донецький апеляційний господарський суд
23.01.2012
Постанова
Іменем України
16.01.2012 р. справа №1/5009/4826/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДонця О.Є.
Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_5 –за довіреністю №б/н від 01.09.2011 р.
від відповідача:не з’явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ», м. Одесса
на рішення господарського судуЗапорізької області
від31.10.2011 р.
по справі№ 1/5009/4826/11 (суддя Немченко О.І.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ», м. Одесса
до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя
простягнення суми
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ», м. Одесса, звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя, про стягнення основного боргу в розмірі 52 054 грн. 70 коп.
27 жовтня 2011 року позивачем було зменшено розмір позовних вимог, та остаточно позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 51 781,70 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.10.2011 р. по справі № 1/5009/4826/11 (суддя Немченко О.І.) у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ», м. Одесса, до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя, відмовлено.
Позивач з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області від 31.10.2011 р. по справі № 1/5009/4826/11 не погодився та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 31.10.2011 р. по справі № 1/5009/4826/11 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ», м. Одесса, у повному обсязі.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт вважає те, що господарським судом Запорізької області неповно з’ясовані обставини, які мають значення для справи, висновки, які викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Крім того, апелянт стверджує про те, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначає, що у зв»язку з тим, що під час слухання справи позивачем не уточнювалися підстави позову, тому позовні вимоги не відповідають вимогам діючого законодавства та не підлягають задоволенню. Однак, як вбачається зі змісту рішення, господарським судом в процесі провадження було встановлено наявність господарських відносин між позивачем та відповідачем. Також, місцевим судом був встановлений той факт, що позивачем поставлено, а відповідачем було прийнято товар за видатковими накладними на загальну суму 53 684 грн. 71 коп., та той факт, що відповідачем було здійснено часткове повернення товару. З урахуванням зменшених позовних вимог сума заборгованості відповідача перед позивачем складала 51 781 грн. 70 коп. Оригінали видаткових накладних та накладних на повернення, які підписані та скріплені печатками обох сторін, досліджувались судом, але без обґрунтування були відхилені.
Також позивач стверджує у своїй апеляційній скарзі про те, що місцевим господарським судом не взято до уваги те, що в процесі судового провадження відповідачем не заперечувалося існування боргу за поставлений товар та в оскаржуваному рішенні не надано відповідної оцінки тому факту, що позивач звертався до відповідача з претензією, якою відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України вимагав сплатити суму основного боргу за поставлений товар, але відповідач жодним чином не відреагував на неї.
Водночас в апеляційній скарзі заявник просив Донецький апеляційний господарський суд відновити пропущений строк для апеляційного оскарження, посилаючись на те, що рішення господарського суду Запорізької області від 31.10.2011 р. отримано 18.11.11 р.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.12.11 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ», м. Одесса, відновлено процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 31.10.2011 р. по справі № 1/5009/4826/11.
Представник позивача у судовому засіданні 16.01.12 р. підтримав вимоги скарги та наполягав на скасуванні рішення господарського суду Запорозької області від 31.10.2011 р. по справі № 1/5009/4826/11 та прийнятті нового рішення, яким просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням зменшених позовних вимог.
Представник відповідача до судового засідання 16.01.12 р. не з’явився, причин нез’явлення апеляційному суду не повідомив.
Неявка без поважних причин у судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ», м. Одесса, на підставі видаткових накладних № ЗЛ 00000072 від 06.02.2007 р. на суму 5 467 грн. 03 коп., № ЗЛ 00000076 від 07.02.2007 р. на суму 7 569 грн. 12 коп., № ЗЛ 00000083 від 08.02.2007 р. на суму 31 821 грн. 60 коп., № ЗЛ 00000176 від 13.03.2007 р. на суму 1 065 грн. 78 коп., № ЗЛ 00000230 від 21.03.2007 р. на суму 352 грн. 56 коп., № ЗЛ 00000386 від 25.04.2007 р. на суму 7 408 грн. 62 коп. відвантажило на адресу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя, партії товарів декоративного садівництва та квітництва.
Відповідачем було частково повернуто товар, з огляду на що сума, не сплачена відповідачем за отриманий від позивача товар, склала 51 781 грн. 70 коп.
Матеріали справи свідчать про те, що 16.06.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія, в якій вимагалося сплатити на користь позивача суму основного боргу в розмірі 52 054 грн. 70 коп. у семиденний строк з моменту отримання такої претензії. Дана вимога було отримана відповідачем 18.07.2011 року, про що свідчить підпис Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6, на повідомленні про вручення цінного листа, з огляду на що семиденний строк для виконання зобов»язання закінчився 25.07.2011 р., дана претензія відповідачем залишена без відповіді.
Докази сплати відповідачем основного боргу на користь позивача в сумі 51 781,70 грн. в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Із частини 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вбачається, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Виходячи з приписів ст. 205 Цивільного кодексу України, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже, матеріали справи свідчать, що товар згідно із наданими видатковими накладними відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується підписами останнього на зазначених видаткових накладних, скріплених його печаткою.
Оскільки письмовий договір сторонами не укладався, позивач направив відповідачеві претензію від 10.05.11 р. про сплату заборгованості в сумі 52054,70грн. (а.с.12), яку відповідач отримав 18.07.11р. (а.с.14).
У зв»язку із тим, що у встановлений ст. 530 Цивільного кодексу України строк відповідач не задовольнив вищезазначену вимогу, позивач обґрунтовано звернувся до господарського суду із даним позовом, зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 51 781,70 грн. (т.1 а.с.64).
Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову оскільки, на його думку, постачання позивачем товару відповідачеві відбувалося на виконання Договору №ЗЛ00000004 від 01.02.07р., на який є посилання у видаткових накладних та відсутнє посилання у позові.
Даний висновок суду першої інстанції є помилковим з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову, відповідач надав суду копію договору №ЗЛ00000004 від 02.10.06р., стверджуючи, що правовідносини сторін з постачання товару за вищезазначеними накладними виникли саме з цього договору.
Разом з тим, зазначені накладні містять посилання не на договір №ЗЛ00000004 від 02.10.06 р., а на договір №ЗЛ00000004 від 01.02.07 р.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.12.11р. від сторін було витребувано письмові пояснення щодо укладання та виконання сторонами Договору №ЗЛ00000004 від 02.10.06 р., а також щодо зазначення у спірних накладних Договору №ЗЛ00000004 від 01.02.07 р., оригінали (для огляду) та завірені належним чином копії даного договору (від 01.02.07р.).
Відповідач вимог даної ухвали не виконав, будь яких пояснень, документів, тощо суду не надав, явку свого представника до судового засідання не забезпечив.
Позивач пояснив, що посилання в накладних на договір №ЗЛ00000004 від 01.02.07р. є помилковим, оскільки такий договір сторонами не укладався, а договір №ЗЛ00000004 від 02.10.06р. сторонами не виконувався.
Відповідач даного ствердження не спростував.
Згідно із ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За даних обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що передача позивачем відповідачеві товару відбувалася не на виконання вищезазначених договорів.
Оскільки, позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару, докази сплати відповідачем основного боргу на користь позивача в сумі 51 781,70 грн. в матеріалах справи відсутні, враховуючи доведеність факту звернення позивача до відповідача із вимогою про сплату грошових коштів в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ», м. Одесса, є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ», м. Одесса, підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 31.10.2011 р. по справі № 1/5009/4826/11 підлягає скасуванню. По справі слід прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Фізичну особу –підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя.
Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ», м. Одесса, на рішення господарського суду Запорізької області від 31.10.2011 р. по справі № 1/5009/4826/11 - задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 31.10.2011 р. по справі № 1/5009/4826/11 - скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ», м. Одесса, до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя, - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, Ід. Код НОМЕР_1, р/р №НОМЕР_2 в ЗАТ «Прокредитбанк», м. Київ, МФО 3209845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ»(65012, м. Одесса, пров. В.Катаєва, 3, п/р 26006311162601 в АБ «ПІВДЕННИЙ», МФО 328209, Код ЄДРПОУ 33988717) 51 781,70 грн. –суму основного боргу.
Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, Ід. Код НОМЕР_1, р/р №НОМЕР_2 в ЗАТ «Прокредитбанк», м. Київ, МФО 3209845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ»(65012, м. Одесса, пров. В.Катаєва, 3, п/р 26006311162601 в АБ «ПІВДЕННИЙ», МФО 328209, Код ЄДРПОУ 33988717) 517,82 грн. –суму держмита, 236,00 грн. –суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 705,75 грн. –суму судового збору за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя Н.В.Ломовцева
Суддя О.А.Скакун
Надруковано 5 прим.:
1. Позивачу;
1. Відповідачу;
1. У справу,
1. ДАГС,
1. ГСЗО