Справа № 11-600/11 15.09.2011 15.09.2011 28.12.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-600/ 2011 року Головуючий у 1 інстанції
Категорія: ст. 122 ч.1 Cотська С.О.
КК України Доповідач Куценко О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Куценко О.В.
суддів Івченко О.М., Пустовара М.Л.
при секретарі Єфімцевій К.О.
за участю прокурора Гаврилка О.О.
захисника ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 липня 2011 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Первомайська Миколаївської області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимий,
- засуджений за ч.1 ст. 122 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покладено обов’язки не виїжджати за межі України, на постійне проживання без дозволу кримінально – виконавчої системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої інспекції про зміну місця роботи, навчання.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5716 грн. та в рахунок моральної шкоди - 1500 грн.
За вироком суду, ОСОБА_3 визнаний винним за вчинення злочину при наступних обставинах.
В ніч на 23 квітня 2011 року він зі своїм знайомим ОСОБА_5 знаходилися в барі «Дружбан» по вулиці Радянській в місті Первомайську Миколаївської області, де відпочивав і ОСОБА_4
Між ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виникла сварка на ґрунті неприязних стосунків, яка надалі переросла в бійку, в процесі якої ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 кілька ударів в голову, обличчя руками і ногами, спричинивши тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В апеляції потерпілий і цивільний позивач ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 більш суворе покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки та задовольнити цивільний позов в повному обсязі.
Вважає вирок суду незаконним і необґрунтованим, в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості.
Посилається на те, що свідчення ОСОБА_3 неправдиві і були повністю спростовані як його (ОСОБА_4) показами, так і показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Вказує, що експерт ОСОБА_9, який проводив судово – медичну експертизу по справі в судовому засіданні підтвердив висновки експертизи і зазначив, що вказані тілесні ушкодження могли утворитися не менше як від двох ударів як ногами, так і кулаком в голову і щелепу.
Крім того, посилається на те, що суд формально врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину і не дав належної оцінки соціальній небезпеці особистості ОСОБА_3, який не визнав своєї вини у скоєному злочині, не розкаявся, давав суду завідомо неправдиві свідчення з метою уникнення від відповідальності.
Також посилається на те, що судом не врахована та обставина, що обтяжує покарання засудженого – скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння, що повністю знайшло своє підтвердження під час судового засідання в показах свідка ОСОБА_10
Одночасно, на його думку, суд не врахував ставлення ОСОБА_3 до скоєного злочину, який не зробив для себе певних висновків, не відшкодував завдані збитки і навіть не намагався це зробити. Суд , на його думку, не навів переконливих мотивів призначення покарання за вчинення умисного злочину середньої тяжкості, а також не взяв до уваги ступінь тяжкості та наслідки вчиненого.
Вважає, що суд безпідставно задовольнив частково його цивільний позов, знизив відшкодування матеріальної шкоди з витрат на придбання ліків і медпрепаратів.
Також суд безпідставно зменшив суму відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями засудженого, посилаючись на явну невідповідність тривалості моральних та фізичних страждань, які настали від злочину, а також врахував матеріальний стан підсудного, який не має постійного джерела доходів, є студентом Одеського політехнічного інститут .
Крім того, посилається на те, що суд не розглянув позов і не прийняв рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 витрат, понесених ним на правову допомогу в розмірі 1000 грн.
В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Вважає вирок незаконним, винесений з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Посилається на те, що при винесенні вироку суд помилково взяв за основу клопотання прокурора про зміну обвинувачення, не надавши об’єктивної оцінки доказам, на підставі яких воно змінено. Так, на її думку, жоден зі свідків не надав стверджуючої відповіді про кількість ударів та чим вони були нанесені потерпілому, а сам потерпілий в ході судового розгляду не міг вказати чи наносились йому удари руками.
Також, на її думку, не знайшла свого підтвердження кількість вказаних ударів, покази свідків і потерпілого були протилежними між наданими ними в ході досудового слідства і судового розгляду.
На її думку, суд безпідставно відмовив їй в задоволенні клопотання про виклик лікаря ЛОРа, який оглядав ОСОБА_4, лікарів, які встановили йому діагноз – забиття спинки носу та стоматолога.
Вказує, що суд не надав об’єктивної оцінки наданим суду потерпілим доказів, підтверджуючих розмір завданої йому матеріальної шкоди. Так, в судовому засіданні потерпілий пояснив, що розрахунок за лікування він здійснював щодня, однак не надав суду квитанцій, підтверджуючих оплату послуг лікаря.
Сумнівними, на її думку, є зібрані по справі докази, зокрема, рахунки лікаря стоматолога, в яких дати проходження потерпілим лікування та послуги зазначені в них не співпадають.
Також, на її думку, викликають сумнів матеріальні затрати потерпілого на придбання палива для поїздок на лікування, оскільки потерпілий лікувався в поліклініці, яка знаходиться в центрі міста, а заправляв автомобіль в іншому куточку міста, проїжджаючи при цьому через центр, що потерпілий обґрунтував тим, що їздив до бабусі, тим самим підтверджуючи, що бензин було витрачено ним для власних потреб.
Одночасно апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні оригінали документів, якими потерпілий обґрунтував матеріальну шкоду, завдану злочином, що підтверджує, на її думку, неповне з’ясування обставин справи, неналежне дослідження судом доказів у справі та ненадання їм об’єктивної оцінки.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_3 та його захисника, які підтримали апеляцію захисника та заперечували проти апеляції потерпілого ОСОБА_4, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Оцінивши перевірені докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 в умисному спричиненні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4
Його вина у вчиненні даного злочину підтверджується показами потерпілого ОСОБА_4 Який показав, що в ніч на 23 квітня 2011 року в приміщенні бару «Дружбан» ОСОБА_3 завдав йому удар по обличчю від якого він впав на підлогу, після чого продовжував наносити йому удари в область голови.
Покази потерпілого щодо часу та місця вчинення злочину узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.
Так, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні підтвердили, що в ніч на 23 квітня 2011 року в приміщенні бару «Дружбан» ОСОБА_3 наносив потерпілому удари руками ногами по обличчю та в область голови.
Об’єктивно покази потерпілого та свідків підтверджуються висновком експерта № 278-IY від 6 травня 2011 року, згідно якого у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у виді крововиливів, забійних ран обличчя, травматичної екстракції 1-го зуба верхньої щелепи справа, 1,2,3-го зубів верхньої щелепи зліва, 3-го зуба нижньої щелепи справа, 3,4-го зубів нижньої щелепи зліва, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як такі що потягли загальну втрату працездатності від 10% до 33%.
Зазначені тілесні ушкодження при падінні з положення стоячи на поверхню землі чи інші предмети утворитися не могли.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 підтвердив висновок судово-медичної експертизи, і зазначив, що вказані тілесні ушкодження могли утворитись не менш як від двох ударів, як ногами так і кулаком в область голови та щелепи.
Суд повно об’єктивно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, дії засудженого ОСОБА_3 вірно кваліфікував за ч.1 ст. 122 КК України.
Доводи засудженого та сторони захисту про те, що ОСОБА_3 не спричиняв потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, наніс йому лише один удар рукою в обличчя, є необґрунтованими та спростовуються показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 які підтвердили, що в ніч на 23 квітня 2011 року в приміщенні бару «Дружбан» ОСОБА_3 наносив потерпілому декілька ударів руками та ногами по обличчю та в область голови.
Суд обґрунтовано не прийняв до уваги покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_11 оскільки вони є близькими людьми засудженому. Крім того, покази даних свідків спростовуються показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та показами потерпілого про те, що ОСОБА_4 засудженим було нанесено декілька ударів. Покази свідків обвинувачення узгоджуються з висновком експертизи, згідно якого у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у виді крововиливів, забійних ран обличчя, травматичної екстракції 1-го зуба верхньої щелепи справа, 1,2,3-го зубів верхньої щелепи зліва, 3-го зуба нижньої щелепи справа, 3,4-го зубів нижньої щелепи зліва. Зазначені тілесні ушкодження при падінні з положення стоячи на поверхню землі чи інші предмети утворитися не могли.
Дані обставини також підтвердив, опитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9
Таким чином, суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що засудженим ОСОБА_3 було нанесено потерпілому декілька ударів руками, ногами в обличчя та голову, і в результаті цих дій потерпілому були спричинення середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Цивільний позов судом розглянутий відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України. Сума матеріальної шкоди стягнута судом в розмірі підтвердженому рахунками на надання медичної допомоги потерпілому лікарем стоматологом. Сума моральної шкоди стягнена судом з засудженого з урахуванням ступені та тривалості фізичних та моральних страждань потерпілого, які настали в результаті злочину.
Тому доводи як сторони захисту, так і потерпілого в частині оскарження рішення суду про розгляд цивільного позову є безпідставними.
Покарання засудженому ОСОБА_3 судом призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступені тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та особи засудженого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, є студентом Одеського політехнічного університету.
Суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і звільнив його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ст. 75 КК України і призначення засудженому більш суворого покарання. Тому апеляція потерпілого не підлягає задоволенню.
При розгляді справи судом не було допущено суттєвих порушень вимог матеріального та процесуального закону, які б могли потягти зміну чи скасування вироку.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції потерпілого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 липня 2011 року стосовно ОСОБА_3 залишити без зміни.
Головуючий
Судді