Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Судова палата з цивільних справ
Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162
Суддя 1-ї інстанції Світлицька В.М. Суддя доповідач Бондар М.С.
17 січня 2012 року Справа № 22-609/12
У Х В А Л А
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Кухар С.В., Трофимова Д.А.
секретар - Волчанова І.М.
при участі: прокурора - адвоката -
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
апеляційною скаргою апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 20.10.2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2011 року Публічне акціонерне товариство " Райфайзен Банк Аваль" (далі –Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, відсотків й пені за кредитним договором, зазначаючи, що за генеральною кредитною угодою № 010\02-19\364 від 20.06.2006 року та додатковими угодами від 19.03.2007 року та 20.04.2007 року до зазначеної генеральної угоди відповідач ОСОБА_3 одержав в Банку грошові кошти за суму 189 900 доларів США на строк 84 місяці зі сплатою 24% річних. Про те свої зобов'язання, щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків за користування кредитом не виконує. У зв'язку з цим виникла заборгованість на загальну суму 170 180 грн. 48 коп., в тому числі: основана заборгованість за кредитом –119 789 грн. 10 коп.; несплачені відсотки –44 899 грн. 86 коп.; пеня –2 516 грн. 94 коп.; пеня на заборгованість з несплачених відсотків –2 974 грн. 59 коп.. Відповідач ОСОБА_1 –дружина є поручителем боржника. Посилаючись на викладене Банк просив солідарно стягнути з відповідачів на його користь зазначену заборгованість.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 20.10.2011 року заявлені вимоги задоволені.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просила скасувати ухвалене рішення стверджуючи, що суд неправильно застосував норми матеріального права та неправильно визначився з обставинами справи щодо умов укладення договорів поруки.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи видно, що за генеральною кредитною угодою № 010\02-19\364 від 20.06.2006 року та додатковими угодами від 19.03.2007 року та 20.04.2007 року до зазначеної генеральної угоди відповідач ОСОБА_3 одержав в Банку грошові кошти за суму 189 900 доларів США на строк 84 місяці зі сплатою 24% річних (а.с.9,11,12,14,21,26).
Цей відповідач не виконав належним чином і в строк відповідно до умов Договору свої зобов'язання, в зв’язку з чим виникла заборгованість на загальну суму загальну суму 170 180 грн. 48 коп., в тому числі: основана заборгованість за кредитом –119 789 грн. 10 коп.; несплачені відсотки –44 899 грон. 86 коп.; пеня –2 516 грн. 94 коп.; пеня на заборгованість з несплачених відсотків –2 974 грн. 59 коп.. (а.с.17,18,32).
За ст.526 ЦК зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Отже, за правилами ст.1050 ЦК боржник зобов'язаний сплатити позивачу всі нараховані і несплачені суми за умовами договору.
Відповідач ОСОБА_1 поручилась перед Банком за виконання боржником свого обов'язку. Уклала з Банком окремий договір поруки від 20.06.2006 року та додаткову угоду № 1 до цього договору від 14.12.2009 року та (а.с.27,28,90).
З договору поруки видно, що Договір діє до повного виконання сторонами умов Договору Поруки.
За п.2.1 Договору поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором (а.с.27).
Таким чином, за умовами Договору Поруки і ст.554 ЦК поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Зазначене суд першої інстанції врахував.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 застережувала на тому, що вона не підписувала додаткову угоду № 1 до договору поруки та додаткову угоду № 2 від 20.04.2007 року, яка укладена між її чоловіком та Банком (а.с.28,12).
Така аргументація відповідача була досліджена у апеляційному суді.
У справі міститься копії договорів за якими ОСОБА_1 зобов’язалась перед банком за виконання зобов’язання Боржником (а.с.27,28).
В зазначених документах є підпис ОСОБА_1.
Окрім того, матеріали справи містять дві заяви ОСОБА_1 на ім'я першого заступника директора Банку від 20.09.2009 року та 14.12.2009 року в яких вона погоджується на укладення боржником додаткових угод на збільшення ліміту заборгованості.
Важливим є ї те, що в цих заявах відповідач заявив про беззаперечність щодо укладених угод і особисту поінформованість щодо змісту укладених спірних угод її чоловіком з Банком (а.с.91,92).
Заяви виконані в присутності працівника Банку та підписані як ОСОБА_1 так і співробітником Банку.
Стосовно цих документів та угод, які на думку ОСОБА_1 фальшовані, до правоохоронних органів відповідач не звертався.
В такому разі не можна погодитися з заявленими аргументами ОСОБА_1.
За ст.259 ЦК позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
При укладенні кредитного договору сторони визначили строк позовної давності у п’ять років (а.с.87).
З огляду на викладене аргументи скарги з цього питання не приймаються судом.
Беручи до уваги наведене скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.307,308,313,314,316,317 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 20.10.2011 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Судді: