Справа №- 2-564\2007р.
РІШЕННЯ
Іменем України
16 липня 2007 року Бережанський районний суд Тернопільської області
в особі: судді Німко Н.П.
при секретарі Осадца М. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бережани справу за позовом ОСОБА_1 до Рекшинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Рекшинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно. Позивач зазначив, що після смерті його батьків - батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, залишилося спадкове майно у вигляді 2\7 частини будинковолодіння із надвірними будівлями, яке знаходиться по АДРЕСА_1. В даний час позивач бажає оформити правовстановлюючі документи на спадкове майно.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, де просить суд визнати за ним право на спадкове майно, - 2\7 частини будинковолодіння із відповідною частиною надвірних будівель, яке знаходиться в по АДРЕСА_1. Також пояснив, що спадкове майно він фактично прийняв, оскільки на час смерті постійно проживав із померлими у згаданому будинковолодінні і після їх смерті залишився там проживати. Однак, у встановленому законом порядку позбавлений можливості оформити правовстановлюючі документи на згадане спадкове майно, оскільки Бережанське обласне комунальне міжрайонне бюро технічної інвентаризації йому відмовило у виготовленні такого витягу з реєстру прав власності, що унеможливило для нього прийняття спадщини у встановленому законом порядку, а тому він змушений звернутися в суд із згаданим позовом.
Представник Рекшинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області в судовому засіданні позов визнав, щодо його задоволення не заперечує.
Третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3, в судовому засіданні позов визнала. Також пояснила, що позивач доводиться їй рідний братом. Вона відмовляється в користь позивача від своєї частки у спадковому майні у вигляді 2\7 частини будинковолодіння із надвірними будівлями, яке знаходиться по АДРЕСА_1, яке залишилося після смерті їх батьків ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Суд заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, третю особу на боці відповідача, розглянувши матеріали справи прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до cт. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків( спадщини) від фізичної особи, яка померла( спадкодавця) до інших осіб( спадкоємців). У відповідності зі ст. ст. 1217, 1220, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою: спадкування здійснюється за заповітом або за законом, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч.1 cт. 1273 ЦК України, спадкоємець за законом або за заповітом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого cт. 1270 ЦК України, Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місце відкриття спадщини.
В силу cm. 1258 ЦК України, однією з умов спадкування за законом, є обставина, коли спадкоємці за заповітом не прийняли спадщини.
Судом встановлено, що будинковолодіння, яке знаходиться по вул. Брідок, 69, в с. Стриганці Бережанського району Тернопільської області, перебуває у спільній частковій власності семи осіб, де батьки позивача ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, за життя кожен з них володів 1\7 частини згаданого будинковолодіння із відповідною часткою надвірних будівель. За життя померла ОСОБА_3 заповіту не залишила. Померлий ОСОБА_2 за життя залишив заповіт в користь ОСОБА_4. Однак, останній, 29 березня 2006 року звернувся в Бережанську державну нотаріальну контору із заявою про відмову від прийняття спадкового майна після померлого ОСОБА_2 Тобто, в обох випадках, після смерті згаданих осіб, спадкування відбувається за законом. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після згаданих осіб, оскільки доводиться їм сином. Судом також встановлено, що позивач фактично прийняв спадкове майно після померлих, оскільки на час смерті постійно проживав із померлими і проживає на даний час. Зазначене доведене в судовому
2
засіданні поясненнями позивача, представника відповідача, третьої особи, свідоцтвами про смерть ОСОБА_5 та ОСОБА_2, заповітом ОСОБА_2, заявою ОСОБА_4, свідоцтвом про народження позивача, технічною документацією Бережанського ОК МБТІ на будинковолодіння із надвірними будівлями по АДРЕСА_1 та іншими доказами по справі.
Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, визнати за ним право на спадкове майно, як за спадкоємцем першої черги за законом, яке залишилося після ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді 2\7 частини будинковолодіння із надвірними будівлями, яке знаходиться по АДРЕСА_1.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1220, 1223, 1258, 273 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадкове майно, а саме на 1\7 частини будинковолодіння із відповідною частиною надвірними будівлями по АДРЕСА_1, яке залишилося після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадкове майно, а саме на 1\7 частини будинковолодіння із відповідною частиною надвірними будівлями по АДРЕСА_1, яке залишилося після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або без попередньої подачі такої заяви, але в строк на його оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.