Справа № 1-8/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                     31 серпня 2007 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

за ст.  голови суду - судді                         Квятковського М .С

за участю секретаря                                   БугайчукВ.М. .

прокурора                                                   Старчука В.М.     .

захисника - адвоката                                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу про обвинуваченню

ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця,  громадянина України,  з неповною середньою освітою,  не одруженого,  не працюючого,  раніше не судимого,

- за  ст.  ст. 1982 ч.2 КК України,  206 ч.2 КК України ( в ред. 1960 p.),  -

встановив:

27 листопада 1998 року,  близько 21 год.,  підсудний ОСОБА_1  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  за попереднім зговором із ОСОБА_3,  який засуджений за вчинення даного злочину вироком Луцького міського суду від 26 січня 2000 року,  знаходячись біля під'їзду будинку по вул.  Богомольця в м.  Луцьку ,  із застосуванням насильства,  що не є небезпечним для життя та здоров'я,  яке виразилось в нанесенні ударів руками та ногами по різних частинах тіла потерпілого ОСОБА_4,  вимагали у останнього повернути раніше позичені у матері ОСОБА_3- ОСОБА_5. гроші в сумі 2 грн.,  однак потерпілому вдалось втекти.

Після того,  ОСОБА_1 та ОСОБА_3,  намагаючись за допомогою насильства повернути борг,  наздогнали потерпілого ОСОБА_4. на території приватного АДРЕСА_2,  де,  із застосуванням насильства,  що не є небезпечним для життя та здоров'я,  яке виразилось в нанесенні потерпілому ОСОБА_4 ударів руками та ногами по різних частинах тіла,  продовжував вимагати свій борг у останнього.

Крім того,  ОСОБА_1 12.01.2000 року,  близько 20 год.,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  знаходячись по АДРЕСА_3  із хуліганських спонукань,  грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства,  пристав до раніше незнайомої йому неповнолітньої ОСОБА_6  проявляючи особливу зухвалість,  безпричинно

наніс їй в обличчя удар пляшкою з-під пива,  чим заподіяв потерпілій ушкодження у вигляді ранки слизової оболонки нижньої губи зліва,  забою носа,  перелому коронки 1-го зуба справа на верхній щелепі,  які згідно висновку судово-медичної експертизи №64 від 17.01.2000 року за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень,  що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні з приводу інкримінованих йому злочинів підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю.

Показав,  що 27 листопада 1998 року у вечірній час,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  разом із ОСОБА_3,  знаходячись по вул. Богомольця в м. Луцьку побили потерпілого ОСОБА_4.,  вимагаючи,  щоб останній повернув матері ОСОБА_3- ОСОБА_5. раніше позичені гроші в сумі 2 грн.

Крім того,  він,  12.01.2000 року у вечірній час,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  знаходячись по вул. С. Ковалевської,  безпричинно пристав і наніс удар пляшкою з-під пива в обличчя потерпілій ОСОБА_6

Показання підсудного ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи,  стверджуються аналогічними оголошеними показаннями про злочини потерпілих ОСОБА_4 (а.с. 8); ОСОБА_7 (а.с. 10); ОСОБА_6  (а.с. 7),  та не оспорюються учасниками судового розгляду.

На підставі наведеного суд приходить до висновку,  що своїми умисними діями,  спрямованими на примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань,  вчиненими повторно,  за попередньою змовою групою осіб,  поєднаними з насильством,  що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого,  підсудний ОСОБА_1  вчинив злочин,  передбачений  ст. 198 ч.2 КК України ( в редакції 1960 p.).

Крім того,  своїми умисними діями,  спрямованими на грубе порушення громадського порядку,  з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжувалось особливою зухвалістю,  яке виразилось в безпричинному нанесенні тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6  підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин,  передбачений  ст. 296 ч.1 КК України ( в редакції 2001 р.)

Кваліфікуючи таким чином дії ОСОБА_1 суд враховує,  що кваліфікуючі ознаки інкримінованого йому злочину охоплюють диспозицію  ст. 296 ч.1 КК України ( в редакції 2001 року),  а тому саме цей Закон і слід застосувати відповідно до положень  ст. 5 КК України ( в редакції 2001 p.).

Оскільки злочини ОСОБА_1 вчинив неповнолітнім,  вчинені ним злочини не відносяться до категорії тяжких,  він вперше притягується до кримінальної відповідальності,  просить застосувати до нього амністію,  суд вважає,  що ОСОБА_1 слід звільнити від призначеного покарання на підставі  ст. 1 п.»а» Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року. Керуючись  ст.  ст. 323,  324 КПК України,  суд,  -

засудив:

Визнати ОСОБА_1винним у вчиненні злочинів,  передбачених  ст.  ст. 1982 ч.2 КК України ( в редакції 1960 р.) та  ст. 296 ч.1 КК України ( в редакції 2001 р.) та призначити йому покарання:

за  ст.  198 ч.2 КК України ( в редакції 1960 р.) - 2 (два) роки позбавлення волі;

за  ст. 296 ч.1 КК України ( в редакції 2001 р.) - 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі  ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених злочинів,  шляхом часткового складання призначених покарань,  з розрахунку 1 день позбавлення волі відповідають 2 дай обмеження волі,  остаточно ОСОБА_1призначити покарання у вигляді 2-х років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі  ст. 1 п.»а» Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року ОСОБА_1звільнити від відбування призначеного судом покарання.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1до вступу вироку в законну силу слід змінити із утримання під вартою на підписку про невиїзд,  припинивши оголошений відносно нього розшук.

Стягнути з ОСОБА_1в дохід держави судові витрати за проведення судово-психіатричної експертизи в сумі 41 (сорок одна) грн. 20 коп.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.