Справа № 2а-93/07

ПОСТАНОВА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

07 серпня 2007 року                                                      м. Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира у складі судді Сингаївського О.П. при секретарі Ямковій О.М., розглянув у відкритому судовому засідання у міс­ті Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до УМВС України в Житомирській області, головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання права на отримання премії і надбав­ки, перерахунок розміру пенсії та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до УМВС України в Житомирській області, головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив визнати за ним право на отримання премії згідно п.З Указу Президе­нта України №926 від 04.10.1996 року «Про умови грошового забезпечення осіб ря­дового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» та п.7 пп.45 наказу МВС України №1236 від 01.11.2003 року, надбавки за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань, в розмірі 50 відсотків окладів грошового забезпечення, згідно на­казу №1236 від 01.11.2003 року МВС України «Про затвердження інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення ...». Також позивач просив зобов'язати УМВС України в Житомирській області провести нарахування щомісячної премії та надбавку за особливі умови служби в розмірі 50 % та внести відповідні зміни до грошового атестату. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області провести перераху­нок призначеної пенсії, включивши в її розрахунок суму премії, на яку позивач мав право згідно Указу Президента України №926 від 04.10.1996 року та надбавку за особливі умови служби згідно наказу №1236 від 01.11.2003 року в розмірі 50 % окладів грошового забезпечення. Також позивач просив визнати поважними причи­ни пропуску строку звернення до адміністративного суду.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав з наведених підстав, по­силався на те, що він за час служби в ОВС мав велику кількість заохочень та не мав стягнень в зв'язку з чим вважає що його безпосередній начальник безпідставно не призначав йому за час служби премію, передбачену п.З Указу президента України №926 від 04.10.1996 року, яка згодом не була врахована при нарахуванні пенсії.

Представник відповідача УМВС України в Житомирській області позов не ви­знав, посилаючись на те, що керівникам органів внутрішніх справ надано право у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів преміювати осіб рядо­вого і начальницького складу органів внутрішніх справ відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання, що не є обов'я­зком, в зв'язку з чим вважав законними дії керівника ОВС з приводу Не преміюван­ня вказаною премією позивача. А оскільки позивач під час проходження служби не отримував премію, то вона правомірно не була включена при обчисленні пенсії.

Представник відповідача головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області позов не визнала з підстав зазначених представником УМВС

2

  також в зв'язку з тим, що управління Пенсійного фонду України не є належним відповідачем по справі, оскільки пенсія позивачу була призначена органами ВС до того як пенсійний фонд став розпорядником зазначених коштів - 01.01.2007 року. Крім цього, представник відповідача вважав, що причини пропуску позивачем стро­ків позовної давності не є поважними.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши представлені докази, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню ви­ходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в ОВС і 05.01.2005 року був звільнений у зв'язку з виходом на пенсію ( ст.65 п"а" «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС»).

Позивачу була призначена пенсія за вислугу років, відповідно до ст.43 ч.3 Зако­ну України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", (далі Закон № 2262-12 з послідуючими змінами та доповненнями), та відповідно до якої пенсії осо­бам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстроко­вої служби та військової служби за контрактом, які мають право на пенсію за цим За­коном, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за остан­ньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за поса­дою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомі­сячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.

Призначена позивачу пенсія була обчислена з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням та складається: з посадового окладу, окладу за спеціальне звання; 40% надбавки за вислугу років; надбавки за ОУС 25 %; пенсійної надбавки 50 %; 100% надбавки; надбавки за безперервну службу 90%.

Підпунктами а, б пункту 3 Указу Президента України № 926/96 від 04.10.1996 року «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» надано право керівникам орга­нів внутрішніх справ установлювати надбавки особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за особливі умови служби, кваліфікацію, професій­ний ризик та виконання особливо важливих завдань в розмірі до 50 відсотків окладів грошового забезпечення, а також преміювати осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.

За час проходження служби, зокрема перед звільненням, позивач не преміював­ся вказаною премією. В судовому засіданні ним не надано суду доказів неправомір­ності дій керівника органу внутрішніх справ по його неприміюванню, зокрема наяв­ності фонду преміювання за період його роботи перед звільненням, його особистого вкладу в загальні результати роботи. Також, позивачем не надано доказів про непра­вильність нарахування йому надбавки за особливі умови служби. Не заявлялись по­зивачем і клопотання про витребування таких доказів. В зв'язку з чим суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог позивача про визнання за ним пра­ва на отримання в минулому вказано премії та надбавки в більшому розмірі ніж він отримував.

3

Як похідні не підлягають задоволення вимоги позивача про зобов'язання відпо­відача УМВС України в Житомирській області провести нарахування вказаної пре­мії та надбавки і внесення змін до грошового атестату, а також зобов'язання Голо­вного Управління пенсійного фонду України в Житомирській області провести пе­рерахунок призначеної пенсії і стягнення невиплаченої суми пенсії.

Крім цього, позивачем був пропущений як строк звернення до суду з приводу оскарження дій керівника органу внутрішніх справ по не нарахуванню премій за час роботи, так і строк звернення до суду з приводу невірного, на його думку, нараху­вання пенсії. Позивач не надав суду доказів поважності причин пропуску як першо­го так і другого строку. В зв'язку з чим у суду немає підстав для його поновлення.

На підставі викладеного, керуючись ст.43 Закону України "Про пенсійне забез­печення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внут­рішніх справ та деяких інших осіб", Указом Президента України №926 від 04.10.1996 року „Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ", року, ст.ст.7,10,11,71,86 КАС України, суд, -

постановив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до УМВС України в Житомирській області, головного управління Пенсійного фонду України в Жито­мирській області про визнання права на отримання премії і надбавки, перерахунок розміру пенсії та стягнення заборгованості відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголо­шення рішення.