Справа №  2-5771/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      "20" грудня 2011 р.                                                                        м. Севастополь

Гагарінський  районний суд м. Севастополя  в складі:

Головуючого, судді:                О.Д.Опанасюка

при секретарі:                           К.О.Крижанівській

З участю  позивачки: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу  за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:  

22.09.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – ОСОБА_3, 15.1.2011 року у розмірі 1\4 частки усіх видів заробітку щомісячно з 01.07.2010 року до повноліття дитини.  Свої вимоги позивачка мотивує тим, що відповідач є батьком  дитини,  однак  допомоги на  утримання сина   не надає.

У ході судового засідання 20.12.2011 року позивачка  уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку щомісячно з 22.09.2011 року до повноліття дитини.  

Відповідач ОСОБА_2 – уточнені позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти стягнення з нього аліментів у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку щомісячно. Однак заперечував проти стягнення аліментів з 22.09.2011 року, вважаючи можливим стягувати аліменти з дня рішення суду.

Пояснив суду, що він працює помічником командира у В/Ч А 3318, його середньомісячна зарплата складає 3.450 грн. На його утриманні знаходиться батько, який є інвалідом 2 групи  та потребує додаткових витрат на лікування.

Суд, заслухавши пояснення  сторін,  вивчивши матеріали справи,  вважає уточнені позовні  вимоги  позивачки обґрунтованими  і які  підлягають  задоволенню.  

Статтею 180 СК України, передбачений обов’язок батьків по утриманню своєї дитини  до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу ( ст. 182 СК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Севастополя, громадянина України  є  батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що  свідчить запис у свідоцтві про народження дитини. (а.с. 2). Матір’ю хлопчика є позивачка по справі.

Як вбачається з довідки КРЕП №9 від 20.09.2011 року неповнолітній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає за місце проживання матері: АДРЕСА_1  (а.с.3).

У ході судового засідання встановлено, що ОСОБА_2 працює помічником командира  у військовій частині А 3319 м. Севастополя.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що він не мав можливості платити аліменти на утримання дитини, оскільки  на його утриманні знаходиться  непрацездатний батько – інвалід 2 групи, оскільки  суду не представлено жодних доказів які б підтверджували хвороби його батька, наявність (відсутність) інших працездатних осіб, які можуть утримувати його, суму витрат яка необхідна для лікування.

Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

У зв’язку з чим,  суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини -  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1\6 частки усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини  відповідного віку, з 22.09.2011 року до повноліття дитини.

З урахуванням інтересів неповнолітньої  дитини, відповідно до положень статті 367 ЦПК України, суд  вважає за необхідне  допустити  негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України  з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., оскільки позивачка при зверненні до суду за законом була звільнена від сплати судових витрат.        

Керуючись ст. ст. 180-183, 191  Сімейного Кодексу України,  ст. ст. 10,11,  60, 79, 88,  208- 209, 212-215 ЦПК України, суд  

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.  

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, громадянина України на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини -  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1\6 частки усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини  відповідного віку, з 22.09.2011 року до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь держави судовий збір -  51 (п’ятдесят одна) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн.   

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути  оскаржено   до Апеляційного суду м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя   у порядку, передбаченому ст. ст. 292, 294  ЦПК України.

Суддя: