ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 211
РІШЕННЯ
Іменем України
30.01.2012Справа №5002-8/6308-2009
За позовом приватного підприємства «Союз – ВЛТ», м. Бахчисарай
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Контакт», м. Бахчисарай
2. Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», м. Сімферополь
треті особи:
1. ОСОБА_2, м. Бахчисарай
2. ОСОБА_3, м. Бахчисарай
3. Виконавчий комітет Бахчисарайської міської ради, м. Бахчисарай
про визнання права власності, спонукання до виконання певних дій та припинення права
Суддя Чумаченко С.А.
ПРЕДСТАВНИКИ :
Від позивача – не з'явився.
Від відповідача 1. – ОСОБА_1, представник за дов. від 11 січня 2012 року № 17, у справі.
Від відповідача 2. – не з'явився.
Від третіх осіб 1, 2, 3 – не з'явилися.
Суть спору: позивач – приватне підприємство «Союз – ВЛТ», звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Контакт» та Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» просить суд:
- визнати за ним право власності на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 Автономної Республіки Крим;
- спонукати Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» зареєструвати за ПП «Союз – ВЛТ» право власності на вказане майно;
- припинити право власності товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційної фірми «Контакт» на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 Автономної Республіки Крим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у МПП «Союз» виникло право власності на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1 Автономної Республіки Крим після того, як по акту приймання – передачі від 10 січня 1997 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Контакт» передало МПП «Союз» зазначені квартири, відповідно право власності на квартири належить МПП «Союз», та повинно бути зареєстроване за приватним підприємством «Союз – ВЛТ», як правонаступника МПП «Союз».
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2009 року залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 32).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2010 року строк розгляду справи продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 47).
01 лютого 2010 року приватне підприємство «Союз – ВЛТ» представило суду клопотання про уточнення позовних вимог (а.с. 59-60), а саме просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Бахчисарайської районної ради від 21 листопада 2006 року № 242-Д «Про оформлення документів про право власності» в частині оформлення документів про право колективної власності на квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1 на ім’я товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційної фірми «Контакт»;
- визнати недійсними Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28 листопада 2006 року – на квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1, які оформлені на ім’я товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційної фірми «Контакт»;
- вилучити з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційної фірми «Контакт» та повернути приватному підприємству «Союз – ВЛТ» квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1;
- визнати за приватним підприємством «Союз – ВЛТ», яке є правонаступником малого приватного підприємства «Союз», право власності на квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1 в цілому;
- припинити право власності товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційної фірми «Контакт» на квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 лютого 2010 року, судом було встановлено, що вищезазначена заява є фактично зміною предмету та підстави позову, а саме змінено матеріально – правові вимоги та обставини якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача, у зв’язку з чим суд не задовольнив уточнення позовної заяви (а.с. 69-71).
Також даною ухвалою суд залучив до участі у справі як третю особу – виконавчий комітет Бахчисарайської міської ради (а.с. 69-71).
12 квітня 2010 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим провадження у справі № 2-8/6308-2009 зупинено до вирішення по суті пов’язаної з нею іншої справи № 2-8/1407-2010, що розглядається господарським судом Автономної Республіки Крим, за позовом приватного підприємства "Союз-ВЛТ" до відповідача – виконавчого комітету Бахчисарайської міської Ради про визнання недійним та скасування рішення виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради від 21 листопада 2006 року «Про оформлення документів про право власності» у частині оформлення документів про право колективної власності на квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1, на ім’я товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційної фірми «Контакт» та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28 листопада 2006 року на квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1, оформлені на ім’я товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційної фірми «Контакт» (а.с. 110-111).
14 грудня 2010 року постановою Севастопольського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2010 року у справі № 2-8/1407-2010 залишено без змін (а.с .114-116).
02 березня 2011 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим провадження у справі поновлено, у зв’язку із тим, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2010 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2010 року, залишено без змін (а.с. 112).
01 березня 2011 року постановою Вищого господарського суду України постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2010 року від 14 грудня 2010 року та рішення господарського суду автономної Республіки Крим від 02 вересня 2010 року у справі № 2-8/1407-2010 скасував. Справа № 2-8/1407-2010 направлена на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим (а.с. 121-122).
31 березня 2011 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим провадження у справі № 2-8/6308-2009 зупинено до вирішення господарським судом Автономної Республіки Крим справи № 5002-23/1422.1-2011 (попередній № 2-8/1407-2010) за позовом приватного підприємства "Союз-ВЛТ" до відповідача – виконавчого комітету Бахчисарайської міської Ради, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Контакт», ОСОБА_2, м. Бахчисарай, ОСОБА_3, м. Бахчисарай про визнання недійним та скасування рішення (а.с. 124-125).
23 січня 2012 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим провадження у справі поновлено (а.с. 147-148).
Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Причини не явки суду не відомі.
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Контакт» 30 січня 2012 року у судовому засіданні проти позову заперечував, позові вимоги не визнає, клопотав про відмову у задоволенні позову.
Треті особи у судове засідання не з’явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином. Причини не явки суду не відомі.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку із чим справа може бути розглянута в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 69 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
З метою дотримання процесуальних строків розгляду спору та у зв’язку із закінченням строків розгляду справи, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи – відсутні, а відтак розглядає справу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно пункту 1.1. статуту приватного підприємства «Союз-ВЛТ», приватне підприємство «Союз-ВЛТ» є правонаступником приватного підприємства «Союз», який є правонаступником малого приватного підприємства «Союз» (а.с. 39-45).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Контакт» та мале приватне підприємство «Союз» уклали договір № 5 про будівництво 110 квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1.
Мале приватне підприємство «Союз» платіжними дорученнями перерахувало фірмі «Контакт» грошові кошти, у якості часткової участі у будівництві зазначеного будинку.
Рішенням виконавчого комітету Бахчисарайської районної Ради депутатів від 12 січня 1994 року № 10-А «Про часткову участь підприємств та організацій міста в 45 квартирній секції 110 квартирного житлового будинку товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Контакт» було вирішено включити до часткової участі по будівництву 110 квартирного житлового будинку 45 квартирній секції в м. Бахчисарай підприємства та організації та надати квартири наступним чином: малому підприємству «Союз» всього чотири квартири (а.с. 16).
Виконавчий комітет Бахчисарайської міської ради народних депутатів рішенням № 9-а від 28 січня 1994 року «Про оформлення документів про право власності на будинок», розглянувши заяву Бахчисарайської виробничо – комерційної фірми «Контакт» щодо оформлення документів про право власності на будинок АДРЕСА_1, вирішив визнати право власності на будинок по АДРЕСА_1 за фірмою «Контакт» на 23 квартири, у тому числі НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с. 17).
Наказом виробничо – комерційної фірми «Контакт» від 26 квітня 1994 року № 80 «Про розподіл квартир для реалізації та видачі ордерів» було вирішено передати право на розподіл квартир відповідно переліку: МП «Союз» кв. НОМЕР_2, НОМЕР_1. Зазначені квартири розподіляються власниками, згідно рішення адміністрації вказаних підприємств. Виробничо – комерційна фірма «Контакт» передає ордер на підставі листів зазначених організацій та укладає договір на комунальне обслуговування квартир з квартиронаймачами (а.с. 22).
Рішенням виконавчого комітету Бахчисарайської районної Ради депутатів від 28 січня 1994 року № 9-А був складений реєстр про часткову участь у будівництві 110 квартирного житлового будинку по вул. Мира, відповідно до договору з міським виконавчим комітетом, з якого вбачається, що квартири НОМЕР_2 та НОМЕР_1 були надані МП «Союз» (а.с. 19).
Згідно акту приймання – передачі від 10 січня 1997 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Контакт» передало, а ПП «Соз-ВЛТ» прийняло квартири, які були побудовані згідно договору про часткову участь № 5 від 10 травня 1993 року, а саме: АДРЕСА_1 - квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с. 15).
За даним актом були передані лише квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 АДРЕСА_1 приватному підприємству «Соз-ВЛТ», а не право власності на зазначені квартири.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Контакт» видало ордери працівникам МПП «Союз»: № 020 від 26 квітня 1994 року – ОСОБА_2 (а.с. 20) та б/н від 26 квітня 1994 року - ОСОБА_3 (а.с. 21.)
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідно до договору про часткову участь у будівництві 110 квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, у нього виникло право власності на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1 Автономної Республіки Крим після того, як по акту приймання – передачі від 10 січня 1997 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Контакт» передало МПП «Союз» зазначені квартири, відповідно, право власності на квартири належить МПП «Союз», та повинно бути зареєстроване за приватним підприємством «Союз – ВЛТ», як правонаступника МПП «Союз».
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Контакт» проти позову заперечує, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. У своїх письмових запереченнях зазначає, що позивач не є власником речі та ніколи ним не був. Документів, які б підтверджували у нього право власності не має (а.с. 151-152).
Відповідач - Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» у судові засідання не з’являвся, скеровував на адресу суду заяви про розгляд справи за документами, які є в матеріалах справи та без участі його представника (а.с. 51, 58, 72, 77, 85, 113).
В матеріалах справи містяться письмові пояснення третьої особи - ОСОБА_2, з яких третя особа зазначила, що підтримує позовні вимоги позивача (а.с. 37).
Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
02 грудня 1993 року рішення виконавчого комітету Бахчисарайської районної ради № 322 затверджено акт державної приймальної комісії про прийом в експлуатацію закінченого будівництвом 45 секційного 110 квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1.
Рішенням від 28 січня 1994 року № 9-а «Про оформлення документів про право власності на будинок» виконавчий комітет Бахчисарайської міської ради народних депутатів пунктом 1 - визнав право власності на будинок по АДРЕСА_1 за фірмою «Контакт» на 23 квартири, у тому числі квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2; пунктом 2 - вирішив надати на ім’я фірми «Контакт» та управлінню автодорог «Якутзолотодорстрой» реєстраційні посвідчення на право власності на квартири.
Бахчисарайської виконавчий комітет у своєму рішенні від 21 листопада 2006 року № 242-д «Про оформлення документів про право власності на квартири» зазначив, що квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 належать товариству з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційній фірмі «Контакт» на підставі реєстраційного посвідчення, яке видане на підставі акту держриймання об’єкту в експлуатацію, що затверджене рішенням Бахчисарайського районного виконавчого комітету № 322 від 02 грудня 1993 року та рішенням міського виконавчого комітету № 9 від 28 січня 1994 року, зареєстрованого в БТІ 31 січня 1994 року. Згідно діючого «Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно» реєстраційні посвідчення не є правовстановлюючими документами, необхідно видати свідоцтво про право приватної власності на квартири.
На підставі викладеного, висновку БТІ та керуючись «Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно», Бахчисарайської виконавчий комітет вирішив оформити документи про право колективної власності на квартири НОМЕР_1,НОМЕР_2 у житловому будинку АДРЕСА_1 на ім’я товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційну фірму «Контакт» та видати свідоцтво про право колективної власності на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 у житловому будинку АДРЕСА_1 на ім’я товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційну фірму «Контакт» (а.с. 23).
28 листопада 2006 року за товариством з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційною фірмою «Контакт» було зареєстроване право власності на квартиру, за адресою: АДРЕСА_1, кв. НОМЕР_1 та видано свідоцтво про право власності (а.с. 24).
28 листопада 2006 року за товариством з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційною фірмою «Контакт» було зареєстроване право власності на квартиру, за адресою: АДРЕСА_1, кв. НОМЕР_2 та видано свідоцтво про право власності (а.с. 153).
Таким чином право власності на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 було зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційну фірму «Контакт» на підставі та у відповідності із законом.
Провадження у справі зупинялось до розгляду справи № 5002-23/1422.1-2011 (попередній № 2-8/1407-2010) за позовною заявою приватного підприємства «Союз-ВЛТ» до виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради від 21 листопада 2006 року «Про оформлення документів про право власності» у частині оформлення документів про право колективної власності на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 на ім’я товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційну фірму «Контакт»; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28 листопада 2006 року, на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 на ім’я товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційну фірму «Контакт».
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2011 року у справі № 5002-23/1422.1-2011 (попередній № 2-8/1407-2010) позов задоволено, визнано недійсним та скасовано рішення виконкому Бахчисарайської міської ради від 21 листопада 2006 року «Про оформлення документів про право власності у частині оформлення колективного права власності на квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1, за Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Контакт».
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2011 року у справі № 5002-23/1422.1-2011 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2011 року у справі № 5002-23/1422.1-2011 скасовано, прийнято нове рішення – у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вищий господарський суду України постановою від 20 грудня 2011 року касаційну скаргу приватного підприємства «Союз-ВЛТ» залишив без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2011 року у справі № 5002-23/1422.1-2011 залишив без змін.
Тобто рішення виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради від 21 листопада 2006 року «Про оформлення документів про право власності» у частині оформлення документів про право колективної власності на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 на ім’я товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційну фірму «Контакт» є чинним, ні ким не скасоване.
Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28 листопада 2006 року, на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1, які були видані ім’я товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційну фірму «Контакт» є діючими та таким, що підтверджують право власності за товариством з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційну фірму «Контакт» на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1.
Щодо посилання приватного підприємства «Союз-ВЛТ» на те, що квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 були передані йому за актом приймання передачі, суд зазначає, що у вказаному акті йдеться мова лише про передачу квартир, а не про передачу власності на зазначені квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 АДРЕСА_1 приватному підприємству «Соз-ВЛТ».
Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом (стаття 329 Цивільного кодексу України).
Згідно пункту 2.1. Інструкції "Про порядок проведення реєстрації житлового фонду з типовими формами облікової документації", затвердженої Наказом Центрального статистичного управління СРСР від 15 липня 1985 року № 380, яка діяла на момент виникнення права власності у товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Контакт", основними документами, які встановлюють право власності на житловий будинок, будівлі та споруди є, зокрема, реєстраційні посвідчення комунальних органів.
На підставі реєстраційного посвідчення виданого органом БТІ, яке є правовстановлюючим документом, у товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Контакт" виникло право власності на 23 квартири, у тому числі спірні квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1, і яке підлягало реєстрації відповідно до законодавства.
Згідно пункту 2.1 та Додатку № 1, 2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, зокрема відноситься, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування.
Отже, товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Контакт" маючи правовстановлюючі документи є правомірним власником квартир НОМЕР_2 та НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1.
Крім того, суд зазначає, що позивач не надав належних та допустимих доказів, що він є власником майна – квартир НОМЕР_2 та НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1 щодо яких відповідачем прийнято акт індивідуальної дії (рішення виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради).
Суд вважає що всі наявні в матеріалах справи документи та обставини справи вказують на право власності відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційну фірму «Контакт» на квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Так, відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України Господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: 1) спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 20 Господарського кодексу України Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Враховуючи зміст вказаних норм законодавства України, суд зазначає, що приватним підприємством «Союз-ВЛТ» вибраний не вірний спосіб захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання, передбачений нормами Господарського та Цивільного кодексів України.
У в’язку із вищевикладеним, суд вважає, що заявлена вимога задоволенню не підлягає.
30 січня 2012 року після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частині рішення.
Повний текст рішення підписаний 02 лютого 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84, 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволені позову відмовити
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.