У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді Собіни І.М.
Суддів: Григоренко М.П., Ковальчук Н.М.
При секретарі судових засідань Сеньків Т.Б.
З участю ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Здолбунівського районного суду від 28 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує на незаконність та необ”активність рішення суду, через невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.
Вважає, що суд безпідставно не прийняв до уваги довідку медичного закладу про перебування спадкодавця ОСОБА_4 з 1996 року на диспансерному обліку з приводу ішемічної хвороби серця, та потребі його у сторонньому догляді.
Відповідач, маючи можливість надавати батькові необхідну допомогу, якої той потребував, але не надавав її.
Суд безпідставно взяв до уваги пояснення свідків зі сторони відповідача, не врахувавши при цьому, що ці свідки є родиною відповідача і були зацікавлені у вирішенні справи на користь ОСОБА_2
Відповідачем не доведено надання іншої допомоги спадкодавцю.
По наведених підставах просила оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її вимог.
Колегія суддів, заслухавши доводи та заперечення сторін, перевіривши матеріали справи у межах поданої апеляційної скарги дійшла висновку про її відхилення з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом повнолітні діти, а також інші особи, які ухилялися від виконання обов”язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Справа № 22-ц1790/327/2012 Головуючий у суді 1 інст.Кушнір О.Г.
Категорія 37 Суддя-доповідач Собіна І.М.
А згідно ч. 5 ст. 1224 ЦК особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані..
У даному випадку, під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично чи матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв”язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов”язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов”язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов”язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Саме по собі ненадання допомоги спадкоємцеві не може бути підставою для усунення особи від права на спадкування. За таких обставин, ухилення характеризується умисною формою вини спадкоємця.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони у справі є спадкоємцями першої черги за законом померлого ОСОБА_4, який помер у віці 81 рік, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Білашів Здолбунівського району.
Сторони у встановлений ЦК строк прийняли спадщину і отримали 20 жовтня 2009 року свідоцтва про право на спадщину за законом по Ѕ частині грошового вкладу.
Відмовляючи у задоволені позову за недоведеністю, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачка не довела факту умисного ухилення ОСОБА_2 від надання допомоги спадкодавцеві.
З довідки № 234 від 23 жовтня 2011 року, на яку посилається в апеляційній скарзі позивачка конкретно не зазначено коли спадкодавець перебував на лікуванні в Мізоцькій районній лікарні. При виписці йому було рекомендовано медикаментозне лікування, фітотерапія, сторонній догляд.
Медичного висновку про те, що ОСОБА_4 потребував стороннього догляду позивачка суду не надала.
Окрім того, допитані судом свідки підтвердили, що відповідач не ухилявся від надання допомоги своєму батькові.
Він дав згоду на підключення будинку батька до газового редуктора, в його будинку.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 пояснив, що батько до дня смерті пересувався самостійно і стороннього догляду не потребував.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду наведених у рішенні, а тому підстав для його скасування не знаходить.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що з позивачки підлягає до стягнення судовий збір, відповідно до п. п. 2, 8, п. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” від 08 липня 2011 року № 3674-VI, який не був сплачений нею при подачі апеляційної скарги у сумі 53гривні 65 коп.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2011 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 53 гривні 65коп. судового збору до спеціального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 „Судовий збір”.
№ 31217206700002,
Одержувач: УДК у м. Рівне,
Банк одержувача: ГУДКУ у Рівненській області,
ЄДРПОУ: 22586331,
МФО: 833017
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони мають право оскаржити ухвалу апеляційної інстанції і рішення місцевого суду в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий І.М.Собіна
Судді: М.П.Григоренко
Н.М.Ковальчук