Справа № 11-562/11 20.09.2011 20.09.2011 28.12.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-562/ 2011 року Головуючий у 1 інстанції
Категорія: ст. 125 ч.1 Пісоцький О.М.
КК України доповідач Куценко О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Ржепецького О.П.
суддів Куценко О.В., Семенчука О.В.
при секретарі Грушевському В.Г.
за участю прокурора Іванова О.О.
захисника ОСОБА_2
виправданого ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представника потерпілої ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_4 на вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 червня 2011 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Рамазан, Миргородського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1
- виправдано за ч.1 ст. 125 КК України.
10 березня 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду зі скаргою приватного обвинувачення, в якій вказала, що 25 лютого 2010 року, близько 10 години 30 хвилин , ОСОБА_3 в присутності депутатів Новокрасненської сільської ради став виносити майно з домоволодіння АДРЕСА_2, вважаючи його своїм. ОСОБА_4, вважаючи дії ОСОБА_3 неправомірними стала перешкоджати йому в цьому. У відповідь ОСОБА_3 став наносити їй удари руками по голові, наносив удари арматурою по рукам та голові, бив ногами по ногам, схопив за волосся та бив головою об стіну, а коли вона впала продовжував наносити удари ногами в область живота. В результаті чого спричинив їй легкі тілесні ушкодження у виді крововиливів в області обличчя, правої кісті, обох стегон, крововиливів та саден верхньої губи, підшкірної гематоми в області голови.
Вироком суду ОСОБА_3 за даним обвинуваченням виправданий за недоведеністю його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
В апеляції потерпіла просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання згідно санкції даної статті. Посилається на те, що суд необґрунтовано виправдав ОСОБА_3 за ч.1 ст. 125 КК України. Вважає вирок незаконним, однобічним. Вказує, що суд необґрунтовано не прийняв до уваги її покази, довідки СМСЧ – 2 та висновки експерта згідно яких їй дійсно були спричинені тілесні ушкодження.
В запереченнях на апеляцію, виправданий ОСОБА_3, посилаючись на законність та обґрунтованість вироку, просить апеляцію потерпілої ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, потерпілу ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5 на підтримку апеляції, виправданого ОСОБА_3 його захисника ОСОБА_6 які заперечували проти апеляції, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, провівши судове слідство, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Не допускається включення у вирок формулювань, які ставлять під сумнів невинність виправданого.
Згідно п.16 постанови Пленуму №5 від 29 червня 1990 року "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" суду належить дати аналіз усіх зібраних в справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, не обмежуючись лише зазначенням прізвища свідка, потерпілого або назви проведеної експертизи тощо.
Наведених вимог кримінально-процесуального закону суд першої інстанції не дотримався.
Приймаючи рішення про виправдання ОСОБА_3 за ч.1 ст. 125 КК України в зв’язку з недоведеністю його вини, суд у вироку не навів мотивів з який прийшов до такого висновку.
Як вбачається з вироку суд, встановивши факт умисного спричинення виправданим ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу вказаного злочину і виправдав останнього.
При цьому, з протоколу судового засідання видно, що суд дослідив покази потерпілої, свідків та висновок експерта №479-М від 08.07.2010 року, не тільки не мотивовано відкинув їх, а й навіть не вказав про них у вироку, лише послався на те, що такі докази надані потерпілою на підтвердження вини виправданого та вимог позову.
Більш того, суд зробив суперечливий висновок про правомірність дій підсудного в зв’язку з перебуванням останнього під час конфлікту в стані необхідної оборони та допустив припущення, що тілесні ушкодження могли бути заподіяні потерпілій, коли вона перешкоджала підсудному виносити речі.
Таким чином, у вироку відсутній будь-який аналіз сукупності зібраних у справі доказів: не зазначені мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення, та не наведені обставини, які, на думку суду, містять данні, що виключають злочинність діяння і виправдовують підсудного – що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, яке виключає можливість постановлення законного і обґрунтованого вироку.
Вищевказані порушення кримінально-процесуального закону є істотними, які виключали можливість постановлення вироку, а тому вирок суду не може бути визнаний законним та обґрунтованим і підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Під час нового розгляду кримінальної справи суд має ретельно перевірити зібрані у справі докази в їх сукупності, дати їм належну оцінку, перевірити належним чином доводи апеляції та з врахуванням усіх обставин справи, прийняти обґрунтоване та законне рішення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 червня 2011 року стосовно ОСОБА_3 скасувати.
Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України повернути на новий судовий розгляд в той же суд але в іншому складі суду.
Головуючий
Судді