Справа №2-3/07

Рішення

Іменем України

31 серпня 2007 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді     -    Орендовського А.В.,

при секретарі              -   Балан Т.Ю,

за участю адвокатівОСОБА_1 таОСОБА_2розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Скадовську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звільнення земельної ділянки,  -

встановив:

ОСОБА_3 3вернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про звільнення земельної ділянки,  про зобов'язання не чинити перешкоди в використанні земельної ділянки та про відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та в їх обґрунтування пояснила,  що за рішенням Михайлівської сільської ради їй була надана для будівництва і обслуговування житлового будинку земельна ділянка площею 0, 25га,  яка розташована по АДРЕСА_1. Межі ділянки були визначені у натурі,  а потім ділянка рішенням сільської ради їй була передана у власність. Після отримання цих документів за її замовленням був виготовлений будівельний паспорт на житловий будинок для будівництва на наданій земельній ділянці. Але розпочати будівництво будинку і обробку земельної ділянки вона не змогла в зв'язку з тим,  що відповідач перешкоджає їй у цьому. Він у кінці березня 2005 року завіз на її земельну ділянку чотири залізобетонні стовпи. її звернення із заявою у правоохоронні органи результатів не дало,  а тому вона змушена звернутися до суду,  оскільки відповідач вважає,  що у нього є право на цю ділянку.

Позивачка просила суд зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку та не чинити перешкод в її користуванні. Вважає,  що протиправними діями відповідача їй була завдана моральна шкода,  яка полягає у душевних стражданнях,  які вона зазнала у зв'язку з тим,  що порушено право власності,  зірвані плани по будівництву і обробці земельної ділянки,  порушений звичайний спосіб життя. Вона оцінює заподіяну моральну шкоду у розмірі 2000 грн. Також просила стягнути судові витрати.

Відповідач в судовому засідання позов не визнав та пояснив,  що непорозуміння з земельною ділянкою сталося з вини працівників сільради,  які повинні були надати йому цю земельну ділянку,  а не позивачці,  тому що ця ділянка розташована поряд з будинком його матері. Після прийняття рішення сільською радою він виготовив будівельний паспорт та завіз будівельні матеріали на земельну ділянку,  що межує з будинком його матері. Не дивлячись на те,  що йому відмовлено в позові до сільської ради,  він вважає,  що має право на цю ділянку і не буде звільняти її від будівельних матеріалів. Просив суд відмовити позивачці в позові.

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали страви,  суд приходить до висновку,  що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно  ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В судовому засіданні встановлено,  що відповідно до рішення 23 сесії Михайлівської сільської ради 4 скликання від 22.04.2005 року № 251 позивачці надано дозвіл на виготовлення технічної документації по передачі у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку,  господарських споруд та нового будівництва в с.  АДРЕСА_1  а відповідачу була надана,  згідно рішення 20 сесії Михайлівської сільської ради 24 скликання від 07.10.2003 року № 110,  земельна ділянка поАДРЕСА_1 Після отримання зазначених рішень позивачка і відповідач зверталися до районного відділу архітектури для виготовлення і затвердження будівельних паспортів,  які і були виготовлені: для позивачки - поАДРЕСА_1

Ці обставини підтверджуються як матеріалами справи,  так и постановою Скадовського районного суду від 29.12.2006 року по адміністративної справі № 2-а-77/06,  яка набрала чинності згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 29.05.2007 року.(а.с.  19)

Відповідно до ч.3  ст. 61 ЦПК України обставини,  встановлені судовим рішенням у цивільній,  господарській або адміністративній справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді інших справ,  у яких беруть участь ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини.

Твердження позивачки про те,  що відповідач у березні 2005 року завіз на її земельну ділянку

будівельні матеріалі і перешкоджає їй весь цей час користуватися ділянкою,  підтверджуються самим відповідачем і ним не оспорюється,  а також постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.04.2005 року. (а.с.  10)

Доводи відповідача про те,  що він має право на цю земельну ділянку,  оскільки вона розташована біля будинку його матери і він подав заяву в сільську раду про виділення йому саме цієї ділянки,  і,  що він поніс матеріальні затрати на виготовлення документації,  придбання та перевезення будівельного матеріалу,  суд до уваги не приймає,  оскільки спірна ділянка в встановленому порядку надана позивачці,  а не відповідачу,  тому він прав на цю ділянку не має. Таким чином,  суд приходить до висновку,  що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку,  належну позивачці,  тобто порушив земельне законодавство,  за яке він повинен нести юридичну відповідальність (п."б" ч.1  ст. 211 ЗК України).

Відповідно до вимог  ст.  212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат,  понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб,  які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.

Таким чином суд приходить до висновку,  що право позивачки порушено і воно підлягає судовому захисту. Згідно положень  ст. 152 ЗК України захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки,  яке існувало до порушення права і попередження здійснення дій,  що порушують права.

Підлягають задоволенню і вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди,  оскільки протиправними діями відповідача їй була завдана моральна шкода,  яка полягає у душевних стражданнях,  які вона зазнала у зв'язку з порушенням її права на земельну ділянку,  зірванні планів по будівництву і обробці земельної ділянки,  знаходженні довгий час в напруженому стані,  що привело до порушення звичайного способу життя.

Відповідно до статей 16,  23,  1167 ЦК України моральна шкода,  завдана фізичній особі неправомірними діями,  відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності її вини. Оскільки судом встановлено,  що самовільне зайняття земельної ділянки відповідач вчинив навмисно всупереч земельному законодавству та продовжує її незаконне використання для своїх потреб не дивлячись на судові рішення,  він зобов'язаний нести відповідальність за завдану ним позивачці моральну шкоду.

Оскільки позов задовольняється повністю,  то з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судові витрати відповідно до  ст.  88 ЦПК України: судовий збір у розмірі 17 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 1000 грн.,  а разом - 1017 грн.

Керуючись  ст.  ст. 16,  23,  1167 ЦК України,   ст. 152,  211,  212 ЗК України,   ст.  10, 60,  88,  212-215 ЦПК України,  суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_4звільнити земельну ділянку,  розташовану по АДРЕСА_1  від залізобетонних стовпів.

Зобов'язати ОСОБА_4не перешкоджати ОСОБА_3 у здійсненні права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_4на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 2000 грн.,  судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 17 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.,  а всього 3017 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. на користь держави.

Рішення може бути оскаржене протягом 20 днів до Апеляційного суду Херсонської області після подання заяви про апеляційне оскарження,  яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення до Скадовського районного суду.