Справа № 11-14/12 12.01.2012 12.01.2012 31.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-14/2012 Головуючий суду І інстанції
Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України суддя Рудяк А.О.
Доповідач апеляційної інстанції
Чебанова-ГубарєваН.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12січня2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Ржепецького О.П.
суддів: Кваши С.В., Чебанової-Губарєвої Н.В.
за участю прокурора: Краснікової К.Г.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, який не працює, проживає в АДРЕСА_1, раніше судимий
- 23.03.2004 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК Україна звільнений від покарання з іспитовим строком 1 рік;
- 24.06.2004 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.185, ч.2 ст. 186, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, 01.11.2005р. умовно-достроково звільнений від відбування покарання на 1 рік 5 місяців;
- 27.02.2008 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, постановою Казанківського районного суду Миколаївської області від 29.12.2009р. не відбутий термін покарання – 1 рік 10 місяців 20 днів, змінений на виправні роботи;
засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, з врахуванням вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.05.2011 р., остаточно призначено покарання 5 років позбавлення волі.
ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Миколаєва, який не працює, проживає в АДРЕСА_2, раніше не судимого,
засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим з врахуванням вироку Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.04.2011р., остаточно призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець м. Томська Російської Федерації, громадянина України, який не працює, проживає у АДРЕСА_3, раніше судимий:
- 24.02.1994 р. Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст.81, ч.2 ст.140, ст.42 КК України 1960року до 4 років позбавлення волі;
- 04.12.1997 р. Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст.140, ч.3 ст. 193, ч.1 ст.145, ст.42 КК України 1960року до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 10.02.2000р. умовно-достроково звільнений від відбування покарання строком на 1 рік 2 місяці 29 днів;
- 08.11.2001 р. Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі, 07.09.2002 р. звільнений за відбуттямстроку покарання;
- 08.07.2003 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі, 20.09.2004 р. умовно-достроково звільнений від відбування покарання строком на 5 місяців 18 днів;
- 22.05.2007 р. Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 03.06.2010 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.309, ч.2 ст.263, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 25.11.2010 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;
- 22.04.2011 р. Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК Кодексу України до 5 років позбавлення волі;
- 24.05.2011 р. Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК Кодексу України до 5 років позбавлення волі;
засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю вироків, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, з врахуванням вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.05.2011р., остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він за попередньою змовою з ОСОБА_2, з20.00години 15.03.2010 р. до 07 години 30 хвилин 16.03.2010р., з метою скоєння крадіжки, на автомобілі «ДеуНексиа» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, приїхали до будинку АДРЕСА_4, де знаходився припаркований автомобіль ГАЗ-2411 реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6, та пошкодивши замки, проникли до вказаного автомобілю, звідки таємно викрали акумуляторну батарею «Селта» вартістю 380 грн., яка належить ОСОБА_6, спричинивши останньому матеріальну шкоду в розмірі 380 грн.
Крім того, в тому, що в ніч з 25.03.2010р. на 26.03.2010р., ОСОБА_5за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою скоєння крадіжки,на автомобілі «ДеуНексиа» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5,приїхали до будинку АДРЕСА_5, де пошкодивши замки, проникли до автомобілю «Газель» реєстраційний номер НОМЕР_3, звідки таємно викрали акумуляторну батарею «Істок» вартістю 600 грн., набір інструментів вартістю 150 грн., домкрат вартістю 150 грн. та інші речі належать ОСОБА_7, спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1780 грн.
Також ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_2, в кінці березня 2010року, з метою скоєння крадіжки, на автомобілі «ДеуНексиа» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням останнього, приїхали до будинку АДРЕСА_6, де пошкодивши замки, проникли до автомобілю ВАЗ-2101 д/н НОМЕР_4, звідки тайно викрали акумуляторну батарею «Мутту» вартістю 450 грн., яка належала ОСОБА_8, спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім зазначеного за вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними в тому, що вони за попередньою змовою з автомобілю ВАЗ-2121 реєстраційний номер НОМЕР_5 таємно викрали належніОСОБА_12 акумуляторну батарею «Форсе» вартістю 750 грн. та сувенірний ніж вартістю 235 грн., спричинивши останньому матеріальну шкоду в розмірі 895 грн., з автомобілю ВАЗ-2107 реєстраційний номер НОМЕР_6 – належніОСОБА_13акумуляторну батарею «Курський» вартістю 480 грн., магнітолу «Соні» вартістю 500 грн. та сонцезахисні окуляри вартістю 50 грн., спричинивши останньому матеріальну шкоду в розмірі 1030 грн., з автомобіля «Опель Кадет» реєстраційний номер НОМЕР_7 – належні ОСОБА_9 акумуляторну батарею «Віста» вартістю 400 грн., 4 автомобільних колеса вартістю 700 грн. кожне, на загальну суму 2800 грн., спричинивши останньому матеріальну шкоду в розмірі 3200 грн.
Також за вироком суду ОСОБА_10 визнано винним в тому, що він з автомобілю ВАЗ-21013 реєстраційний номер НОМЕР_8 таємно викрав акумуляторну батарею «Опель» вартістю 500 грн., каністру ємкістю 20л вартістю 50 грн., набір ключем вартістю 20 грн., які належать ОСОБА_11, спричинивши останньому матеріальну шкоду в розмірі 670 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок відносно нього скасувати і справу направити на додаткове розслідування, оскільки він інкримінованих йому злочинів не скоював. а на досудовому слідстві визнав свою вину в скоєнні даних злочинів та підписував всі документи у зв’язку із застосуванням до нього працівники міліції фізичного та психічного тиску, боячись якого, він оговорив себе.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах відповідає фактичним обставинам та ґрунтується на зібраних у справі доказах, які судом перевірені.
В судовому засіданні засуджений вину в інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив, що крадіжок майна з автомобілів в Центральному районі він не вчиняв, на досудовому слідстві визнав свою вину в скоєнні даних злочинів та підписував всі документи оскількидо нього працівники міліції застосовували фізичний та психічний тиск, боячись якого, він оговорив себе.
Разом з тим, засуджений цим же вироком ОСОБА_2 в судовому засіданні визнаючи повністю винну в інкримінованих йому злочинах, поясняв, що саме з ОСОБА_1 він з 20.00години 15.03.2010 р. до 07 години 30 хвилин 16.03.2010р. пошкодивши замки, з автомобілю ГАЗ-2411 викрав акумуляторну батарею «Селта», в ніч з 25.03.2010р. на 26.03.2010р. – пошкодивши замки,з автомобілю «Газель» викрали акумуляторну батарею «Істок», набір інструментів, домкрат інші речі, в кінці березня 2010року – пошкодивши замки, з автомобілю ВАЗ-2101 акумуляторну батарею «Мутту».
Ці показання підтверджуються й поясненнями ОСОБА_1, які він давав на досудовому слідстві. При відтворені обстановки та обставин події та при допиті в якості обвинуваченогоОСОБА_1детально поясняв, що в середині березня 2010 року він, разом з ОСОБА_2, ОСОБА_14 та ОСОБА_3 вчинили ряд з автомобілів на території м. Миколаєва та м. Очакова, в тому числі: з автомобілю ГАЗ-2411 – акумулятор, з автомобілю «Газель» – акумулятор та набір інструментів, з автомобілю ВАЗ-2101 – акумулятор (т. 1 а. с. 204, 182).
Допитаний в ході досудового слідства свідок ОСОБА_4, які судом перевірені, поясняв, що в березні 2010 року до нього на роботу на автомобілі «Деу» приїзжав ОСОБА_1, який здавав йому акумулятори, які були в користуванні (т. 1 а. с. 139).
Допитаний в ході досудового слідства потерпілий ОСОБА_12, , які судом також перевірені, поясняв, що 26.03.2010 р. підійшовши до свого автомобіля, виявив, що з автомобіля пропали акумулятор та сувенірний ніж (т. 1 а. с. 45).
Як вбачається з протоколу обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1, в квартирі серед іншого виявлений та вилучений сувенірний ніж (т. 1 а. с 230, 231).
Наведені віще докази спростовують твердження ОСОБА_1 про непричетність його до вчинення крадіжок.
Аналізуючи досліджені судом докази, колегія суддів приходить висновку, що суд всебічно і повно дослідив обставини справи, зокрема і ті, на які є посилання в апеляції, та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним і правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 185 КК України.
Доводи засудженого щодо застосування до нього недозволених методів ведення слідства є безпідставними, оскільки під час судового слідства прокуратурою Центрального району м. Миколаєва проводилась перевірка, за результатами якої постановою від 10.02.2011 р. в порушенні кримінальної справи відносно працівників Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області за фактом застосування до ОСОБА_1 заходів фізичного впливу відмовлено за відсутністю події злочину (т. 2 а. с. 90).
Призначене судом покарання відповідає ступеню тяжкості вчинених засудженим злочинів, даним про його особу та обставинам, що обтяжують покарання, а тому відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для зміни чи скасування постановленого у цій справі вироку, не виявлено, зокрема даних про застосування недозволенних методів слідства, про що йдеться в апеляції.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2011 року, у відношенні ОСОБА_1, залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: