Справа № 10-346                                                           Суддя 1 інстанції: Деревянко А.В.

Категорія ч.2  ст.  187 КК України                                    Доповідач: Смірнова ВВ.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12   червня   2007   року   колегія   суддів   судової   палати   з   кримінальних   справ Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого                               Смірнової В. В.

суддів                                          Герцика Р.В.,  Парфенюка С В.

з участю прокурора                    Антощук М. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію прокурора на постанову судді Червоногвардійського районного суду м.  Макіївки Донецької області від 1 червня 2007 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженця міста Макіївки,  українця,  громадянина України,  з середньо - спеціальною освітою,  не одруженого,  раніше не судимого,  не працюючого,  який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у скоєні злочину передбаченого ч.2  ст.  187 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні слідчого СВ Червоногвардійського РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області знаходиться кримінальна справа,  яка була порушена 29 травня 2007 року за фактом нападу,  з метою заволодіння чужим майном,  поєднаний із насильством,  небезпечним для життя та здоров'я особи,  яка зазнала нападу,  за попередньою змовою групою осіб (розбій),  злочин передбачений  ст.  187 ч.2 КК України.

29 травня 2007 року о 16 годин 35 хвилин на підставі  ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні зазначеного злочину було затримано ОСОБА_1

Органами досудового слідства 31 травня 2007 року ОСОБА_1 пред'явлене обвинувачення у тому,  що він 18 травня 2007 року,  приблизно о 16 години,  за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  домовились про заволодіння майна,  яке належило ОСОБА_4  Приблизно о 18 годин 18 травня 2007 року знаходячись на лісосмузі яка знаходиться біля кафе "Спотикач" на селищі Дзержинському у Червоногвардійському районі м.  Макіївки,  зустрівшись з потерпілим ОСОБА_4  та його знайомим ОСОБА_5,  діючи згідно домовленності з метою заволодіння майна ОСОБА_4,  ОСОБА_1 напав на ОСОБА_4.  ударив його ногою в область

2

голови,  від полученого удара останній втратив свідомість. А Сухорукое М. М.  та ОСОБА_3 діючи згідно домовленності,  щоб відвисти від ОСОБА_3 підозру,  як співучасника злочину,  інсцінували драку між собою,  де ОСОБА_3 виконав роль жертви,  інсцінуючи втрату свідомості. ОСОБА_2  та ОСОБА_1 заволодівши майном потерпілого з місця злочину скрились,  а при зустрічі з ОСОБА_3 майно поділили між собою порівну,  заподіяв потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 1080 грн.

Постановою судді Червоногвардійського районного суду м.  Макіївка Донецької області від 1 червня 2007 року відносно ОСОБА_1 відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою і обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування постанови як незаконної посилаючись на те,  що суд обираючи запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд не прийняв до уваги суспільну небезпеку злочину,  що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може перешкодити встановленню об'єктивної істини по справі та продовжувати свою злочинну діяльність.

Заслухавши доповідача,  прокурора,  який підтримав доводи апеляції,  вивчивши матеріали кримінальної справи,  а також судові матеріали за розглядом подання слідчого,  колегія суддів вважає,  що апеляція підлягає задоволенню,  а

постанова суду скасуванню з таких підстав.

Органом досудового слідства ОСОБА_1обвинувачується у скоєні тяжкого злочину.

Відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,  суд вказав,  що по справі не має підстав вважати,  що він у майбутньому буде порушувати покладені на нього як на обвинуваченого обов'язки.

Таке рішення суду є передчасним.

При прийнятті рішення судом зовсім не враховані обставини того,  що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину,  тому сама тяжкість інкримінованого злочину дає підстави вважати,  що він може ухилитися в майбутньому від слідства та суду.

Судом при розгляді подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 не було прийнято до уваги загрозу втечі,  про яку свідчить можливий строк покарання за інкримінований злочин.

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду вважає,  що у обвинуваченого не має,  на теперішній час,  та не було на час обрання запобіжного заходу,  -обставин та факторів,  які б можливо було вважати такими,  що стримуватимуть обвинуваченого від порушення покладених на нього обов'язків,  при обранні відносно нього більш м'якого запобіжного заходу,  ніж утримання під вартою,  бо обвинувачений ОСОБА_1 неодружений,  не працює,  тобто не має законних джерел існування. Всі вказані обставини в сукупності,  ставлять під сумнів висновки суду,  що знаходячись на свободі ОСОБА_1 буде належним чином виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки як на обвинуваченого.