Справа № 11-569/11  06.09.2011 06.09.2011   28.12.2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  11-569\ 2011  року                             Головуючий у 1 інстанції

Категорія: ч.3 ст.185                                          Дірко І.І.

КК України                                                        Доповідач Куценко О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       6 вересня 2011 року                                                м. Миколаїв

           Колегія суддів судової палати у кримінальних справах   

                апеляційного суду Миколаївської області в складі:

                   головуючого                              Ржепецького О.П.

              суддів                                         Куценко О.В., Семенчука О.В.

                   за участю прокурора             Гаврилка О.О.

                   потерпілої                               ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3  на вирок Центрального  районного суду м. Миколаєва   від 9  червня  2011 року, яким  

 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець  та мешканець АДРЕСА_1,  раніше   судимий 27 жовтня 2010 року Центральним районним судом м. Миколаєва   за ч. 3 ст. 185, ст.69 КК України  на 1 рік 6 місяців  позбавлення волі. Відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

- засуджений  за ч. 3 ст. 185 КК України  на 3 роки позбавлення волі. Відповідно до вимог ст. 71 КК України   за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання призначеного за вироком Центрального  районного суду м. Миколаєва  від 27 жовтня 2010 року і остаточно призначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

За вироком суду  ОСОБА_3 визнано винним  та  засуджено за те, що він  в період часу з 23-00 годин 6 листопада 2010 року до 14-00 години 7 листопада 2010 року проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2, звідки із гаража  таємно викрав автомобільний двигун вартістю 3000 грн., належний ОСОБА_4. Після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд.

Крім того, 16 листопада 2010 року  в нічний час  ОСОБА_3 проник в двір домоволодіння АДРЕСА_3 звідки таємно викрав водяний насос вартістю 350 грн., належний потерпілій ОСОБА_2, яким розпорядився на свій розсуд.

В апеляції засуджений ОСОБА_3, не оспорюючи фактичні обставини та кваліфікацію вчиненого ним злочину, просить вирок суду змінити, пом’якшити призначене йому судом покарання, врахувавши, що у нього на утриманні знаходиться неповнолітня дитина.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, потерпілу ОСОБА_2, яка заперечувала проти апеляції, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оцінивши перевірені докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 в таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, з проникненням в сховище. Дії засудженого ОСОБА_3 судом кваліфіковані вірно за ч.3 ст. 185 КК України.

Фактичні обставини та кваліфікація вчиненого злочину засудженим не оспорюються.

Покарання засудженому ОСОБА_3 судом призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступені тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, та особи засудженого, який посередньо характеризується за місцем проживання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Як пом’якшуючі покарання обставини судом враховано повне визнання ОСОБА_3  вини та щире каяття, і призначено мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.3 ст. 185 КК України.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_3 27 жовтня  2010 року був засуджений Центральним   районним  судом м. Миколаєва  за ч.3 ст. 185 КК України   на 1 рік 6 місяців  позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та вчинив новий злочин в період іспитового строку, тому суд обґрунтовано призначив йому покарання за правилами ст. 71 КК України.   

Дані обставини свідчать про небажання  засудженого стати на шлях виправлення, тому підстав для пом’якшення засудженому ОСОБА_3  покарання та зміни вироку колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_3  залишити без задоволення, а вирок Центрального  районного суду м. Миколаєва  від 9 червня 2011 року стосовно ОСОБА_3  залишити без зміни.

Головуючий

Судді