Справа № 2-92/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04 березня 2008 року                                                           Ковельський міськрайонний суд

                                                                                              Волинської області

в складі : головуючого - судді Наваляного А.Д.

                з участю секретаря Федорук Г.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковель цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ковельської міської ради, Ремонтного житлово-комунального підприємства № 2 м. Ковель про визнання наймачем жилого приміщення та зустрічним позовом виконавчого комітету Ковельської міської ради до ОСОБА_1 про виселення з житлового приміщення , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до виконавчого комітету Ковельської міської ради, РЖКП № 2 м. Ковель про визнання наймачем жилого приміщення, - квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що вона, будучи неповнолітньою, разом з батьками у 1995 році вселилась в квартиру АДРЕСА_1. 21.12.2005 року батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали для проживання квартиру в іншому населеному пункті, - в с. Вербка, Ковельського району та переїхали у вказане житлове приміщення, а позивач залишилась проживати в квартирі по АДРЕСА_1. 21.06.2006 року позивач звернулась з письмовою заявою до РЖКП № 2 м. Ковель про укладення з нею договору найму жилого приміщення, в якому проживала, однак отримала відмову. Вважає таку відмову неправомірною, оскільки інше житлове приміщення, а саме: квартира в с. Вербка, Ковельського району була надана її батькам, квартира надавалась виконавчим комітетом Дубівської сільської ради, на даний час позивач є повнолітньою, а тому прохає визнати її наймачем жилого приміщення, - квартири АДРЕСА_1, зобов'язавши виконком Ковельської міської ради укласти з нею договір найму вказаного житла та переоформити особистий рахунок наймача на ім'я позивача.

Виконавчий комітет Ковельської міської ради подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про виселення з житлового приміщення, - квартири АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.11.2005 року на засіданні об'єднаної житлової комісії при Ковельському ОМВК було прийнято рішення про надання в порядку поліпшення житлових умов ОСОБА_2. двокімнатної квартири АДРЕСА_2 зі складом сім'ї трьох осіб в тому числі і дочки - ОСОБА_1 - позивача у справі зі здачею квартири по АДРЕСА_1. Позивач зареєструвалась в спірній квартирі та, отримавши квартиру в с. Вербка, Ковельського району не знялась з реєстраційного обліку за попереднім місцем її реєстрації і не звільнила займаного житлового приміщення. Вважає дії позивача неправомірними та прохають виселити позивача з житлового приміщення, - квартири АДРЕСА_1, зобов'язавши останню знятись з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Позивач за первісним позовом в судове засідання не з'явився, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує повністю та прохає його задовольнити. Представник позивача за первісним позовом позов підтримала повністю, з підстав, викладених у заяві, прохає його задовольнити, крім того пояснила, що батьку позивача, як військовослужбовцю було виділено житлове приміщення - двокімнатну квартиру в с. Вербка, Ковельського району. Про свою згоду на включення в ордер та вселення в житло яке виділялося позивач не заявляла, на момент прийняття рішення житловою комісією була повнолітньою, проживала окремою сім'єю від батьків в квартирі по АДРЕСА_1. 21.06.2006 року позивач звернулася з письмовою заявою до РЖКП №2 про укладення з нею договору найму житла, на яку тривалий час ніхто не давав відповіді, а лише після неодноразових звернень в кінці жовтня 2006 року отримала відповідь міського голови про вчинену відмову. Вважає таку відмову неправомірною, оскільки як член сім'ї бувшого наймача має право на укладення з нею договору найму житла, а тому прохає суд позов ОСОБА_1 задовольнити а в зустрічному позові відмовити.

Представник виконавчого комітету Ковельської міської ради в судовому засіданні первісний позов не визнав, зустрічний позов підтримав, прохає його задовольнити. В судовому засіданні пояснив, що позивач з моменту включення її в ордер на квартиру, яка була надана її батьку, як військовослужбовцю в с. Вербка, Ковельського району повинна була звільнити житлове приміщення по АДРЕСА_1 та знятись з реєстраційного обліку за вказаною адресою, однак і на даний час проживає у вказаній квартирі, хоча не має права на користування даним житлом. Крім того, вказали, що позивач проживала та була зареєстрована в м. Львові, однак незадовго до проведення засідання житлової комісії при Ковельському ОМВК на якому було вирішено надати житло її батьку знялась з реєстраційного обліку у м. Львові та зареєструвалась по АДРЕСА_1. На підставі викладеного прохає в задоволенні первісного позову відмовити за безпідставністю заявлених вимог, зустрічний позов - задовольнити.

Представник РЖКП № 2 м. Ковель в судовому засіданні первісний позов не визнала, зустрічний позов вважає підставним та таким, що підлягає до задоволення. В судовому засіданні пояснила, що позивач була включена в ордер на отримання житла батьками і має вселитись в надане їм житло. Після передачі квартири в якій проживала сім'я батьків позивачки житловими органами Міністерства Оборони України на баланс РЖКП № 2 м. Ковель договір найму житла з РЖКП ніким з жильців не укладався, тому позивач не вправі претендувати на зазначене житло.

Суд, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши матеріали даної справи та справи № 2а-1/07, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ковельської міської ради, Ремонтного житлово-комунального підприємства № 2 м. Ковель про визнання наймачем жилого приміщення слід задоволити, в зустрічному позові - відмовити з наступних підстав.

            Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 в 1995 році була вселена разом з батьками - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, жилою площею 13,7 квадратних метри, що стверджується довідкою РЖКП № 2 м. Ковель.

Ковельська міська рада Волинської області 27.06.2003 року винесла рішення за № 11/40 яким вирішила дати згоду Міністерству Оборони України на безоплатну передачу в комунальну власність м. Ковеля житлового фонду, транспортних засобів, комунальних об'єктів та інженерних мереж, зокрема і військового містечка № 21 м. Ковель по вул. Володимирській, тобто і відомчого житла - будинкуАДРЕСА_1.

Актом приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність житловий будинок по АДРЕСА_1, який перебував на балансі будинкоуправління №2 Володимир-Волинської КЕЧ району передано у комунальну власність громади міста Ковеля та передано на баланс відповідних житлових органів - РЖКП № 2 м. Ковель. Акт приймання-передачі житлових будинків у тому числі і будинку по АДРЕСА_1 затверджено розпорядженням Ковельського міського голови від 24.11.2003 року № 629. Вказаним розпорядженням житловий будинок зараховано на баланс РЖКП № 2 м. Ковель.

Відповідно до ст.64 ЖК України члени сім'ї наймача , які проживають разом з ним користуються нарівні з наймачем усіма правами. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача , їх діти і батьки.

В судовому засіданні встановлено, що позивач на законних підставах в якості члена сім'ї наймача вселилася в спірне житло, набувши при цьому всіх прав та обов'язків члена сім'ї наймача згідно житлового законодавства України.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що після передачі спірного житла на баланс новому житловому органу ніхто з членів сім'ї Кацюка не уклав з житловим органом відповідного договору суд не може прийняти до уваги, оскільки відповідачами - Ковельською міською радою та РЖКП № 2 м. Ковель не представлено суду даних, які б свідчили, що сім'я Кацюка відмовлялася від укладання відповідного договору. Крім того, відповідний договір мав бути укладеним при вселенні сім'ї Кацюків в житло, а передача житла до іншого житлового органу не є підставою для розірвання раніше укладеного договору.

Таким чином, враховуючи, що позивач на законних підставах вселилася в спірне житло, даних щодо порушення обов'язків наймача житла суду не представлено, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 набула всіх прав члена сім'ї наймача житла з моменту вселення, а не укладення договору з новим житловим органом на баланс якого було передано жиле приміщення не порушує прав осіб, які проживають в зазначеному житлі.

Відповідно до ст.104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати укладення з ним окремого договору найму жилого приміщення. Згідно ст. 106 ЖК України повнолітній член сім'ї наймача вправі вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.

Як встановлено в судовому засіданні наймач спірного житла ОСОБА_2 виселився та вселився в жиле приміщення по АДРЕСА_2. На момент виселення останнього позивач була повнолітньою, та як повнолітня проживає як окрема сім'я від сім'ї її батьків вона вправі вимагати укладення з нею договору найму жилого приміщення.

Посилання представників відповідачів на те, що ОСОБА_1, яка включена в ордер на вселення в жиле приміщення в с. Вербка Ковельського району як на підставу щодо відмови позивачці в укладенні з нею договору найму житла судом не приймається до уваги, оскільки статтею 33 Конституції України гарантована свобода вільного вибору місця проживання.

Судом встановлено, що на момент прийняття рішення житлової комісії про включення позивачки як члена сім'ї наймача в житло, яке виділялося ОСОБА_2. остання, будучи повнолітньою не заявила про свою згоду на включення до ордеру та вселення в зазначене житло, що стверджується відповідними довідками виконкому Дубівської сільської Ради, а ОСОБА_2 та особи, які проживали в жилому приміщенні наймачем якого він був не дали письмових зобов'язань щодо звільнення займаного ними раніше житла, що стверджується дослідженою в судовому засіданні обліковою справою ОСОБА_2. Крім того, даний факт ствердив під час судового засідання свідок ОСОБА_1., який на той час займав посаду голови житлової комісії Ковельського ОМВК.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вказані обставини дають підстави для задоволення вимог позивача для укладення з нею договору найму займаного жилого приміщення, а тому відмова виконавчого комітету у зміні договору найму квартири АДРЕСА_1 є неправомірною.

Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 умисно, з метою залишення за нею житла повернулась і зареєструвалась в спірному жилому приміщенні після виїзду для навчання до м. Львова суперечить правам позивача гарантованим ст. 33 Конституції України та ст.71 ЖК України та не може бути взято до уваги судом як підстава для відхилення вимог позивача.

За таких обставин ОСОБА_1 слід визнати наймачем спірного житлового приміщенням.

З вище зазначених підстав в зустрічному позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 212-215, 218  ЦПК України, на підставі ст. ст. 61, 64, 104, 106, 109 ЖК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

            Позов ОСОБА_1 задоволити повністю.

Зобов”язати виконавчий комітет Ковельської міської ради змінити договір найму квартири АДРЕСА_1, визнавши ОСОБА_1 наймачем квартири по АДРЕСА_2 та переоформити особовий рахунок на ОСОБА_1.

В зустрічному позові виконавчого комітету Ковельської міської ради до ОСОБА_1 про виселення з житлового приміщення, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд в наступному порядку :

-  заява про апеляційне оскарження може бути подана потягом десяти днів з дня проголошення рішення суду;

-    апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

            Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Головуючий :                                                                                                                      А.Д. Наваляний