донецький апеляційний господарський суд
27.01.2012
Постанова
Іменем України
23.01.2012 р. справа №28/5009/5695/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДонця О.Є.
Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.
за участю представників:
від позивача: не з’явився
від відповідача:не з’явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства «Дніпропромсервіс», м. Дніпродзержинськ
на рішення господарського судуЗапорізької області
від19.10.2011 р.
по справі№ 28/5009/5695/11 (суддя Яцун О.В.)
за позовомПриватного підприємства «Дніпропромсервіс», м. Дніпродзержинськ
до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя
простягнення безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 16 244 грн. 79 коп.
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство «Дніпропромсервіс», м. Дніпродзержинськ, звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя, про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 16 244 грн. 79 коп.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.10.2011 р. по справі № 28/5009/5695/11 (суддя Яцун О.В.) у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Дніпропромсервіс», м. Дніпродзержинськ, до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя, відмовлено.
Позивач з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області від 19.10.2011 р. по справі № 28/5009/5695/11 не погодився та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2011 р. по справі № 28/5009/5695/11 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства «Дніпропромсервіс», м. Дніпродзержинськ, у повному обсязі.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт вважає те, що господарським судом Запорізької області неповно з’ясовані обставини, які мають значення для справи, висновки, які викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Крім того, апелянт стверджує про те, що всупереч вимогам закону щодо всебічного, повного та об»єктивного розгляду всіх обставин справи оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області ґрунтується тільки на прийнятих до уваги непідтверджених матеріалами справи та не перевірених судом в їх достовірності доводах відповідача без належної їхньої правової оцінки.
12 грудня 2011 року від представника відповідача до Донецького апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2011 р. законним та обґрунтованим, у зв’язку із чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду - без змін.
Сторони в судове засідання 23.01.12 р. не з’явилися, причин нез’явлення апеляційному суду не повідомили.
Неявка без поважних причин у судове засідання сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рахунку-фактури №Ф-0000039 від 30.09.2010р. на суму 21189,00грн., який був виставлений ФОП ОСОБА_5, ПП «Дніпропромсервіс»платіжними дорученнями № 149 від 30.09.2010р. (на суму 3998 грн. 15 коп.) та №167 від 04.10.2010р. (на суму 12246 грн. 64 коп.) перерахувало на рахунок Відповідача вказані суми коштів з метою отримання кондиціонерів, та в подальшому передача у власність позивача кондиціонерів не відбулася, а грошові кошти у розмірі 16244грн.79коп. відповідачем в добровільному порядку позивачу не повернуті.
За даних обставин, позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення даної суми як безпідставно набутою відповідачем майна позивача, помилково посилаючись на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України, про що обґрунтовано зазначено в оскаржуваному рішенні.
В даному рішенні також вірно зазначено, що в силу ст. 11, 205, 207 Цивільного кодексу України між сторонами виникли правовідносини, за змістом яких позивач зобов»язався здійснити передоплату товару, а відповідач –поставити його.
Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що даний правочин має ознаки купівлі-продажу.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 693 вищезазначеного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як свідчать матеріали справи, письмовий договір купівлі-продажу сторонами не укладався, строк поставки відповідачем позивачеві кондиціонерів є невизначеним.
Докази звернення позивача до відповідача із вимогою про надання оплаченного майна –в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого колегія суддів дійшла висновку про те, що за умови невизначення сторонами строку поставки товару майнові права позивача відповідачем ще не порушені, оскільки строк виконання відповідачем обов»язку з поставки позивачеві кондиціонерів ще не настав.
Згідно із статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, позовні вимоги Приватного підприємства «Дніпропромсервіс», м. Дніпродзержинськ, до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя, про стягнення 16 244 грн. 79 коп. не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Дніпропромсервіс», м. Дніпродзержинськ, не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2011 р. по справі № 28/5009/5695/11 слід залишити без змін за мотивами даної постанови.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на Приватне підприємство «Дніпропромсервіс», м. Дніпродзержинськ.
Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дніпропромсервіс», м. Дніпродзержинськ, на рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2011 р. по справі № 28/5009/5695/11 –залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2011 р. по справі № 28/5009/5695/11 –залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя Н.В.Ломовцева
Суддя О.А.Скакун
Надруковано 5 прим.:
1. Позивачу;
1. Відповідачу;
1. У справу,
1. ДАГС,
1. ГСЛО