ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.06 Справа № 5/426
Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., за участю представників сторін:
від позивача –Козін В.М. (довіреність б/н від 28.08.06.);
від відповідача –Малахова В.О. (довіреність № 46 від 16.07.06.) та Ляпін О.М. (директор, паспорт ЕК № 701705);
від третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача:
1. Полієфтова І.В. (довіреність № 42 від 22.08.06.);
2. Горягін С.І. (довіреність № 22/334-Д від 06.09.06.);
розглянувши матеріали справи за позовом:
приватного підприємства «Лугбуд» (м. Луганськ, вул. Фрунзе, 95) до товариства з обмеженою відповідальністю «Лан»(м. Луганськ, вул. Оборонна, 24), з залученням третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода»(м. Київ, вул. Івана Кудрі, 18/2);
2. Служби безпеки України (м. Київ, вул. Володимирська, 33);
про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 13501, грн. 69 коп., –
В С Т А Н О В И В:
Суть спору: позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи з монтажу внутрішніх трубопроводів систем опалення, водопостачання і каналізації житлового будинку № 4«А»на кварталі «Мирний»в м. Луганську.
В судовому засіданні представник Позивача наполягав в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву яким позовні вимоги не визнав. Представники відповідача в судовому засідання підтвердили викладену у відзиві позицію зазначивши, що позивач умисно завищив об’єми виконаних робіт на 25650 грн. при цьому, після прийому виконаних робіт, під час дії гарантійного строку, було викрито ряд недоліків, які свідчать про їх не якісне, з порушенням технології виконання.
Представник третьої особи № 1 повністю підтримав позицію відповідача.
Представник третьої особи № 2 зазначив, що Служба безпеки України жодних правовідносин як з позивачем так і з відповідачем щодо оплати будівельно-монтажних робіт по житловому буднику № 4«А» на кварталі «Мирний» в м. Луганську не мала і не має на час слухання даної справи.
Заслухавши представників сторін та третіх осіб, розглянувши матеріали справи та надані сторонами докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням наступного.
26 липня 2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір субпідряду № 11 (надалі - Договір).
За умовами Договору генпідрядник (відповідач) доручив субпідряднику (позивачу) виконати роботи з монтажу внутрішніх трубопроводів систем опалення, водопостачання і каналізації житлового будинку № 4«А»на кварталі «Мирний»в м. Луганську.
Також, генпідрядник зобов’язувався прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.
Відповідно до п. 4.1.3. Договору, розрахунок за виконані роботи повинен був здійснюватись помісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок субпідрядника на підставі підписаних сторонами актів прийому виконаних робіт ф. КБ-2в та довідки КБ-3, при надходженні грошових коштів від Замовника.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов’язання за договором виконав повністю виконавши, в період з серпня по грудень 2005 року включно, вищевказані роботи на загальну суму 181987,56 грн.
Відповідач зазначені роботи прийняв без зауважень в грудні 2005 року про що свідчать підписані уповноваженими представниками сторін акти прийомки виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 за серпень –грудень 2005 року, однак, в порушення п. 4.1.3. Договору, оплату даних робіт здійснив не в повному обсязі лише в сумі 168485,87 грн.
Таким чином, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в сумі 13501,69 грн. яка до теперішнього часу не сплачена.
В ст. 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З умов укладеного між сторонами Договору, а саме п. 4.1.3., вбачається, що кінцевий строк розрахунку за виконані роботи не встановлений.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.
В ході судового розгляду встановлено, що позивач 06.06.06. листом № 82 пред’явив відповідачу вимогу про сплату вищевказаної суми заборгованості. Однак, відповідач дану вимогу залишив без задоволення і заборгованість не сплатив до теперішнього часу.
Натомість, відповідачем 27.06.06. за вих. № 44 надана відповідь позивачу про відмову від виконання своїх зобов’язань щодо оплати виконаних позивачем робіт в зв’язку з значним завищенням їх об’ємів та неякісним виконанням з посиланням на контрольний обмір, що здійснювали треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача, які по відношенню до нього є замовниками будівництва вищевказаного будинку.
В судовому засіданні представники відповідача та третіх осіб підтвердили викладену в даному листі інформацію та додатково надали дефектний акт від 15.09.06. на ремонт сантехнічних систем житлового будинку № 4«А»на кварталі «Мирний»м. Луганська. В даному акті представниками відповідача та третьої особи № 1, зафіксовані можливі об’єми робіт по усуненню дефектів, пов’язаних з неякісним виконанням робіт позивачем за вищезазначеним Договором під час дії гарантійних зобов’язань.
Відповідно до ст. 319 ГК України та ст. 838 ЦК України відповідач по відношенню до позивача за Договором № 11 є замовником робіт.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2, 3 ст. 853 ЦК України, якщо замовник, під час прийняття робіт у підрядника, не зробив останньому заяви про виявлені у виконаних роботах відступи від умов договору, недоліки та дефекти, то він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки в роботах, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття.
Також, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття, він зобов’язаний негайно повідомити про це підрядника.
Під час судового розгляду встановлено, що відповідач заявив позивачу про виявлені факти відступу останнім від умов Договору та про недоліки у виконаних роботах лише через 5 місяців після їх прийняття. Тому, виходячи з положень ст. 853 ЦК України, суд приходить до висновку, що у відповідача не має права посилатись на самостійно виявлені факти відступу позивачем від умов Договору та на недоліки у виконаних роботах як на підставу для відмови по виконанню своїх зобов’язань щодо оплати виконаних субпідрядником (позивачем) робіт.
Відповідно до п. 6.1. Договору гарантійний строк на виконані субпідрядником роботи складає 12 місяців з моменту підписання Генпідрядником актів здачі –прийомки виконаних робіт, при умові дотримання норм експлуатації.
В п. 6.2. Договору зазначається, що брак, виявлений в період дії гарантійного строку у виконаних субпідрядником роботах, допущений по вині субпідрядника, виправляється субпідрядником за свій рахунок і в строки, погодженні з Генпідрядником на основі двостороннього акту.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що позивачу відомо про недоліки у виконаних ним роботах і, відповідно до п. 6.2. Договору, після спільного з відповідачем обстеження цих недоліків та складення двостороннього акту, вони будуть усунуті в найближчий час за свій рахунок.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 135,02 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лан»(м. Луганськ, вул. Оборонна, 24, код 31444291, р/р 26007301498001, в ЛФ КБ «Приватбанк», МФО 304795) на користь приватного підприємства «Лугбуд» (м. Луганськ, вул. Фрунзе, 95, код ОКПО 31196578, р/р 26005000974001, в ЛФ АО «Укрінбанк», МФО 304836) заборгованість в сумі 13501,69 грн. та судові витрати по сплаті державного мита у сумі 135,02 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Рішення підписано 16.10.06.
Суддя О.В. Закропивний