Справа № 2/0312/578/11 Головуючий у 1 інстанції:Ференс-Піжук О.Р.
Провадження № 22-ц/0390/120/12
Категорія:19 Доповідач: Свистун О. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Свистун О В
суддів - Данилюк В.А., Осіпука В.В.,
при секретарі – Галицькій І.П.,
з участю прокурора Бондарчук О.С.,
представника відповідача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора м. Нововолинська в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4, ОСОБА_5, третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача – приватний нотаріус ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору іпотеки,
за апеляційною скаргою представника відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 – ОСОБА_8 на рішення Нововолинського міського суду від 24 листопада 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
В апеляційній скарзі представник відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_8 вказує на незаконність рішення суду із-за неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги прокурора повністю.
Рішенням Нововолинського міського суду від 24 листопада 2011 року в задоволенні позову прокурора м. Нововолинська в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4, ОСОБА_5, третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача – приватний нотаріус
ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору іпотеки – відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідачів зазначає, що суд першої інстанції не дав юридичної оцінки доказам, які надав суду прокурор з метою захисту майнових прав неповнолітньої ОСОБА_2 Зокрема, що в неї немає іншого жилого приміщення в разі продажу переданої в іпотеку квартири. Вважають, що органи опіки та піклування не вправі були давати дозвіл на передачу майна малолітньої в іпотеку, оскільки таким чином її позбавлено права на належне їй майно та позбавлено житла.
В судовому засіданні прокурор Бондарчук О.С. апеляційну скаргу представника відповідачів підтримала з підстав у ній зазначених.
Представник відповідача ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечив, оскільки вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Представник відповідачів ОСОБА_8 про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, однак не з’явилася в судове засідання без поважних причин, оскільки не надала суду доказів в підтвердження заявленого клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник органу опіки та піклування надіслав клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 липня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5, малолітньою ОСОБА_2, від імені якої діяли законні представники – батьки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки з метою забезпечення зобов’язань ОСОБА_7 за кредитним договором № 014/1135/28373 від 27 червня 2006 року, укладеним між нею та відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль». Договір посвідчено приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстровано в реєстрі та накладено заборону відчужувати квартиру за адресою м. Нововолинськ бульвар Шевченка, 21/7, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та малолітній ОСОБА_2. На вчинення даної дії було взято дозвіл в органу опіки та піклування Нововолинської міської ради.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 27 червня 2006 року було укладено кредитний договір № 014/1135/28373 згідно якого остання отримала 20 000 доларів США на споживчі цілі. 26 липня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5, малолітньою ОСОБА_2, від імені якої діяли законні представники – батьки ОСОБА_4 і ОСОБА_5, було укладено договір іпотеки з метою забезпечення зобов’язань ОСОБА_7
Рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області № 231 від 15 червня 2006 року було надано дозвіл громадянам ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2) від імені малолітньої ОСОБА_2 на надання під заставу приватизованої двохкімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 у зв’язку з оформленням кредиту у Нововолинському АППБ Аваль (проспект Перемоги, 4). Рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області № 265 від 21 липня 2006 року дане рішення було скасоване і прийнято нове рішення про надання дозволу громадянам ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2) від імені малолітньої ОСОБА_2, виступити майновим поручителем ОСОБА_7 у зв’язку з оформленням нею кредиту у Нововолинському АППБ Аваль (проспект Перемоги, 4) і в забезпечення кредитних зобов’язань надання під заставу приватизованої двохкімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 (а.с.56).
Судом було встановлено, що рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області № 265 від 21 липня 2006 року було більш деталізовано за заявою кого, нащо та кому передається в іпотеку майно малолітньої. Обидва рішення надавали дозвіл для передачі в іпотеку належного майна малолітній ОСОБА_2
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. За змістом ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека – це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Під час розгляду справи було встановлено, що боржник ОСОБА_7, взявши кредит, останній рік не проводить його оплати, в зв’язку з чим утворилася значна заборгованість. Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося в суд із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, що стало підставою звернення в суд із позовом про визнання договору іпотеки недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Статтею 203 цього Кодексу встановлено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має учинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є батьками малолітньої ОСОБА_2 (а.с.8), а отже і її законними представниками.
Статтею 242 ЦК України встановлено, що батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вони є законними представниками своєї малолітньої дитини і вправі були звертатися в органи опіки та піклування про отримання дозволу на передачу в іпотеку майна, власником якого являється їх малолітня дитина.
Також, в судовому засідання встановлено, що батьки звернулися із заявою в орган опіки та піклування виконавчого комітету Нововолинської міської ради про отримання дозволу на надання під заставу приватизованої двохкімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної сумісної власності малолітній ОСОБА_2 та ОСОБА_5, і орган опіки та піклування прийняв рішення як 15 червня 2006 року так і 21 липня 2006 року про надання такого дозволу.
Таким чином, при укладенні договору іпотеки були дотриманні вимоги матеріального права і підстав для визнання його недійсним не встановлено.
Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування судом не встановлено. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319, 218 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 – ОСОБА_8 - відхилити.
Рішення Нововолинського міського суду від 24 листопада 2011 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді