Справа №  2-145/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2012 року                                                                                                  смт.Новгородка

Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді                    Сосновської Л.І.,

при секретарі                    Троян Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новгородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контакт-Агро»про визнання недійсним договору оренди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із вищевказаним позовом, який мотивувала тим, що їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю (серія ІІ-КР №017366 від 29.01.2001 р.) належить земельна ділянка, площею 5,73 га, що розташована на території Спасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

У 2006 р. відповідачем було запропоновано позивачці укласти договір оренди вказаної земельної ділянки терміном на 20 років, але остання відмовилася це робити, так як її влаштовував термін оренди не більше 3-4 років. Після цього представники відповідача повідомили, що договір оренди землі буде укладено на строк, який запропонувала позивачка.

Вказаний договір зареєстрований у Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії Центру ДЗК за № 547 від 04.08.2006 р., але його реєстрація проводилася без участі позивачки.

У 2010 р. позивачці стало відомо, що договір оренди укладено не на той термін про який вона домовлялася із орендарем, а на 20 років, коли вона ознайомилася з договором, то побачила, що в ньому не її підпис.

Даний договір суперечить інтересам позивачки, вона його не підписувала,  доручення на його укладення від її імені нікому не давала, тому звернулася до відповідача із проханням про розірвання договору, але їй було відмовлено.

В судовому засіданні представник позивачки –адвокат ОСОБА_2, який діє на підставі договору про надання юридичних послуг (а.с.5), позовні вимоги підтримав повністю, суду надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Відносно посилання представника відповідача на пропущення строків позовної давності пояснив, що позивачці стало відомо про порушення її права у 2010 р., коли вона отримала свій екземпляр договору, а перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася про порушення її права. Таким чином під час звернення до суду позивачкою не було пропущено строк позовної давності.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про вручення судової повістки. Із заявами про слухання справи без його участі до суду не звертався. В день розгляду справи здав до канцелярії суду заяву в якій просить суд відмовити у задоволені позову, так як позивачкою пропущено строк позовної давності на звернення до суду. Свою заяву мотивував тим, що про укладення договору оренди земельної ділянки між ТОВ «Інтер-Контакт-Агро»та ОСОБА_1, останній було відомо у 2006 р., так як вона надала згоду на його укладення. Із 2006 р. відповідач постійно обробляв земельну ділянку позивачки, остання регулярно отримувала орендну плату. Виконання сторонами умов договору оренди землі свідчить про обізнаність позивача та відповідача про існування цивільно-правових відносин. Таким чином, із моменту укладення спірного договору по день звернення позивачки до суду минуло п’ять років, тобто позов подано із порушенням строків позовної давності.

Зі згоди представника позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, оголосивши заяву представника відповідача, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав:

          Судом встановлені такі факти і відповідні  їм правовідносини, які регулюються  ч.ч.1, 2 ст.202, ч.3 ст.203, ч.2 ст. 207,  ст.ст. 256,  257 ЦК України.

Згідно ч.ч.1,2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини  можуть   бути   односторонніми   та   дво-   чи  багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивачці на підставі державного акту на право приватної власності  на землю (серія             ІІ-КР №017366 від 29.01.2001 р.) належить земельна ділянка, площею 5,73 га, що розташована на території Спасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області. (а.с.8).

У 2006 р. відповідачем було запропоновано позивачці укласти договір оренди вказаної земельної ділянки терміном на 20 років, але остання відмовилася це робити, так як її влаштовував термін оренди не більше 3-4 років. Після цього представники відповідача повідомили, що договір оренди землі буде укладено на строк, який запропонувала позивачка.

Вказаний договір зареєстрований у Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії Центру ДЗК за № 547 від 04.08.2006 р. (а.с.9).

У 2010 р. позивачці стало відомо, що договір оренди укладено не на той термін про який вона домовлялася із орендарем, а на 20 років. Крім того, коли вона ознайомилася з договором, то побачила, що в ньому не її підпис. Доручення на укладення договору від  імені позивачки, остання нікому не давала.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Факт того, що позивачка не підписувала спірний договір підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 2074/02 від 06.01.2012 р. (а.с.27-30), згідно якого підпис у договорі, а саме в графі «Орендодавець»виконаний не позивачкою, а іншою особою з наслідуванням підписів позивачки.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачці про порушення її права власності на земельну ділянку стало відомо у 2010 році, коли вона отримала свій екземпляр договору, тому посилання представника відповідача на пропущення позивачкою строків позовної давності не знаходять свого підтвердження у судовому засіданні.           Крім того, представником відповідача свої посилання не підтверджено доказами, так як це передбачено ст.ст. 10,60 ЦПК України.

          Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та повністю доведеними у судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати, які понесені позивачкою, стягнути з відповідача на її користь.

Керуючись  ч.ч.1, 2 ст.202, ч.3 ст.203, ч.2 ст. 207,  ст.ст. 256,  257 ЦК України,  ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213 - 215,  224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контакт-Агро»про визнання недійсним договору оренди –задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 24.02.2006 р., укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Інтер-Контакт-Агро», зареєстрований у Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії Центру ДЗК за №547 від 04.08.2006 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контакт-Агро»на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 45, 50 грн., а також витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи у сумі 450,04 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача,  поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

                    Суддя                                                                      Л.І. Сосновська