Справа № 10-245/11 30.09.2011 30.09.2011 28.12.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-245/2011 року Головуючий у 1 інстанції
Категорія:скарга на постанову Cеліванова О.О.
про визнання затримання Доповідач Куценко О.В.
незаконним
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Куценко О.В.
суддів Значок І.С., Олещук Т.Л.
за участю прокурора Андрусяка В.Г.
захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією старшого прокурора відділу прокуратури Миколаївської області на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2011 року, якою
- задоволено скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого з ОВС прокуратури Миколаївської області від 20 травня 2011 року про затримання та визнано затримання незаконним.
Згідно постанови суду, ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати його затримання незаконним, оскільки воно суперечить вимогам ст. ст. 106, 115 КПК України.
Задовольняючи скаргу суд вказав , що посилання прокурора на те, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 є очевидцями злочину, який скоїв ОСОБА_3, і це є підставою для затримання ОСОБА_3, який не перешкоджав і не ухилявся від слідства, є необґрунтованою і не відповідає вимогам ст. 106 КПК України, а тому затримання слід визнати незаконним.
Крім того суд в своїй постанові вказав, що дані свідки давали свої покази в квітні 2001 року, а затримали ОСОБА_3 20 травня 2011 року, і за цей час ОСОБА_3 з’являвся для проведення слідчих дій.
В апеляції старший прокурор відділу прокуратури Миколаївської області просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Вважає постанову суду незаконною і необґрунтованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, вказує, що очевидцями вчинення злочину ОСОБА_3 стали свідки та співучасники злочину, а саме свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 8 квітня 2011 року показали, що ОСОБА_3 викликав їх на так звані «суботники» для надання сексуальних послуг його знайомим, зустрічав їх у саунах, готелях, проводжав до клієнтів, сплачував вартість послуг таксі, здійснював прикриття їх та сутенерів діяльності, а також приїжджав за місцем їх проживання і виясняв обставини затримання їх працівниками міліції.
Вказує, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у ході досудового слідства, у тому числі 11 квітня 2011 року, показали, що ОСОБА_3 у червні 2008 року запропонував їм спільно з ним та під його прикриттям займатися сутенерством, на що вони дали згоду і до березня 2011 року за попередньою змовою з ОСОБА_3 винаймали молодих жінок, які виявляли бажання займатися проституцією, узгоджували їх кандидатури з ОСОБА_3, спільно з останнім забезпечували заняття цими жінками проституцією, а одержані прибутки розподіляли між собою та ОСОБА_3, що, на його думку, прямо вказує на вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ст. 303 КК України.
Вважає незаконним посилання судді на те, що слідчим, за наявності підстав до затримання ОСОБА_3 у квітні 2011 року, затримання останнього проведено лише у травні 2011 року, тому що кримінально – процесуальне законодавство не обмежує слідчого щодо строків затримання підозрюваного у вчиненні злочину.
Посилається на те, що судом не були взяті до уваги доводи прокурора щодо законності затримання ОСОБА_3, а також покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
Також, вказує, що обставини і законність затримання ОСОБА_3 були предметом судового розгляду у судах першої та другої інстанції при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Андрусяка В.Г. на підтримку апеляції, захисника ОСОБА_2, яка заперечувала проти апеляції, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 106 КПК України, орган дізнання має право затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, лише за наявності однієї з таких підстав: коли цю особу застали при вчиненні злочину, або безпосередньо після її вчинення, коли очевидці, в тому числі й потерпілі , прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин, коли на підозрюваному або на його одязі, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.
Мотивом затримання у конкретному випадку може бути необхідність перешкодити особі ухилитись від розслідування, сховатись від органів розслідування або справити негативний вплив на його перебіг.
Розглядаючи скаргу на затримання суддя повинен перевірити, чи мали місце передбачені частинами 1 та 2 ст. 106 КПК України підстави для затримання, чи наведені вони у відповідній постанові органу дізнання і чи зазначено в ній, у вчиненні якого саме злочину підозрюється особа та як він кваліфікується за статтями Кримінального кодексу. А також перевірити чи виконані органом, який затримав особу, вимоги ч.ч. 3,4,5,6 ст. 106 КПК України.
Приймаючи рішення про визнання незаконним затримання ОСОБА_3, суд в своїй постанові вказав на відсутність підстав для його затримання в порядку ст. 106 КПК України, посилаючись дані протоколів допиту свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_6, та протоколи впізнання свідками ОСОБА_3
Проте такий висновок суду суперечить матеріалам кримінальної справи, оскільки вказані процесуальні документи містять дані про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України, про що наведено слідчим в постанові про затримання.
Суд не надав належної оцінки вказаним обставинам і передчасно прийшов до висновку про незаконність затримання ОСОБА_3
Тому постанова суду підлягає скасуванню, як така що не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію старшого прокурора відділу прокуратури Миколаївської області задовольнити, постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2011 рокуза якою задоволено скаргу ОСОБА_3, та визнано його затримання незаконним, скасувати, матеріали направити на новий судовий розгляд в той же суд.
Головуючий
Судді