АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  22ц-2468/11           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Колотієвський О.О.                                                        

Суддя-доповідач:  Лобов О. А.          

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 вересня 2011 року                                                                                           м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.,

суддів Пікуля В.П., Акопян В.І.,

при секретарі Колодюк О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 травня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини.

          Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

          У січні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ? всіх видів доходів та на її утримання у такому ж розмірі, мотивуючи заявлені вимоги тим, що відповідач у добровільному порядку не виконує покладений на нього законом обов?язок з утримання своєї сім?ї.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 травня 2011 року позов задоволений частково: ухвалено, починаючи з 31 січня 2011 року, стягувати з ОСОБА_2 аліменти в розмірі ? всіх видів його доходів, але не менше 30%  прожиткового мінімуму щомісячно на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти у розмірі 1/6 всіх видів його доходів на утримання ОСОБА_3 до досягнення малолітньою ОСОБА_4 трирічного віку.

Вирішене питання про судові витрати.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

          В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд безпідставно не врахував суттєві обставини, зокрема, те, що відповідач проживає разом з позивачкою та належним чином утримує свою сім?ю.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:

          Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах та мають спільну дитину –доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

          Позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, яка знаходиться на її утриманні.

          Відповідач є працездатним та може надавати матеріальну допомогу своїй малолітній дитині та дружині, проте у добровільному порядку цього не робить.

          Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

При цьому місцевий суд виходив з того, що відповідач, з урахуванням його майнового стану, має можливість та зобов?язаний сплачувати аліменти на утримання своєї малолітньої дитини та дружини.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов?язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до змісту ч.4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання за умови, якщо чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Доводи апеляційної скарги про надання відповідачем матеріальної допомоги своїй дитині та про неправомірну поведінку позивачки не заслуговують уваги, оскільки вони є голослівними та необгрунтованими.

Підписи невідомих осіб на апеляціній скарзі не є належними і допустимими доказами у розумінні ст.58, ст.59 СК України.

          За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

          Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2  відхилити.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 травня 2011 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

          Головуючий                                                                О.А. Лобов

          Судді                                                                            В.П. Пікуль

                                                                                               В.І. Акопян

          Копія