Справа № 2-197/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2011 Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області  у складі:

                                       головуючого судді                         Погребняк Т.Ю.

                                       при  секретарі                              Шостак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом  Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, - про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, - про визнання кредитного договору недійсним,

                                                                      В С Т А Н О В И В :   

          10 червня 2010 року позивач –Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк” звернувся в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з позовом до   ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, в якому просить суд винести рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором від 15 січня 2008 року, укладеним між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” та відповідачем ОСОБА_2, яким було забезпечено виконання зобов`язань за кредитним договором № 105/6-5-8 від 15 січня 2008 року, укладеним між банком та ОСОБА_3, на загальний розмір вимог 175543 грн. 26 коп., шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження предмету іпотеки –квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15 січня 2008 року між  Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк”  та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 105/6-5-8, згідно якого останній отримав грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 20000 доларів США, зі сплатою 13 % річних з порядком погашення суми основної заборгованості згідно договору та з кінцевим терміном погашення заборгованості до 14 січня 2018 року. Кредит був наданий на споживчі цілі. Додатковою угодою № 1 про внесення змін до кредитного договору, укладеною між банком та ОСОБА_3 були внесені зміни до умов кредитування за кредитним договором в частині встановлення з 03 листопада 2008 року відсоткової ставки за користування кредитом на рівні 14,5 % річних. Крім того, 06 липня 2009 року між банком та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 2 про внесення змін до кредитного договору в частині зміни щодо пролонгації кінцевого терміну користування кредитом, відстрочки сплати основного боргу та збільшення ліміту кредитування. В якості забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань щодо повернення кредиту, відсотків за його користування, можливих штрафних санкцій, пені та неустойки 15 січня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” та відповідачем ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір                     № 105/24-4-8, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 59. Відповідно іпотечного договору предметом іпотеки виступає нерухоме майно, а саме двохкімнатна квартира АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Згідно кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язався забезпечувати повернення кредиту, відсотків за його користування, а також сплату штрафних санкцій у разі невиконання кредитних зобов'язань у визначений термін. Однак, з 20 січня 2009 року ОСОБА_3 почав неналежно виконувати обов'язки щодо повернення основної суми заборгованості та сплати відсотків за користування кредитом, внаслідок чого, у відповідності до п. 4.5. кредитного договору термін надання кредиту вважається таким, що сплив та ОСОБА_3 повинен був повність погасити кредит з нарахованими відсотками та штрафними санкціями але останній цього не зробив, незважаючи на те, що банком на його адресу направлялося повідомлення про порушення основного зобов'язання з вимогою погашення простроченої заборгованості за кредитом, відсотками за його користування, пені та можливих штрафних санкцій. Так, станом на 22 лютого 2010 року загальна сума заборгованості ОСОБА_3 перед позивачем становить 21948 доларів США, що еквівалентно             175543 грн. 26 коп., в тому числі поточна заборгованість за кредитом в сумі 19156, 62 доларів США, що еквівалентно 153214 грн. 65 коп., поточна заборгованість за відсотками в сумі 185,18 доларів США, що еквівалентно 1481 грн. 07 коп., прострочена заборгованість за відсотками в сумі 702,14 доларів США, що еквівалентно 5615 грн. 72 коп., пеня по простроченому кредиту та відсоткам в сумі 120 грн. 20 коп., штраф по простроченому кредиту та відсоткам в сумі 15111 грн. 63 коп. Враховуючи, що вказана заборгованість ОСОБА_3 не відшкодована, позивач, як іпотекодержатель переданого в іпотеку нерухомого майна –квартири АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано на іпотекодавця –відповідача ОСОБА_2, у відповідності з укладеним договором про надання кредиту та про іпотеку, згідно ст. ст. 33, 39, 40 Закону України “Про іпотеку” просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

          Представник відповідача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнала, в інтересах довірителів пред`явила зустрічний позов про визнання кредитного договору недійсним, в обгрунтування якого зазначила, позивач фактично ввів в оману позичальника та поручителя видавши кредитні кошти в іноземній валюті, при цьому не мав індивідуальної ліцензії  на проведення таких операцій, тому просить визнати кредитний договір недійсним як вчинений внаслідок обману та прояву нечесної підприємницької практики, визнати недійсним договір іпотеки та стягнути з банку відшкодування збитків 26508, 18 доларів США, сплачених позичальником на виконання кредитного договору; у задоволенні позову банку просить відмовити.

          Представник позивача Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк”   ОСОБА_6 в судовому засіданні не визнав зустрічний позов та надав суду письмові заперечення проти нього, де зазначив, що банк видаючи кредитні кошти у доларах США позичальнику ОСОБА_3 володів усіма необхідними ліцензіями та дозволами на проведення таких операцій, кредитний та іпотечний договори укладені сторонами на засадах добровільності волевиявлення та з дотриманням діючого законодавства, про що свідчить і заява позичальника про видачу готівки саме в такій валюті; оскільки умови кредитного договору не виконуються позичальником, просить задовольнити первісний позов та звернути стягнення на предмет іпотеки, власником якого є відповідач ОСОБА_2

          Суд, вислухавши представника позивача ОСОБА_6 та представника відповідача і третьої особи ОСОБА_5, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають  задоволенню у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 необхідно відмовити  з наступних  підстав.

          В судовому засіданні встановлено, що 15 січня 2008 року між  Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” та третьою особою у справі за первісним позовом ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 105/6-5-8 (л.с. 17 –19), згідно якого останній отримав грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 20000 доларів США, зі сплатою 13 % річних з порядком погашення суми основної заборгованості згідно договору та з кінцевим терміном погашення заборгованості до 14 січня 2018 року. Кредит був наданий на споживчі цілі. Факт отримання ОСОБА_3 кредитних коштів підтверджується його заявою на видачу готівки № 04-001 від 15 січня 2008 року (л.с. 25). Оскільки         ОСОБА_3 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 15 січня 2008 року нею було надано письмову заяву (л.с. 16), з якої вбачається, що вона дала згоду ОСОБА_3 на укладання вищевказаного договору кредиту. Додатковою угодою № 1 (л.с. 21) від 15 січня 2008 про внесення змін до кредитного договору, укладеною між банком та ОСОБА_3 були внесені зміни до умов кредитування за кредитним договором в частині встановлення з 03 листопада 2008 року відсоткової ставки за користування кредитом на рівні 14,5 % річних. Крім того, 06 липня 2009 року між банком та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 2 (л.с. 22) про внесення змін до кредитного договору в частині зміни щодо пролонгації кінцевого терміну користування кредитом, відстрочки сплати основного боргу та збільшення ліміту кредитування. В якості забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань щодо повернення кредиту, відсотків за його користування, можливих штрафних санкцій, пені та неустойки 15 січня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” та відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № 105/24-4-8 (л.с. 26 –28), посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 59. Відповідно іпотечного договору предметом іпотеки виступає нерухоме майно, а саме двохкімнатна квартира АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, що вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (л.с. 33). У зв'язку з укладенням додаткових угод № 1 та № 2 про внесення змін до кредитного договору, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” та ОСОБА_2 був укладений договір № 1 (л.с. 29) про внесення змін до іпотечного договору № 105/24-4-8, з метою приведення іпотечного договору у відповідність до змінених умов кредитного договору.

Зазначені обставини представником відповідача у судовому засіданні не заперечувались,  доказів щодо оспорювання суми заборгованості не надано.

Згідно ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.  У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, кірм випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 60 ч. 4, 212 ЦПК України доказування не може грунтуватись на припущеннях, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

          Згідно положень кредитного договору та договору про іпотеку, укладених між сторонами, іпотекодержатель (банк) має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі, включаючи основну суму боргу, відсотки за користування кредитом,  пеню та інші штрафні санкції. На теперішній час правовідносини між позивачем та відповідачем врегульовані Законом України “Про іпотеку”, Цивільним кодексом України.

          Відповідно до ст. 1054 ЦК України по кредитному договору банк зобов`язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

          Згідно п.п. 3.3.7., 3.3.8. кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язався забезпечувати повернення кредиту, відсотків за його користування, а також сплату штрафних санкцій у разі невиконання кредитних зобов'язань у визначений термін. Крім того, відповідно до додаткової угоди № 2 від 06 липня 2009 року банк та ОСОБА_3 домовились, що у разі порушення останнім строків сплати процентів, визначених п.п. 2.4.1 п. 2.4. кредитного договору та/або кредиту, як в повному обсязі, так і частково, більш ніж на 30 календарних днів, ОСОБА_3 зобов'язаний достроково погасити кредит, нараховані проценти та можливі штрафні санкції в повному обсязі на 31 календарний день прострочення виконання зобов'язання за договором кредиту.

          Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

          Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договором між сторонами не обумовлені такі підстави для звільнення від обов'язку поверненя коштів, його укладено за добровільним волевиявленням сторін, що ними не оспорювалось у суді, і обставин, які б свідчили про невідповідність договору засадам добросовісності, розумності та справедливості, передбаченим ч.3 ст.509 ЦК України, під час судового розгляду не встановлено.  

          Однак, ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі не виконав внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 22 лютого 2010 року  становить 21948 доларів США, що еквівалентно 175543 грн. 26 коп., в тому числі поточна заборгованість за кредитом в сумі 19156, 62 доларів США, що еквівалентно 153214 грн. 65 коп., поточна заборгованість за відсотками в сумі 185,18 доларів США, що еквівалентно 1481 грн. 07 коп., прострочена заборгованість за відсотками в сумі 702,14 доларів США, що еквівалентно 5615 грн. 72 коп., пеня по простроченому кредиту та відсоткам в сумі 120 грн. 20 коп., штраф по простроченому кредиту та відсоткам в сумі 15111 грн. 63 коп., що підтверджується відповідним розрахунком (л.с. 8).

          Відповідно до ч.2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) у разі коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк, якщо інше не передбачено законом або договором.

          Згідно положень кредитного договору та договору про іпотеку, укладених між сторонами, іпотекодержатель (банк) має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі, включаючи основну суму боргу, відсотки за користування кредитом,  пеню та інші штрафні санкції. На теперішній час правовідносини між позивачем та відповідачем врегульовані Законом України “Про іпотеку”, Цивільним кодексом України.

           Ст.12 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем (відповідачем) зобов`язань, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язань відповідачем, а у разі невиконання вимоги звернути стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду. Відповідно до ст. 35 Закону України “Про іпотеку” встановлено право іпотекодержателя розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки  у разі, якщо вимога іпотекодержателя залишиться без задоволення; згідно норм зазначеного закону (ст.ст.35-39)  стягнення на предмет іпотеки може бути звернуто, зокрема, за рішенням суду, при цьому іпотекодержателю надається право продати предмет іпотеки будь-якій третій особі покупцеві, а також право вимагати виселення всіх мешканців, якщо предметом іпотеки є нерухоме майно.

          Ст. 7 зазначеного закону встановлено, що за рахунок   предмета   іпотеки  іпотекодержатель  має  право задовольнити свою  вимогу  за  основним  зобов'язанням  у  повному обсязі   або  в  частині,  встановленій  іпотечним  договором,  що визначена  на  час  виконання  цієї   вимоги,   включаючи   сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї  суми,  яке  було  прямо  передбачене  умовами  договору,  що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога  за  основним  зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій  формі,  розмір  цієї  вимоги  визначається  на  підставі
іпотечного   договору   або   договору,   що   обумовлює   основне зобов'язання,  у  чітко  встановленій  сумі  чи   шляхом   надання критеріїв,   які  дозволяють  встановити  розмір  цієї  вимоги  на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

          У відповідності зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомості підлягає обов'язковій державній реєстрації та нотаріальному посвідченню; у відповідності з Інструкцією “Про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, нотаріус при нотаріальному посвідченні договорів купівлі-продажу, в тому числі і за рішенням суду щодо надання іпотекодержателю права продажу предмету іпотеки, вимагає надання правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості (договір купівлі-продажу квартири відповідачем, витяг з реєстру прав власності), а також технічного паспорту.

          Згідно ст.40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове  приміщення  є підставою для виселення всіх мешканців,  за винятком наймачів та членів  їх  сімей.  Виселення  проводиться  у порядку, встановленому законом.

          Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним задовольнити в повному обсязі позовні вимоги Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, - про звернення стягнення на предмет іпотеки, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, - про визнання кредитного договору     недійсним –відмовити.

          У зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, суд керуючись ст. 88 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача понесені у справі судові витрати: судовий  збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн.

          Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 587, 590, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 33, 35, 38, 39 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 10, 11, 88, 60, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України,  суд

В И Р І Ш И В :

          Задовольнити позовні вимоги Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, - про звернення стягнення на предмет іпотеки.

          Звернути стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно) – квартиру АДРЕСА_1, шляхом надання  Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” права продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження для задоволення вимог за кредитним договором № 105/6-5-8 від 15 січня 2008 року на суму 21948,39 доларів США, що еквівалентно 175543 грн. 26 коп..

          Судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн., понесені позивачем при зверненні до суду, стягнути з  ОСОБА_2 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”.

          В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, - про визнання кредитного договору, договору іпотеки  недійсним, стягнення збитків –відмовити.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 10 днів з дня його проголошення.

                   Головуючий у справі                                                Погребняк Т.Ю.

                                Рішення не набрало чинності. Згідно з оригіналом.

                   Суддя                                                                          Погребняк Т.Ю.