ АЕС», який проживає у АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 років з оплатним вилученням автомобіля «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1.
В С Т А Н О В И В :
Постановою суду ОСОБА_1, який раніше двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння, а саме 24.12.2010 року та 30.03.2011 року, визнано винним у тому, що 13 липня 2011 року о 12-20 год. по вул. Дружби Народів в місті Южноукраїнську, керував автомобільним транспортним засобом «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння , чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити. Посилається на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення та на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, а також стверджує, що в зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення день і час, він просто сидів за кермом автомобіля, який був у нерухомому стані.
Крім того, ОСОБА_1 просить допитати в якості свідка його співмешканку ОСОБА_2, яка в той день керувала транспортним засобом «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1, а він просто чекав її в автомобілі, поки остання була у подруги.
Заслухавши ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляції, вважаю, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 18.07.2011 р., ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння. Вищевказаний протокол ОСОБА_1 підписав та власноруч виклав пояснення з приводу правопорушення, вказавши, що транспортнім засобом в стані алкогольного сп’яніння не керував. Проте провина ОСОБА_1 підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення, поясненням працівника міліції, допитаним в якості свідка в суді першої інстанції, фактом відсутності другого водія за місцезнаходженням транспортного засобу. Тому висновок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП за обставин, викладених у постанові, ґрунтується на доказах, досліджених і належним чином оцінених судом.
В поясненнях ОСОБА_1, які він виклав в протоколі про адміністративне правопорушення, вказано, що він автомобілем не керував, під час затримання знаходився на пасажирському сидінні автомобіля. Але під час дослідження на судовому засіданні в Южноукраїнському міському суді Миколаївської області відеозапису його затримання, погодився, що дійсно сидів за кермом транспортного засобу, але не рухався. Проте, вказані твердження ОСОБА_1 спростовуються поясненнями працівника міліції, допитаним в якості свідка в суді першої інстанції. Так, інспектор групи ОДР відділу ДАІ з ОАТ м. Южноукраїнська УДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_3 пояснив, що 13.07.2011 року, патрулюючи місто, він помітив автомобіль, який намагався припаркуватися біля бару по вулиці Дружби народів. Коли під’їхав до транспортного засобу, побачив, що за кермом сидить ОСОБА_1
Вказане спростовує покази правопорушника і дозволяє зробити висновок, що 13.07.2011 року ОСОБА_1 саме керував транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.
Прохання апелянта про допит в якості свідка його співмешканки ОСОБА_2 вважаю недоцільним, адже, як вбачається з протоколу судового засідання, під час вирішення справи в суді першої інстанції клопотання про виклик свідка ОСОБА_1 в судовому засіданні не заявляв.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення, перевірив всі обставини справи і обрав стягнення у межах санкції ст. 130 ч.3 КУпАП.
Доводи скарги не дають підстав про їх задоволення, так як свого підтвердження в матеріалах справи не знайшли. Зважаючи на викладене, а також, що призначене правопорушнику стягнення перебуває у межах санкції ч.3 ст.130 КупАП, судове рішення слід визнати законним. Підстави для його скасування та закриття справи відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 серпня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області І.М. Хомік