Справа № 11-609/11 20.09.2011 20.09.2011 28.12.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-609/ 2011 року Головуючий у 1 інстанції
Категорія: ч.1 ст.125 Устіченко К.І.
КК України Доповідач Куценко О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Куценко О.В.
суддів Івченко О.М., Пустовара М.Л.
за участю прокурора Максимишина О.Л.
засудженої ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
представника цивільного
позивача ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 26 липня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Новий Буг Миколаївської області, мешканка АДРЕСА_1, раніше не судима,
- засуджений за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в сумі 700 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди та 200 грн. витрати за надання юридичної допомоги.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за те, що 31 жовтня 2010 року в період часу з 16-00 до 18-00 години в домоволодінні АДРЕСА_2 в ході сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, вона навмисно нанесла один удар рукою в обличчя потерпілого та декілька ударів гумовим шлангом в різні частини тіла, дряпала обличчя потерпілого ОСОБА_3, чим завдала йому легкі тілесні ушкодження у виді крововиливів та саден обличчя, забою м’яких тканин голови.
В апеляції засуджена ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, провадження по справі закрити. Посилається на те, що вона спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_3 захищаючись від його неправомірних дій, оскільки ОСОБА_3 перешкоджав їй проживанню в домоволодінні, напав на неї першим, про що свідчить акт її медичного обстеження, згідно якого їй також були спричиненні тілесні ушкодження. Тому вважає, що вона оборонялась від неправомірних дій ОСОБА_5, а тому в її діях відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст. 125 КК України.
Заслухавши доповідь судді, засуджену ОСОБА_2 на підтримку апеляції, потерпілого ОСОБА_5 та його представника, які заперечували проти апеляції, думку прокурора, який вважав, що вирок підлягає скасуванню, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а вирок скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 323, 334 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим і базуватись на тих доказах, які були досліджені в судовому засіданні. У мотивувальній частині вироку суд повинен навести докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність вини у вчиненні злочину щодо кожного підсудного, та мотиви з яких суд приймає до уваги одні докази і відкидає інші.
Згідно ст. 27 КПК України справи про злочини , передбачені ст. 125 КК України порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі право підтримувати обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою приватного обвинувачення в якій обвинувачував ОСОБА_2 в тому, що вона 31 жовтня 2010 року в будинку АДРЕСА_2 приснула йому в обличчя з газового балончика та подряпала обличчя, чим спричинила йому легкі тілесні ушкодження.
Однак, за вироком суду ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за те, що 31 жовтня 2010 року в період часу з 16-00 до 18-00 години в домоволодінні АДРЕСА_2 в ході сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, вона навмисно нанесла один удар рукою в обличчя потерпілого та декілька ударів гумовим шлангом в різні частини тіла, дряпала обличчя потерпілого ОСОБА_3, чим завдала йому легкі тілесні ушкодження у виді крововиливів та саден обличчя, забою м’яких тканин голови.
Таким чином, суд вийшов за межі обвинувачення, викладеного в скарзі потерпілого, чим порушив вимоги ст. 275 КПК України, відповідно до яких розгляд справи провадиться в межах пред’явленого підсудному обвинувачення.
Крім того, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 76 КПК України для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень обов’язково призначається експертиза.
Проте, суд, визнавши ОСОБА_2 в спричиненні потерпілому легких тілесних ушкоджень, експертизу для встановлення тяжкості і характеру завданих потерпілому тілесних ушкоджень, не призначив. У вироку як на доказ по справ, суд послався на акт судово-медичного дослідження. Між тим, в матеріалах справи такий документ відсутній.
Крім того, ОСОБА_2 пояснювала, що тілесні ушкодження ОСОБА_3 вона спричинила, захищаючись від його неправомірних дій, при цьому посилалась на акт медичного обстеження, згідно якого у неї також були виявлені тілесні ушкодження. Проте суд дані обставини не перевірив, і в вироку не спростував доводи засудженої щодо правомірності її дій.
Таким чином, судом при розгляді справи допущено неповноту та істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, тому вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, в той же суд, але в іншому складі суду.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 26 липня 2011 року стосовно ОСОБА_2 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду.
Головуючий
Судді