Судове рішення #20798832

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  22ц-3719/11           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Косик С.М.                                                        

Суддя-доповідач:  Лобов О. А.          


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    

23 листопада 2011 року                                                                                           м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.,

суддів Акопян В.І., Петренка В.М.

при секретарі Ємельяновій В.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма «Покровська»на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Агрофірма «Покровська»про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

          Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,          

В С Т А Н О В И Л А:

          У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, просив з урахуванням доповнень ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 9 329 грн. 72 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 5 944 грн. упущеної вигоди, 5 000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати.

          Заявлені вимоги мотивовані тим, що 30 жовтня 2009 року на автодорозі Машівка –К.Суходілка з вини водія відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль, орендований позивачем. Неправомірними діями працівника відповідача позивачу також завдана моральна шкода.

          Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2011 року позов задоволений частково: стягнуто з ТОВ «Агрофірма «Покровська» на користь ОСОБА_2 5 984 грн. 38 коп. матеріальної шкоди, 3 962 грн. 66 коп. упущеної вигоди, 3 000 грн. моральної шкоди, вирішене питання про судові витрати.  У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

          В апеляційній скарзі ТОВ «Агрофірма «Покровська», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати, ухвалити нове рішення.

          В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд, встановивши наявність вини обох водіїв у дорожньо-транспортній пригоді, не звернув уваги на те, що ТОВ «Агрофірма «Покровська»також понесла матерільні збитки у зв?язку з цією подією. Висновки суду щодо відшкодування моральної шкоди не є обгрунтованими.

          ОСОБА_2 в апеляціній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

          В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що суд безпідставно керувався при вирішенні спору нормами ст.1188 ЦК України, оскільки вина особи у дорожньо-транспортній пригоді встановлюється компетенним органом відповідно до норм КУпАП. Водій ОСОБА_3 у встановленому порядку не визнавався винним у дорожньо-транспортній пригоді, отже суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог.

          Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційні скарги слід відхилити з наступних підстав:

          Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Судом першої інстанції встановлено, що 30 жовтня 2009 року приблизно о 16.00 на автодорозі Машівка –К.Суходілка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_4, який керував трактором ТУМ-180 П-01, державний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «Агрофірма «Покровська», та водія ОСОБА_5, який керував автомобілем ГАЗ 33021 СПГ, державний номер НОМЕР_1, орендований ОСОБА_2 як фізичною особою –підприємцем.

          Постановою судді Машівського районного суду Полтавської області від 09 листопада 2009 року водій ОСОБА_4 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і йому призначене адміністративне стягнення у виді штрафу.

          Відповідно до звіту про оцінку майна від 11 листопада 2009 року вартість матеріального збитку автомобіля ГАЗ 33021 СПГ, державний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30 жовтня 2009 року, становить 8 262 грн. 72 коп.

          Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 376 від 25 червня 2011 року дії обох водіїв з технічної точки зору знаходилися у причинно-наслідковому зв?язку із дорожньо-транспортною пригодою.

Місцевий суд повно і всебічно дослідив надані сторонами докази, дав правильну юридичну оцінку встановленим обставинам і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

При цьому місцевий суд виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини обох водіїв, які на відповідній правовій підставі керували джерелом підвищеної небезпеки.

Доводи обох апеляційних скарг колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду, виходячи з наступного.

Згідно ст.1166, ст.1167 ЦК України однією з обов?язкових підстав відповідальності за завдану майнову та немайнову шкоду є вина особи, наявність чи відсутність якої у спорі про цивільно-правові наслідки  дій особи доводиться сторонами на підставі належних і допустимих доказів (ст.58, ст.59, ст.60 ЦПК України).

Пунктом 3 ч.1 ст.1188 ЦК України встановлено, що розмір шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, за наявності вини усіх осіб, діями яких було завдано шкоди, визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення, визначальною серед яких є ступінь вини учасника дорожньо-транспортної пригоди.       

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов’язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, відносно якої ухвалена постанова, з питань чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

За змістом ст.66, ч.6 ст.147 ЦПК України висновок автотехнічної експертизи є одним із належних і допустимих доказів, яким у сукупності з іншими доказами спростовується чи підтверджується наявність вини у діях учасника дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, факт притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП лише одного учасника дорожньо-транспортної пригоди  не презюмує відсутність вини у діях інших учасників дорожньо-транспортної пригоди. При вирішенні спору про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох транспортних засобів, суд зобов?язаний за правилами ст.212 ЦПК України встановити наявність чи відсутність вини у діях кожного з учасників дорожньо-транспортної пригоди та визначити розмір відшкодування відповідно до ступеня вини як позивача, так і відповідача. Такий підхід відповідає змісту ст.1188 ЦК України та не суперечить встановленому ст.11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства.  Як слідує з матеріалів справи, суд першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів обгрунтовано встановив наявність вини обох водіїв у дорожньо-транспортній пригоді, правильно визначив ступінь вини кожного з них і на підставі наведеного частково задовльнив позов.

Задовольняючи частково позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди, місцевий суд правомірно виходив з факту пошкодження транспортного засобу, який був для позивача засобом заробітку, і на підставі ст.23, ст.1167 ЦК України визначив справедливу суму компенсації завданої моральної шкоди.

          Матеріальні збитки, понесені ТОВ «Агрофірма «Покровська»внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до ч.5 ст.1187 ЦК України не є підставою для звільнення від цивільно-правової відповідальності. ТОВ «Агрофірма «Покровська»не позбавлене можливості відшкодувати збитки в порядку регресу (ст.1191 ЦК України, ст.130 КЗпП України).

          Питання про судові витрати вирішене місцевим судом з дотриманням вимог ст.88 ЦПК України.    

          За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

          Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

          Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма «Покровська» відхилити.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2011 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.


          Головуючий                                                       О.А. Лобов



          Судді                                                                   В.І. Акопян



                                                                                      В.М. Петренко                                               


                                                                                                                        

          Копія

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація