АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  22ц-3274/11           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Гриб М.В.                                                        

Суддя-доповідач:  Лобов О. А.          

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 року                                                                                           м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.,

суддів Пікуля В.П., Акопян В.І.,

при секретарі Колодюк О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 серпня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені за несплачені аліменти.

          Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

          У липні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь 2 887 грн. пені за несплачені аліменти, мотивуючи заявлені вимоги тим, що відповідач за період з 01 квітня 2011 року по 01 липня 2011 року заборгував 3 629 грн. аліментів на утримання їх неповнолітніх доньок.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 серпня 2011 року позов задоволений частково: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  400 грн. пені за прострочення сплати аліментів у період з 01 квітня 2011 року по 01 липня 2011 року, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішене питання про судові витрати.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

          В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд, зменшуючи розмір присудженої неустойки, безпідставно залишив поза увагою суттєві обставини, які стосуються матеріального стану і стану здоров?я відповідача.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:

          Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24 червня 2010 року ОСОБА_3 зобов?язано сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі.

          За станом на 01 липня 2011 року заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів становила 3 629 грн.

          Відповідач не працює, з 15 березня 2011 року по 31 липня 2011 року перебував на обліку як безробітний у Миргородському міськрайонному центрі зайнятості.

          Згідно висновку ЛКК від 11 квітня 2011 року за станом здоров?я ОСОБА_3 у період з квітня по липень 2011 року потребував звільнення від тяжкої фізичної праці, пов?язаної з довготривалим стоянням на ногах.   

          Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

При цьому місцевий суд правомірно врахував стан здоров?я та майновий стан відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.196 СК України суд вправі зменшити розмір неустойки за прострочення сплати аліментів з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.  

Заперечуючи проти висновків суду у частині матеріального стану та стану здоров?я відповідача, позивачка посилається на обставини, які можуть виникнути у майбутньому –можливий продаж спірного автомобіля, можливий висновок судово-медичної експертизи у іншій справі.

Наведені доводи колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях, відповідно і суд не вправі базувати свої висновки на можливості виникнення у майбутньому певних обставин.

Наявність будинку у спільній власності обох сторін не є безспірним свідченням матеріальної спроможності відповідача.   

          За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

          Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 серпня 2011 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

          Головуючий                                                                О.А. Лобов

          Судді                                                                            В.П. Пікуль

                                                                                               В.І. Акопян

          Копія