Справа № 22ц- 924 Головуючий у І інстанції Пироженко О.В.
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Антоненко В.І.
Суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі: Рудзінській А.С.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайсуду від 3.10.2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: Калинівська держнотконтора про визнання договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки недійсними,-
Встановила:
Позивачка звернулася в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона разом зі своєю сестрою ОСОБА_3 є спадкоємцями за заповітом від 1988 року майна їх померлої матері- ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її сестра.
16.03.2007 року вона звернулася до Калинівської держнотконтори із заявою про прийняття спадщини, але відповідачка надала їй документи- договори дарування спірної земельної ділянки та житлового будинку АДРЕСА_1 на її ім.”я .
Вказані договори дарування вона вважала недійсними, оскільки при житті її мати ОСОБА_4 ніколи не говорила про те, що мала намір подарувати належне їй майно своїй онуці - відповідачці по справі.
Тому заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити.
Рішенням Васильківського міськрайсуду від 3.10.2007 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд І Інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд встановив і обгрунтовано виходив з того, що будь-яких порушень з боку Калинівської держнотконтори при укладенні договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки від 18.04.2006 року на ім.”я відповідачки не виявлено.
Висновок суду про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 ґрунтується на матеріалах справи і законі.
Колегія вважає, що суд І інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 307,308,315 ЦПК України, колегія суддів ,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Васильківського міськрайсуду від 22.11.2007 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22ц- 1343 Головуючий у І інстанції Лебезун В.І.
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
квітня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Антоненко В.І.
Суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі: Рудзінській А.С.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Вишгородської райдержадміністрації на рішення Вишгородського райсуду від 22.01.2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Демидівської сільради , ВАТ ім. Васильєва, Вишгородської райдержадміністрації про включення у додаткові списки на отримання земельної частки / пай/ ,-
Встановила:
Позивач звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що з квітня 1997 року по травень 2001 року працював у ВАТ ім. Васильєва. Наказом № 32 -к від 6.06.2001 року був звільнений з роботи у зв”язку з виходом на пенсію. Відповідно до рішення Демидівської сільради від 20.12.2000 року ВАТ ім. Васильєва отримало державний акт на право колективної власності на землю. В грудні 2000 року на загальних зборах працівників ВАТ були затверджені списки осіб, які мали право на отримання земельної частки / паю/, але його помилково не включили до списку осіб на отримання земельної частки /паю/ . Після звільнення з підприємства у 2001 році він часто хворів, його неодноразові звернення до керівництва ВАТ позитивних результатів не дали, тому він змушений звернутися до суду та просив задовольнити його вимоги .
Рішенням Вишгородського райсуду від 22.01.2008 року позов ОСОБА_5 задоволено.
В апеляційній скарзі Вишгородська райдержадміністрація просить скасувати рішення суду з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивач на момент розпаювання землі був членом ВАТ ім. Васильєва і мав право на отримання земельної ділянки / паю/.
Проте з такими висновками суду колегія погодитись не може з таких підстав.
Відповідно до Указу Президента України від 8.08.1995 року № 720 „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям” право на земельний пай мали всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких було внесено до списку, що долучається до державного акта на право колективної власності на землю, зокрема постійні працівники - члени КСП та пенсіонери , які раніше працювали в КСП і залишилися його членами.
Виходячи зі змісту ст.22, 23 ЗК України та Указу Президента України від 8.08.1995 року, особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання, включення до списку осіб, долучених до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП цього акта.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач працював у ВАТ ім. Васильєва з 4.07.1997 року по 6.06.2001 року і був звільнений у зв”язку з виходом на пенсію.
20.12.2000 року ВАТ ім. Васильєва було отримано державний акт на право колективної власності на землю.
До списку осіб, які мали право на отримання земельного паю ОСОБА_5 включений не був та доказів про членство у ВАТ ім. Васильєва не надав, що є його обов”язком відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_5
Оскільки судом І інстанції допущені порушення при застосуванні норм матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст. ст. 307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-
Вирішила:
Апеляційну скаргу Вишгородської райдержадміністрації задовольнити частково.
Рішення Вишгородського райсуду від 22.01.2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 до Демидівської сільради , ВАТ ім. Васильєва, Вишгородської райдержадміністрації про включення у додаткові списки на отримання земельної частки / пай/ відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту його проголошення.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22ц- 1209 Головуючий у І інстанції Василенко О.М.
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 квітня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Антоненко В.І.
Суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі: Рудзінській А.С.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Таращанського райсуду від 28.12.2007 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним,-
Встановила:
Позивачка звернулася в суд з вказаним позовом та просила визнати недійсним договір дарування на належний її будинок, розташований АДРЕСА_2, укладений 18.11.1995 року між нею та відповідачкою, посилаючись на те, що вчинений він був внаслідок обману.
Рішенням Таращанського райсуду від 28.12.2007 року позов ОСОБА_7 задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки суд виходив з того, що при укладенні договору дарування житлового будинку останню було введено в оману і про порушення свого права їй стало відомо лише 22.08.2007 року.
Проте з таким висновком суду колегія суддів повністю погодитись не може., оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 18.11.1995 року було укладено договір дарування житлового будинку АДРЕСА_2, власником якого була позивачка та посвідчено державним нотаріусом Таращанської нотаріальної контори в реєстрі за № 4263 за яким позивачкою було подаровано відповідачці вказаний будинок.
Посилання позивачки на те, що вона не мала наміру відчужувати житловий будинок до своєї смерті і вважала, що то є заповіт її майна своїй дочці, яка ввела її в оману укладаючи договір дарування є надуманими та такими що ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до положень ст. 48 ЦК України / в ред.1963р./ , недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка 18.11.1995 року особисто була присутня при укладенні спірного договору дарування в приміщенні Таращанської держнотконтори. Державним нотаріусом згідно „Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України” позивачці роз”яснялися правові наслідки укладення угод і вона мала право та можливість ознайомитися зі змістом усіх підписаних документів.
Позивачкою ж не доведено і в судовому засіданні не здобуто доказів недійсності даного договору з підстав, передбачених ст. 57 ЦК України та поважності причин пропуску нею строку позовної давності, який просила застосувати відповідачка.
Таким чином позивачка не довела свого позову , що є її обов”язком відповідно до ст.ст. 10,60 ЦПК України.
За таких обставин, колегія дійшла до висновку про необґрунтованість заявленого позову і вважає його таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного , колегія вважає, що рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити, рішення Таращанського райсуду від 28.12.2007 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22ц- 786 Головуючий у І інстанції Левченко А.В.
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 квітня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Антоненко В.І.
Суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі: Рудзінській А.С.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ЗАТ „ А.Е.С. Київобленерго” на рішення Бориспільського міськрайсуду від 19.12.2007 року у справі за позовом ОСОБА_8 до Бориспільського рем в особі ЗАТ „ А.Е.С. Київобленерго” про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю і відшкодування моральної шкоди,-
Встановила:
21.11.2007 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що через його земельну ділянку, яка розташована АДРЕСА_3 і належить йому на праві власності проходить високовольтна лінія електромереж, яка створює реальну загрозу його здоров”ю, порушує права користування земельною ділянкою, внаслідок чого йому завдано і моральну шкоду .
Тому просив зобов”язати відповідача усунути перешкоди шляхом перенесення високовольтної лінії електромережі за межі його земельної ділянки та відшкодувати моральну шкоду на його користь у розмірі 500 грн.
Рішенням Бориспільського міськрайсуду від 19.12.2007 року позов ОСОБА_8 задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов , суд обгрунтовано виходив з того , що наявність лінії електропередач перешкоджає позивачу використанню земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником домоволодіння та земельної ділянки , що знаходиться АДРЕСА_3, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку , виданого 29.11.2005 року. Через земельну ділянку, належну позивачу проходить повітряна лінія електропередач , яка перешкоджає та унеможливлює в повній мірі використовувати земельну ділянку , як то в частині зелених насаджень так і в частині будівництва надвірних споруд.
З урахуванням наведеного, колегія вважає, що задоволення позову в частині зобов”язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом перенесення лінії електропередач ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам ст.ст. 78,90 ЗК України.
Разом з тим, вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що відповідач своєю бездіяльністю порушив права власності позивача. При цьому судом не встановлено, що бездіяльність відповідача щодо позивача носила навмисний, протиправний характер.
За таких обставин, рішення суду в частині задоволення вимоги ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 309,316 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ЗАТ „ А.Е.С. Київобленерго” задовольнити частково, рішення Бориспільського міськрайсуду від 19.12.2007 року в частині відшкодування моральної шкоди скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_8 до Бориспільського РЕМ в особі ЗАТ „ А.Е.С. Київобленерго” про відшкодування моральної шкоди відмовити, в решті рішення суду залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту його проголошення.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22ц- 1323 Головуючий у І інстанції Дудчак І.М.
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 квітня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Антоненко В.І.
Суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі: Рудзінській А.С.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Броварського міськрайсуду від 28.12.2007 року у справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_9 про визнання права власності на ½ частину квартири, -
Встановила:
У жовтні 2007 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою з 14.07.2001 року вони за спільні кошти 1.10.2002 року згідно договору купівлі - продажу придбали квартиру АДРЕСА_4. Договір було оформлено на відповідачку та за нею зареєстровано право власності на вказану квартиру.
Оскільки подружні відносини між ними припинені , то майно набуте за час шлюбу належить подружжю на праві спільної сумісної власності , а тому вважав, що їх частки у квартирі є рівними і просив визнати за ним право власності на ½ частину спірної квартири.
Рішенням Броварського міськрайсуду від 28.12.2007 року позов ОСОБА_10 задоволено.
В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд І Інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_10, суд встановив і обгрунтовано виходив з того, що кв. АДРЕСА_4 є спільною сумісною власністю сторін і частки кожного є рівними.
Висновок суду про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_10 ґрунтується на матеріалах справи і законі.
Колегія вважає, що суд І інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 307,308,315 ЦПК України, колегія суддів ,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_9 відхилити, рішення Броварського міськрайсуду від 28.12.2007 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22ц- 832 Головуючий у І інстанції Дмитренко А.М.
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Антоненко В.І.
Суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі: Рудзінській А.С.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_11 на рішення Білоцерківського міськрайсуду від 19.12.2007 року у справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_12, 3-і особи: ОСОБА_13, орган опіки та піклування Білоцерківської міськради про розподіл майна подружжя і припинення права на частку у спільному майні та за зустрічним позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_11, 3-я особа: ОСОБА_13 про розподіл майна подружжя і припинення права на частку у спільному майні, -
Встановила:
У вересні 2007 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою з 28.08.1988 року по 30.12.2004 року,
від шлюбу мають двох синів 1989 та 1993 року народження.
За період спільного проживання ними було придбано рухоме та нерухоме майно на загальну суму 547508 грн., згоди про поділ якого між ними досягнуто не було, тому просив виділити йому у користування майна на суму 98308 грн., а відповідачці на суму 449200грн. стягнувши на його користь з відповідачки грошову компенсацію різниці у вартості часток в розмірі 175446 грн., припинити право власності відповідачки та дітей на частини квартири АДРЕСА_5 , визнавши за ним право власності на вказану квартиру і стягнувши з нього на користь відповідачки та дітей 112500 грн. компенсації вартості їх часток у вказаній квартирі.
Відповідачка позов визнала частково та звернулась із зустрічним позовом про розподіл майна подружжя і припинення права на частку у спільному майні, посилаючись на те, що позивач включив до розподілу не все набуте ними майно додала до вказаного майна позивачем ще майно, загальна сума якого склала 1037700 грн., на половину якого вона має право, тобто на 518850 грн. та просила припинити право власності ОСОБА_11 на ¼ частину квартири АДРЕСА_5 і визнати за нею право власності на вказану частину цієї квартири, стягнувши з неї на його користь 37500 грн. вартості його частки.
Рішенням Білоцерківського міськрайсуду від 19.12.2007 року позови ОСОБА_13 та ОСОБА_12 задоволено частково.
В апеляційній скарзі ОСОБА_11 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове яким задовольнити його вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд І Інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги сторін, суд встановив та виходив з того, що за час перебування в шлюбі сторони придбали як рухоме так і нерухоме майно, яке згідно ст. 60 СК України належить їм на праві спільної сумісної власності. В судовому засіданні за погодженням сторін було визначено обсяг спільно придбаного ними за час шлюбу майна та погоджено його вартість.
Висновок суду про поділ майна між подружжям саме в такий спосіб ґрунтується на матеріалах справи та законі.
Колегія суддів вважає, що суд І інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_11 відхилити, рішення Білоцерківського міськрайсуду від 19.12.2007 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22ц - 0805 Головуючий в суді І інстанції Буймова Л.П.
Категорія Доповідач в суді ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
У Х В А Л А
4 травня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого : Антоненко В.І.
Суддів : Касьяненко Л.І , Поліщука М.А.
При секретарі : Чабанюк Т.Г.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_14 ухвалу судді Фастівського міськрайсуду від 1.12.2006 року за позовом ОСОБА_14 до держави Україна про відшкодування моральної шкоди,-
Встановила :
Ухвалою судді Фастівського міськрайсуду від 17.11.2006 року позовну заяву ОСОБА_14 залишено без руху і надано строк для усунення її недоліків.
Ухвалою судді від 1.12.2006 року позовна заява ОСОБА_14 залишена без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_14 просить скасувати ухвалу судді як незаконну.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_14 без розгляду, суддя виходив з того, що позивач не усунув недоліків у встановлений судом строк.
Проте з таким висновком суду повністю погодитись не можна з таких підстав.
Відповідно ст. 121 ЦПК України, заява залишається без руху, а позивачеві надається строк для усунення недоліків. Якщо позивач у встановлений строк не усунув недоліки зазначені судом, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві, а не залишається без розгляду як ухвалив суд. Крім того в своїй ухвалі від 1.12.2006 року суд не вказав які ж саме недоліки не усунув позивач.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвалу судді , яка не ґрунтується на вимогах закону не можна вважати законною і вона підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 307,312 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_14 задовольнити. Ухвалу судді Фастівського міськрайсуду від 1.12.2006 року скасувати і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.
Головуючий:
Судді :
Справа № 22ц- 2589 Головуючий у І інстанції Бабіш А.А.
Категорія Доповідач У ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
У Х В А Л А
25 вересня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду київської області у складі :
Головуючого: Оношко Г.М.
Суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі: Козак І.А.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_15 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Васильківського міськрайсуду від 15.06.2007 року у справі за заявою ОСОБА_15, заінтересована особа: Васильківська міськрада про встановлення факту проживання однією сім”єю чоловіка та жінки без шлюбу, -
Встановила:
Ухвалою Васильківського міськрайсуду від 15.06.2007 року закрито провадження у справі в зв”язку з відмовою заявниці від заявлених вимог.
Не погодившись з ухвалою суду , заявниця подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали та апеляційну скаргу.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Оскільки строк апеляційного оскарження ухвали Васильківського міськрайсуду ОСОБА_15 від 15.06.2007 року пропущений з поважних причин, то колегія суддів приходить до висновку, що строк підлягає поновленню відповідно до вимог ст. 73, ч.3 ст. 294 ЦПК України.
Керуючись ст., ст.73, 294 ЦПК України, колегія суддів ,-
Ухвалила :
Поновити ОСОБА_15 строк на апеляційне оскарження ухвали Васильківського міськрайсуду від 15.06.2007 року.
Головуючий :
Судді :
Справа №22Ц- 1474 Головуючий у І інстанції Коцюрба М.П.
Категорія Доповідач у 2 інстанції Касьяненко Л.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого: Антоненко В.І.
суддів: , Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі : Чабанюк Т.Г.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ПП „ОСОБА_16” на рішення Києво-Святошинського райсуду від 20.12.2006 року у справі за позовом ОСОБА_17 до ПП „ ОСОБА_16”, 3-я особа: ОСОБА_18 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП,-
в с т а н о в и л а:
Позивач звернувся в суд з вказаним позовом, в якому зазначив, що 19.04.2006 року з вини водія ОСОБА_18, який керував автомобілем ЗАЗ-110557, НОМЕР_1, що належить ПП „ ОСОБА_16” сталася ДТП по вул. Леніна в с. Бузова Києво-Святошинського району, внаслідок якої було пошкоджено належний йому на праві власності автомобіль „ Фольксваген- Транспортер”, НОМЕР_2 чим заподіяна матеріальна шкода у розмірі 4386,47 грн., а також і моральна, яку він оцінює в 3000 грн. та просить зазначені суми стягнути з відповідача.
Рішенням К-Святошинського райсуду від 20.12.2006 року позов задоволено частково.
В апеляційній скарзі ПП „ ОСОБА_16” просить скасувати рішення суду з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2006 року на вул. Леніна в с. Бузова сталася ДТП з вини водія ОСОБА_18 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль позивача. За порушення Правил дорожнього руху, постановою Фастівського міськрайсуду від 19.05.2006 року ОСОБА_18 був притягнутий до адмінвідповідальності за ст. 124 КпАП України.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки , відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом використання , зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_16 була видана довіреність на ім.”я ОСОБА_18 на право керування транспортним засобом ЗАЗ 110557 , на підставі якої останній і керував автотранспортом під час здійснення ДТП 19.04.2006 року.
Таким чином якщо особа керувала транспортним засобом по довіреності, то на неї покладається обов”язок відшкодовувати завдану шкоду. Судом же І інстанції при розгляді справи не була встановлена відповідна правова підстава відповідно до якої ОСОБА_18 керував транспортним засобом по довіреності, та не взята до уваги Постанова Пленуму ВСУ № 9 від 24.10.2003 року , відповідно до якої шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв”язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Оскільки суд при постановленні рішення не з”ясував обставини, що мають значення для вирішення спору , не притяг ОСОБА_18 до участі в справі у якості відповідача, рішення суду І інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду І інстанції, оскільки встановлені порушення процесуального права перешкоджають суду апеляційної інстанції дослідити нові докази, які не були предметом розгляду в суді І інстанції.
При новому розгляді справи слід врахувати наведене, більш повно з”ясувати обставини справи, права та обов”язки сторін та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила :
Апеляційну скаргу ПП „ОСОБА_16” задовольнити. Рішення Києво-Святошинського райсуду від 20.12.2006 року скасувати з передачею справи на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий :
Судді:
Справа № 22ц-3300 Головуючий у І інстанції Кабанячий В.А.
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
У Х В А Л А
16 жовтня 2007 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого : Антоненко В.І.
Суддів : Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі : Якимець Ю.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві питання про наслідки пропуску строку ОСОБА_19 на апеляційне оскарження ухвали Переяслав- Хмельницького міськрайсуду від 22.08.2007 року у справі за позовом ОСОБА_20 до ОСОБА_19 про визнання Держаного акту про право приватної власності на земельну ділянку та свідоцтва про право на спадщину за законом - недійсними ,-
Встановила :
Ухвалою Переяслав- Хмельницького міськрайсуду від 22.08.2007 року задоволено заяву позивача та накладено арешт на спадкове майно, а саме земельну ділянку розміром 0, 5182 га , розташованої на території Переяславської сільради.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_19 подала апеляційну скаргу пропустивши строк на її оскарження.
Перевіривши матеріали справи та з”ясувавши наслідки пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 22.08.2007 року , колегія вважає, що строк пропущений з поважних причин і його слід поновити.
Керуючись ст.ст. 73,294 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила :
Поновити ОСОБА_19 строк на апеляційне оскарження ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайсуду від 22.08.2007 року.
Головуючий :
Судді :
Справа № 22ц- 1619 Головуючий у І інстанції Войнаренко Л.Ф.
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 липня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого: Антоненко В.І.
Суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі : Чабанюк Т.Г.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_21 на рішення Вишгородського райсуду від 6.03.2007 року у справі за позовом ОСОБА_22 до ОСОБА_21 про відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_21 до ОСОБА_22 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
Встановила:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди, свої вимоги мотивував тим, що він є суб”єктом підприємницької діяльності. Навесні 2006 року між ним та відповідачем було укладено договірну угоду в усній формі, згідно якої він зобов”язався виконати роботи з укладки паркету в новобудові відповідача в с. Нові Петрівці , Вишгородського району , в свою чергу відповідач зобов”язався прийняти обумовлені роботи та оплатити їх. Роботи повинні були виконуватись його інструментом але із матеріалів відповідача . 27. 08.2006 року договірні відносини були припинено внаслідок відсутності матеріалу для укладення паркету та відмови відповідача оплатити вартість виконаних робіт. Однак відповідач незаконно утримував його інструмент чим завдав йому моральної шкоди, яка полягає в тому, що він не міг здійснювати свою професійну діяльність, заробляти кошти для себе та родини , що призвело до моральних страждань, розмір моральної шкоди оцінює в 3000 грн. та просить стягнути з відповідача.
В судовому засіданні відповідач повернув йому інструмент, тому в цій частині провадження по справі закрито.
Відповідач позов не визнав та подав зустрічний , в якому просив стягнути з ОСОБА_22 15000 грн. матеріальних збитків , які полягають в неналежному виконанні робіт, оскільки він мав намір укласти договір оренди будинку, і отримавши від наймача завдаток в 15000 грн. не встиг до 1.12.2006 року виконати будівельні роботи та здати будинок в оренду, що призвело до порушення умов договору та повернення ним орендарю коштів у подвійному розмірі. Крім того йому завдана і моральна шкода, яку він оцінив в 7500 грн.
Рішенням Вишгородського райсуду від 6.03.2007 року позов ОСОБА_22 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_21 на користь ОСОБА_22 3000 грн. моральної шкоди, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_21 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким його зустрічний позов задовольнити , а в задоволенні позову ОСОБА_22 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами навесні 2006 року була укладена договірна угода згідно якої ОСОБА_22 взяв на себе зобов”язання виконати роботи з укладки паркету в новобудові ОСОБА_21 в с. Нові Петрівці, Вишгородського району , в свою чергу ОСОБА_21 - прийняти обумовлені роботи та оплатити їх.
Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди , оскільки в іншій частині провадження у справі закрито, суд виходив з того, що відповідач своїми незаконними діями по утриманню професійного інструмента позивача, який не міг здійснювати свою професійну діяльність завдав йому моральної шкоди.
Проте з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки договірні правовідносини, які виникли між сторонами не передбачають відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи, що судом І інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, колегія на підставі ст. 309 ЦПК України прийшла до висновку про необхідність скасування рішення суду І інстанції і ухвалення нового рішення.
Щодо позовних вимог, заявлених ОСОБА_21 по зустрічному позову, то в цій частині рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його скасування колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_21 задовольнити частково. Рішення Вишгородського райсуду від 6.03.2007 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_22 до ОСОБА_21 про відшкодування моральної шкоди відмовити, в решті рішення суду залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту його проголошення.
Головуючий :
Судді :
Справа № 22ц-2516 Головуючий у І інстанції Левченко А.В.
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
У Х В А Л А
25 вересня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого : Оношко Г.М.
Суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі: Козак І.А.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_23 - представника ОСОБА_24 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Бориспільського міськрайсуду від 30.03.2007 року у справі за позовом ОСОБА_25 до ОСОБА_26, Бориспільська ОДПІ про визнання права власності на спадкове майно,-
Встановила:
Рішенням Бориспільського міськрайсуду від 30.03.2007 року задоволено позов ОСОБА_25
Не погодившись з рішенням суду представник ОСОБА_24 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що строк пропущено з поважних причин.
Заява про поновлення строку підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням суду від 30.03.2007 року позов
ОСОБА_25 задоволено. ОСОБА_24 не була залучена до участі в справі та не знала про наявність даного рішення, що позбавило її можливості своєчасно подати апеляційну скаргу.
За таких обставин колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження апелянт пропустив з поважних причин і його слід поновити.
Керуючись ст., ст. 73, 294 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила :
Заяву задовольнити. Поновити ОСОБА_24 строк на апеляційне оскарження рішення Бориспільського міськрайсуду від 30.03.2007 року.
Головуючий :
Судді :
Справа № 22ц-2641 Головуючий у І інстанції Волчко А.Я.
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Антоненко В.І.
Суддів: Касьяненко Л.І.
При секретарі: Козак І.А.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_27 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Києво-Святошинського райсуду від 6.07.2007 року за позовом ОСОБА_28 до ТОВ „ Арком”, 3-я особа: державний реєстратор ОСОБА_29 про зобов”язання вчинити певні дії,-
Встановила:
Ухвалою К-Святошинського райсуду від 6.07.2007 року зупинено провадження у справі за вказаним позовом в зв”язку з тим, що на розгляді у Вищому господарському суді знаходиться скарга , яка пов”язана з даною справою.
Справа № 22ц-2267 Головуючий у І інстанції Супрун Г.Б.
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого: Антоненко В.І.
Суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі: Колесник Н.І.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_30 до підприємства „ Укоопспілки” Броварської пересувної механізованої колони про вселення,-
Встановила:
Позивачка звернулася в суд з позовом та просила вселити її в кімнату гуртожитку АДРЕСА_6 , посилаючись на те, що у 1984 році вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем їй було надано місце в гуртожитку, в якому проживала до 1995 року.
У 1986 році з ліквідацією підприємства вона звільнилася і працювала на різних підприємствах м. Києва , договорів на подальше проживання в гуртожитку з ПМК не укладала, з 1992 по 1995 рр. ніде не працювала У 1995 році рішенням Броварського міськвиконкому було надано дозвіл на проведення капітального ремонту гуртожитку . Після видачі наказу про відселення в зв”язку з реконструкцією гуртожитку всіх проживаючих було відселено в інші гуртожитки, але по закінченню ремонту гуртожитку у вселенні їй було відмовлено. Про порушення свого права їй стало відомо ще в 1995 році, коли їй було відмовлено в перепрописці.
На даний час іншого житла вона не має їй було відмовлено в зв”язку з цим вона була відселена з даного гуртожитку за умови , що статус гуртожитку не зміниться і вона повернеться для подальшого проживання в цей гуртожиток. Але на сьогоднішній день ремонт закінчено , але місця для неї немає , вона одинока, іншого житла немає , тому просила вселити її в гуртожиток згідно ст. 101 ЖК України.
Рішенням Броварського міськрайсуду від 13.11.2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_30 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове по суті заявлених вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд І інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Висновок суду про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_30 ґрунтується на матеріалах справи і законі.
Позивачка не довела свого позову, що є її обов”язком відповідно до ст.ст. 10,60 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом І інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_30 відхилити, рішення Броварського міськрайсуду від 13.11.2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22ц-2668 Головуючий у І інстанції Коляденко І.В.
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Антоненко В.І.
Суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі: Колесник Н.І.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_31 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайсуду від 20.04.2007 року у справі за позовом ОСОБА_31 до ОСОБА_32 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,-
Встановила:
Позивач звернувся в суд з вказаним позовом та просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 1064,65 грн. та моральну - в розмірі 25000 грн., посилаючись на те, що 1.04.2006 року близько 00год.10 хв. в м. Переяслав-Хмельницький на нього було здійснено наїзд автомобілем марки ВАЗ 2106 під керуванням відповідача, в результаті ДТП він отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Рішенням Переяслав - Хмельницького міськрайсуду від 20.06.2007 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд І інстанції виходив з того, що ДТП сталася не з вини відповідача.
Проте з таким висновком суду колегія погодитись не може, оскільки такий висновок не ґрунтується на вимогах закону.
З матеріалів справи вбачається , що 1.04.2006 року в м. П-Хмельницький близько 00 год.10 хв. відповідач , керуючи автомобілем ВАЗ 2106 НОМЕР_3 здійснив наїзд на позивача який рухався на велосипеді в попутному напрямку. Постановою ст. слідчого СВ Переяслав- Хмельницького МРВ ГУ МВС України в порушенні кримінальної справи відносно відповідача було відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину. До адміністративної відповідальності відповідач також не притягувався. ДТП сталася внаслідок того, що відповідач не мав технічної можливості уникнути наїзду. Внаслідок ДТП позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому лобної кістки, забою головного мозку, забійної рани надбрівної дуги, закритого перелому обох кісток лівого передпліччя. Згідно виписки - направлення позивач перебував на стаціонарному лікуванні , в травматологічному відділенні П-Хмельницької ЦРЛ з 31.03. по 21.04.2006 року та на амбулаторному лікуванні з 25.04. по 28.07.2006 року. За період лікування позивач придбавав медикаменти на суму 1064, 65 грн.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки , відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом., якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Моральна шкода за правилами ч.2 ст. 1167 ЦК України також відшкодовується незалежно від вини , якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодження здоров”я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд І інстанції неправильно застосував норми матеріального права , а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги Яхнієнка Е.І. слід задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_32 на користь ОСОБА_31 400 грн. матеріальної та 2000 грн. моральної шкоди.
Керуючись ст. ст. 307,309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_31 задовольнити частково.
Рішення Переяслав- Хмельницького міськрайсуду від 20.06.2007 року скасувати та ухвалити нове , яким позовні вимоги ОСОБА_31 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_32 на користь ОСОБА_31 400 грн. матеріальної та 2000 грн. моральної шкоди.
Рішення може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту його проголошення.
Головуючий :
Судді:
Справа № 22ц-2622 Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В..
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого : Антоненко В.І.
Суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі : Колесник Н.І.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_33 на рішення Ірпінського міськсуду від 4.06.2007 року у справі за позовом ОСОБА_34 до ОСОБА_33 про стягнення боргу,-
Встановила:
Позивач звернувся в суд з вказаним позовом та просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 50500грн., що еквівалентна 10000 дол. США посилаючись на те, що відповідач 29.11.2006 року взяв у нього в борг 10000 дол. США та зобов”язався повернути по першій його вимозі На його звернення 26.12.2006 року повернути борг відповідач не прореагував. Тому просив стягнути зазначену суму в судовому порядку.
Рішенням Ірпінського міськсуду від 4.06.2007 року позов ОСОБА_34 задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_33 просить скасувати рішення суду з направленням справи на новий розгляд , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд І інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_33 , суд встановив і обгрунтовано виходив з того, що згідно розписки від 29.11.2006 року, відповідач взяв у борг 10000 дол. США, але взяте на себе зобов”язання повернути позивачеві вказану суму не виконав.
Колегія суддів вважає, що суд І інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення.
Рішення суду І інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307,308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_33 відхилити, рішення Ірпінського міськсуду від 4.06.2007 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий :
Судді:
Справа № 22ц-2629 Головуючий у І інстанції Борисова Л.Б.
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
У Х В А Л А
16 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого : Антоненко В.І.
Суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі: Якимець Ю.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_35 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Фастівського міськрайсуду від 8.08.2006 року у справі за позовами ОСОБА_35 до ОСОБА_36 про розірвання шлюбу та за зустрічним ОСОБА_36 до ОСОБА_35 про припинення права на частку у спільному майні подружжя,-
Встановила:
Рішенням Фастівського міськрайсуду від 8.08.2006 року позови сторін задоволено.
26.06.2007 року позивачем ОСОБА_35 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення та апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог ч.1. ст. 73 ЦПК України, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Оскільки строк апеляційного оскарження рішення Фастівського міськрайсуду від 8.08.2006 року позивачем пропущений з поважних причин, то колегія суддів приходить до висновку, що зазначений строк підлягає поновленню відповідно до ст. 73, ч.3 ст. 294 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 73,294 ЦПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Клопотання ОСОБА_35 задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження рішення Фастівського міськрайсуду від 8.08.2006 року.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22ц-2693 Головуючий у І інстанції Кошель Б.І.
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
У Х В А Л А
16 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого : Антоненко В.І.
Суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі: Якимець Ю.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_37 на ухвалу судді Білоцерківського міськрайсуду від 15.06.2007 року за позовом ОСОБА_37 до філії „Промінвестбанку”, приватного нотаріуса - ОСОБА_38, 3-я особа: ОСОБА_39 про визнання договорів недійсними та про визнання недійсними виконавчого провадження,-
Встановила:
Ухвалою судді Білоцерківського міськрайсуду від 15.06.2007 року позовна заява ОСОБА_37 визнана неподаною та повернута позивачці.
Не погодившись з ухвалою судді, позивачка подала апеляційну скаргу пропустивши строк на її оскарження та просила поновити як пропущений з поважних причин.
Клопотання підлягає задоволенню, оскільки як вбачається з матеріалів справи оскаржувана ухвала судді від 15.06.2007 року згідно поштового штемпеля була відправлена позивачці лише 20.06.2007 року, що позбавило позивачку своєчасно її оскаржити.
За таких обставин, колегія вважає, що строк на апеляційне оскарження позивачка пропустила з поважних причин і його слід поновити.
Керуючись ст.ст. 73,294 ЦПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Клопотання ОСОБА_37 задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження ухвали судді Білоцерківського міськрайсуду від 15.06.2007 року.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22ц-2647 Головуючий у І інстанції Усатов Д.Д.
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
У Х В А Л А
16 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого : Антоненко В.І.
Суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі: Якимець Ю.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_40 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського райсуду від 6.04.2007 року у справі за позовом ОСОБА_40 до ОСОБА_41 про визнання права власності на майно,-
Встановила:
Рішенням Києво-Святошинського райсуду від 6.04.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_40 відмовлено.
На вказане рішення позивачка подала апеляційну скаргу, пропустивши строк на його оскарження та просила поновити як пропущений з поважних причин.
Заява підлягає задоволенню в зв”язку з несвоєчасним отриманням апелянтом повного тексту рішення суду.
За таких обставин колегія прийшла до висновку, що строк на апеляційне оскарження рішення суду позивачка пропустила з поважних причин і його слід поновити.
Керуючись ст.ст. 73,294 ЦПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Поновити ОСОБА_40 строк на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського райсуду від 6.04.2007 року.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22ц- 2678 Головуючий у І інстанції Устимчук М.Ю.
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Касьяненко Л.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого : Антоненко В.І.
Суддів : Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
При секретарі : Якимець Ю.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_42 на рішення Макарівського райсуду від 13.06.2007 року у справі за позовом ОСОБА_42 до ОСОБА_43 , 3-я особа: Мотижинська сільрада про знесення самочинного будівництва та відшкодування моральної шкоди,-
Встановила:
Позивачка звернулася в суд з вказаним позовом, в якому зазначила, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_7. Відповідачка по справі є її сусідкою і проживає в будинку № 43, розпочала самовільно будівництво гаража з порушенням діючих містобудівних та протипожежних норм і правил , який закриває її будинок від сонця , що може викликати появу в будинку грибка.
Тому просила суд зобов”язати відповідачку знести самочинно збудований гараж та стягнути з неї 1000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Макарівського райсуду від 13.06.2007 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду слід скасувати з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається , що позивачка є власником будинку АДРЕСА_7. Відповідачка, яка є сусідкою позивачки та проживає в будинку № 43 за вищевказаною адресою у 2006 році розпочала самовільне будівництво гаража, відступивши від суміжної межі 0,9 м. та від стін її будинку на два метри, що є порушенням діючих містобудівних та протипожежних норм і правил , а також без відповідної проектної документації та дозволу виконкому сільради, за що була піддана адмінштрафу , а будівництво гаража було призупинено.
Вирішуючи даний спір та відмовляючи ОСОБА_42 в задоволенні позову суд І інстанції не в повній мірі з”ясував та не перевірив чи дійсно самочинне будівництво гаража порушує права позивачки як власника та не витребував у компетентних органів, а саме в протипожежної та санітарної служб висновки з цього питання.
Оскільки суд при постановленні рішення не з”ясував обставин, що мають значення для вирішення спору , його не можна вважати законним та обґрунтованим , воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду І інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш повно з”ясувати обставини справи, права та обов”язки сторін та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_42 задовольнити частково. Рішення Макарівського райсуду від 13.06.2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до того ж суду іншим суддею
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий :
Судді: