РІШЕННЯ

Іменем України

11.10.2011 року   Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

          головуючого судді                         Руденко В.В.,

          при секретарі                                   Носенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора,  відділ опіки та піклування  в особі Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпропетровську ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернулась до суду з даним позовом до відповідача,  в обґрунтування якого посилається на те, що на праві приватної власності її діду, ОСОБА_4, належало домоволодіння АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями за законом після смерті останнього є його син, відповідач по справі, та за правом представлення позивач та її рідна сестра,  ОСОБА_5. Таким чином, кожному зі спадкоємців повинно було належати: ? частина спадкового домоволодіння відповідачу по справі, а  позивачу з її сестрою по ? частині спадкового майна.          У встановлений законом 6-місячний строк із заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору вона з сестрою не звернулись, оскільки у них була домовленість з відповідачем про рівний  розподіл спадщини. Крім того, причиною пропуску строку для звернення до нотаріальної контори нею та її сестрою стало те, що вони  постійно доглядали за їхньою хворою матір’ю. Також у сестри на утриманні знаходився малолітній син ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з чим вона з сестрою шукали можливість додаткового заробітку, для чого виїжджали за заробітки до іншої області в період  з жовтня 2006 року по червень 2007 року. ІНФОРМАЦІЯ_3  її сестра, ОСОБА_5, трагічно загинула. Опікуном її неповнолітнього сина призначена позивач. Після смерті сестри протягом року також не зверталась до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті діда, оскільки погоджували всі питання опіки над племінником. Лише у липні 2008 року вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яку в неї не прийняли у зв’язку з пропуском строку на її подання та повідомили про одноосібне прийняття спадщини відповідачем та отримання останнім свідоцтва про прийняття спадщини. Просить суд визначити додатковий тримісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини їй в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1,  в нотаріальну контору.  

          У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

          Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали, та суду пояснили, що будь-якої домовленості між відповідачем та позивачем та її покійною сестрою про рівний розподіл спадщини не були, а навпаки  як позивач, так і її покійна сестра за життя не хотіли приймати спадщину, оскільки відповідач постійно доглядав за спадкодавцем. Крім того, на думку відповідача  та її представника, у позивача відсутні поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини.

          Представники третіх осіб  до суду не з’явились, повідомлені належним чином..

          Суд, вислухавши  пояснення сторін та їх представників, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши письмові докази по  справі, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          У судовому засіданні було встановлено, що на праві приватної власності, ОСОБА_4, належало домоволодіння АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями за законом після смерті останнього є його син, відповідач по справі,  відповідно до ст.  1261 ЦК України, а також та за правом представлення  відповідно до  ст. 1266 ЦК України позивач та її рідна сестра  ОСОБА_5.          Дані обставини підтверджуються письмовими доказами по справі. У встановлений законом строк відповідач спадщину прийняв шляхом подачі до нотаріальної контори заяви та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом. Відповідач та її сестра, ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, у встановлений ст. 1270 ЦК України строк спадщину після смерті ОСОБА_4  не прийняли.

          Відповідно до ст. 1272 ЦК України  за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Згідно п.24  Постанови Пленуму верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

          Суд вважає, що позивач  та її покійна сестра пропустили встановлений законом строк без поважних причин, оскільки на момент відкриття спадщини  позивачу та її покійній сестрі було відомо про смерть спадкодавця, існування будь-яких домовленостей з відповідачем щодо розподілу спадщини не перешкоджало їх зверненню до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача, що вони вимушені були доглядати за хворою матір’ю, ОСОБА_10, оскільки з доданої до матеріалів справи виписки з амбулаторної картки хворої ОСОБА_10,  останній раз та знаходилась на амбулаторному лікуванні у травні 2004 році, медичні рекомендації з приводу потреби постійного догляду з боку сторонніх осіб в медичних документах відсутні. Свідок ОСОБА_11, допитана судом з боку позивача, надала суду пояснення , що  поведінка матері позивача стала неадекватною вже після смерті доньки у 2007 році. Доводи позивача про те, що вона з сестрою вимушені були виїжджати на заробітки до іншої області в період  з жовтня 2006 року по червень 2007 року будь-якими належними та допустимими доказами суду не підтверджені. Також суд вважає, що вік дитини, яка знаходилась на утриманні покійної ОСОБА_5, не був перешкодою для відвідування нотаріальної контори. Крім того, суд враховує той факт, що покійна ОСОБА_5  за свого життя  на протязі більше року після смерті діда ОСОБА_4, не виявляла бажання прийняти спадщину, до суду про визначення їй додаткового строку не зверталась, а позивач звернулась до суду більш як через два роки після смерті спадкодавця ОСОБА_4 Також, судом враховано той факт, що позивач та її покійна сестра в серпні 2006 року на протязі тижня відпочивали в м. Євпаторії, що визнається сторонами та не підлягає доказуванню, таким чином мали вільний час для відвідування нотаріальної контори.   Виходячи з того, що строк прийняття спадщини позивачем пропущений без поважних причин, суд вважає необхідним у позові відмовити.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 20, 212, 213 ЦПК України, 1272 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

                    У позовних вимогах ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - відмовити.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

     Суддя                                                                                        В.В. Руденко