Справа № 2-658/2011

"18" жовтня 2011 р.         

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня   2011  року Первомайський  міський  суд Луганської області

у складі: головуючого судді          Русанової Т.Т

              при секретарі                    Кузьменко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1 до ДП «Первомайськвугілля»за участі його представника ОСОБА_2  про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, зобов’язання відповідача сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 06.01.2011 року він був прийнятий на роботу на посаду провідного юрисконсульта ВП шахта «Тошківська»ДП «Первомайськвугілля»строком на 1 місяць, що підтверджується записом у його трудовій книжці за № 14 та наказом № 4 від 10.01.2011 року по ВП шахта «Тошківська». Тобто, між ним та роботодавцем згідно ст..23 КЗпП України був укладений строковий трудовий договір. Дія строкового трудового договору сплила 06.02.2011 року, але він продовжував працювати. Таким чином трудові відносини між ним та роботодавцем продовжувалися.

Згідно зі ст.. 39-1  КЗпП України,  що якщо після спливу строку трудового договору ( п.2 та п.3 ст.23) трудові відносини фактично продовжуються і не одна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається подовженою на невизначений строк. Тобто після 06.02.2011 року вважається , що він був прийнятий на роботу на невизначений термін. З 11.05.2011 року він захворів, звернувся до лікарні, де його поклали на лікування. На лікарняному він пробув до 20.05.2011 року включно,  до роботи треба було приступити 21.05.2011 року. Так як 21.05.2011 року була субота, тобто вихідний день, то на працю він вийшов в понеділок 23.05.2011 року. На роботі йому пояснили,  в зв’язку з тим, що 12.05.2011 року провідний юрисконсульт ОСОБА_3, яка знаходилась у відпустці по вагітності та пологам,  вийшла на роботу, його було звільнено з роботи 11.05.2011 року ( на той час коли він знаходився на лікарняному). Позивач  запропонував у відділі кадрів надати йому копію наказу про його звільнення, йому відмовили у видачі копії наказу про його звільнення, надали йому обхідний лист, де повинні були зробити свої підписи бухгалтерія, відділ по труду та заробітній платі, розрахунковий відділ та керівник шахти. Після чого йому видадуть на руки трудову книжку та копію наказу про його звільнення. Всі ці документи він отримав на руки 31.05.2011 року.

З наказом про звільнення  він не згоден,  так як він був виданий з порушенням всіх норм Закону України про працю, а саме у виписці із наказу № 186-к від 11.05.2011 року «про виконання своїх обов’язків та звільнення»де йдеться:

1.          ОСОБА_3 провідному юрисконсульту приступити до своїх обов’язків на попереднє робоче місце по виходу з лікарняного листа по вагітності та пологам 12.05.2011 року

2.           ОСОБА_1 провідного юрисконсульта звільнити за пунктом 2 ст.36 КЗпП України 11.05.2011 року. Підстава: закінчення строку трудового договору. Далі йдеться: з наказом ознайомлений від підпису відмовився.

Позивач з цим пунктом взагалі не згоден, так як керівництво шахти знало, що він знаходиться на лікарняному, тому він ніяк не міг розписатися в наказі.

Згідно зі ст..39-1 КЗпП України з позивачем був укладений безстроковий трудовий договір, а його звільняють згідно з пунктом ст..36 КЗпП України по закінченні строку трудового договору.

Надалі, згідно до ст..40 КЗпП України для його звільнення роботодавець повинен був отримати згоду профспілкового  органу, членом якого він являється.

Відповідно до ст..40 КЗпП України трудовий договір, укладений на  невизначений термін, а також строковий трудовий договір, без спливу строку його дії,  можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках : п.1-8. Не допускається звільнення з роботи робітника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності ( окрім  за п.5 цієї статті), а також у період перебування у відпустці.

Відповідно до Постанови № 9 від 06.11.1992 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», де йдеться, що з метою усунення недоліків при розгляді трудових справ Пленум Верховного Суду України постановляє:

1. Звернути увагу на необхідність неухильного додержання при розгляді трудових спорів Конституції України і інших актів законодавства України.

17. Правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відсутності ( ч.3 КЗпП) стосується як передбачених ст..ст.40,41 (1) КЗпП України, так і  інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться за  ініціативою власника або уповноваженого ним органу.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнаним обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний лист про його тимчасову непрацездатність

18. При розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з’ясувати, за яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом і перевіряти їх відповідність  законові.

Відповідно до п.2 ст.232 КЗпП України  де йдеться, що трудові спори підлягають безпосередньому розгляду в районних, районних в місті, міських або міських в районних судах за заявами робітників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміни дати та формулювання причини звільнення, оплаті за час вимушеного прогулу або виконання межоплачувальної роботи.

Відповідно до ст..233 КЗпП України робітник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо в районний, районний в місті, міський або міський районний суд в трьохмісячний строк, а в справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ст..235 КЗпП України у разі звільнення без законних підстав або незаконного переводу на іншу роботу робітник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, розглянувши трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядав  трудовий спір,  приймає рішення про виплату робітнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу робітника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Згідно зі ст..236 КЗпП України у випадку затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, що розглянув трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу робітника, цей орган виносить рішення про виплату йому середнього заробітку або різниці заробітку за час затримки.

Також позивач хоче звернути увагу суду на ті обставини, що на цей час на шахті «Тошківська»посада провідного юрисконсульта остається вакантною,  так як ОСОБА_3, яка перебувала на цій посаді, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Також на те, що його лікарняний лист був прийнятий,  за час лікування йому були нараховані  гроші при його звільненні.

Просить суд винести рішення, яким визнати наказ № 186-к від 11.05.2011 року ВП шахта «Тошківська»ДП «Первомайськвугілля»про його звільнення з посади провідного юрисконсульта незаконним, який не відповідає КЗпП України та поновити його на посаді провідного юрисконсульта  ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля».

При розгляді справи в суді ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, просив стягнути з ДП «Первомайськвугілля»в особі ВП «Шахта Тошківська» на його користь  заробітну плату з 23.05.2001 року по 30.09.2011 року виходячи з розміру середньої заробітної плати 250,91 грн. на день за 93 робочі дні:  23334.63 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав та додатково пояснив, що його приймали на роботу строком на один  місяць, був укладений строковий трудовий договір, через місяць його не звільнили, він продовжував працювати,  тобто з ним був укладений уже безстроковий трудовий договір. Обов’язки директора  шахти виконував ОСОБА_4. При перевірці наказів з’ясувалось,  що начальник відділу  кадрів ОСОБА_5 фальсифікувала накази. На неї було накладено дві догани. Вона сфальсифікувала наказ про зняття з неї догани та нарахування премії. Ним були виявлені недоліки в її роботи, в.о. директора ОСОБА_4  вирішив звільнити її з посади, так як вона не виконувала свої обов’язки. Потім за ОСОБА_5 стали прости, що її не звільняти. Коли ОСОБА_4  пішов на іншу посаду, був призначений  директором ОСОБА_6,  ці накази були підписані  ним задніми числами.  Він сказав, що такі накази  візувати  не буде і надасть правоохоронним органам, що і стало фактичною причиною для його звільнення. У травні 2011 р.  він йшов на лікарняний. Про те, що він захворів, знало все керівництво шахти та ДП «Первомайськвугілля», але його звільнили з посади. Приводом було те, що ОСОБА_3, яка працювала до нього юрисконсультом, здавала лікарняний, по пологам, народивши  маленьку дитину. ОСОБА_3 зателефонувала, що її змушують вийти на роботу, щоб звільнити  його з посади. Фактично ОСОБА_3 не працювала. На той час, коли з ним був кладений договір, який став безстроковим, його мали зачислити у штат, чого не було зроблено, та не могли звільнити без  згоди профспілкового комітету.  На шахті дві посади –юрисконсульт і провідний юрисконсульт.  Була домовленість, що його беруть на посаду юрисконсульта, але при написанні заяви ОСОБА_5 сказала –напишіть провідного юрисконсульта, там більша зарплата. З ним укладали договір на один місяць, генеральний  директор сказав, що нема коштів на заробітну плату, не треба брати нікого на роботу, але він уже став до роботи, тоді дописали, що строком на 1 місяць, тоді його договір став строковим. Він мав намір працювати постійно, оскільки Третяк на роботу вже не вийде, він пенсіонер, а ОСОБА_3, коли вийде через три роки буде працювати юристом, тому що не має досвіду роботи жодного дня. Цю посаду створили саме для неї, оскільки на жодній  шахті нема двох юрисконсультів.   Про звільнення дізнався 21.05.2011 року, копію наказу отримав через тиждень. Йому дали обхідний лист, після  цього тільки  видали копію наказу і трудову книжку, начальник  відділу кадрів ОСОБА_5 заборонила видавати йому наказ і трудову книжку і він не став з ними  битися.

          Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що позивача звільнили на законних підставах,  він був  прийнятий на період декретної  відпустки ОСОБА_3. У свої заяві позивач вказує, що просить прийняти його на посаду провідного юрисконсульта на час декретної відпустки. На цій заяві віза «на час декретної відпустки». У зверненні на ім’я генерального директора генеральний директор  написав  «в.к.  прийняти з іспитовим строком на 1 міс». Саме це було зазначено в наказі –1 місяць. У самому наказ чітко вказано: прийняти на час декретної відпустки. Оскільки  був строковий трудовий договір, позивача звільнили на лікарняному, коли вийшла особа, чию посаду він займав.  Чому в наказі написано, що він відмовився ознайомитись, це може пояснити ОСОБА_5.

Третя особа ОСОБА_6 позов не визнав та пояснив, що виконував  обов’язки директора шахти «Тошківська»з 05.05.2011 р. по 31.05 2011 року.  Підписав наказ про звільнення ОСОБА_1,  він був звільнений у зв’язку з виходом ОСОБА_3 з декретної відпустки.  Наскільки він розмів, звільнення законне.  Про те, що Степанко  на лікарняному,  ніхто не знав. Він дізнався, коли прочитав позовну заяву. Начальник  відділу кадрів сказала,  що ОСОБА_3 12.05.11  виходить на роботу, виникло таке питання. Зі ОСОБА_1 він не зустрічався.  Він не може пояснити, чому позивачеві своєчасно  не видали копію наказу та трудову книжку.  Він кабінет юрисконсульта  не відкривав, таких  вказівок не давав. 27 и 29 квітня він виконував обов’язки  головного інженера,  тому замість директора шахти  підписав накази.

Свідок ОСОБА_4  в суді пояснив, що виконував обов’язки директора шахти «Тошківська» з 15.03.2011 по 05.05.2011  року. До та після на шахті не працював. До нього був директором  ОСОБА_7,  після нього –ОСОБА_6  Йому не було відомо, що позивач працює за строковим трудовим договором. Йому відомо, що коли він став до обов’язків, у  березні йому принесли наказ про преміювання  робітників  шахти за річний звіт, хтось сказав, що у наказі є люди у яких є догани,  і вони не мають права платити їм премію. Він доручив юристу розібратися. ОСОБА_1  приніс йому наказ , у якому другий пункт був явно сфальсифікований. З’ясувати у ОСОБА_5  він це не міг, бо вона була на лікарняному. Тому від дав команду зупинити виплату ОСОБА_5 премії. Цей наказ і був основою конфлікту.  Далі він вже не працював.  27 і 29 квітня 2011 року Ласкрунський був головним  інженером і не мав права підписувати такі наказі.

Свідок ОСОБА_5 в суді пояснила, що працювала в 2011 році  начальником  відділу кадрів ш. «Тощківська».   В відділ кадрів надійшла заява від ОСОБА_1,  на час відпустки по вагітності  і пологам ОСОБА_3 прийняти його на роботу,  від 28.12.2010 року. На підставі дозволу Ген. Директора ДП «Первомайськвугілля» від 11.01.20011 року ОСОБА_1  був прийнятий на роботу провідним юрисконсультом  на період відпустки ОСОБА_3  з 06.01.2011 р. Наказ був від 10.01.2011р.,  щоб його прийняти з 06.01.2011 року, лист ген. директора запізнився. В наказі про прийняття р на роботу написано: «прийняти на шахту на час декретної  відпустки по вагітності та пологам  ОСОБА_3, з стати до роботи з 11.01.201 року строком на один місяць». Директор написав «строком на один місяць».  Директор зразу не поставив резолюцію  «на один місяць», бо тоді ще не було дозволу ген. Директора.  У трудові книжці написано: прийняти  строком на один місяць, запис зроблено правильно,  брали на роботу на один місяць,  але на час хвороби цієї жінки.  11.05.2011 р.  у відділ кадрів зайшла ОСОБА_3 сказала,  що  завтра виходить на роботу. Згідно ч.3 ст. 179 КЗпП вони видали наказ:  ОСОБА_1 11.05.11  звільнити,  а ОСОБА_3 стати до роботи. 11.05.11 його стали шукати, ознайомити його з наказом не вдалось, після опівдня він був на території шахти. На другий день вони склали  комісію, щоб  ознайомити позивача з наказом, поїхали додому, двері ніхто не відкрив, поїхали до лікарні, лікарня  дала відповідь,  що він перебуває на лікарняному. ОСОБА_3 стала до обов’язків.  ОСОБА_1 був на лікарняному, поштою його повідомили, що він звільнений,  щоб він з’явився на шахту для передачі юридичної документації. Він з’явився,  коли одужав.  Прийшов у відділ кадрів, інспектори ознайомили його з наказом, він взяв трудову книжку і пішов. Вона не може сказати, якого числа йому видали трудову книжку, копію наказу йому дали при отримання трудової книжки.  ОСОБА_3 працювала приблизно один місяць, чому вона виходила на роботу,  вона не пояснила. Потім ОСОБА_3  взяла відпустку по догляду за дитиною. Зараз на цій посаді працює ОСОБА_8 по направленню з ДП «Первомайськвугілля».

Свідок ОСОБА_9 в суді пояснила, що замінила паспорт  21.04.2011р. з прізвища ОСОБА_3 на ОСОБА_9.  Коли вона йшла на лікарняний,  ОСОБА_1 взяли на роботу на час її лікарняного. Через важкі пологи відпустку подовжили на два тижні. Вийшовши на роботу,  вона пропрацювала місяць і пішла у відпустку по догляду за дитиною. Її не просили вийти на роботу з метою звільнення ОСОБА_1. Але ОСОБА_1 дізнавшись, що вона вийшла на роботу, погрожував їй і ображав.  Вона поставила до відома адміністрацію  за 7-10 днів, що буде виходити на роботу. Вона вийшла на роботу через фінансові причини. Вона вийшла 12.05.2011 року. ІІ чоловік працює  на шахті заступником директора  по економічним питанням, він сказав адміністрації,  що вона вийде на роботу 12.05.11, лікарняний лист носив на роботу чоловік. Про відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 її нічого невідомо.  Скільки заробітної плати  їй заплатили, вона не пам’ятає.

Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідків, суд прийшов до висновку, до позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути:

1)          безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2)          на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3)          таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до ст. 36 ч.1 п. 2 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (п. 2,3 ст. 23 КЗпП України), крім випадків,  коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Відповідно до ст. 40 ч.3 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

В суді встановлено:

Відповідно до п. 5.5. Положення про відокремлений підрозділ шахта «Тошківська»ДП «Первомайськвугілля»керівник підрозділу наділений правом призначати та звільняти працівників підрозділу в порядку, встановленому чинним законодавством. При цьому Підрозділ не є юридичною особою /а.с. 53-56/. Тобто, директор шахти «Тошківська»наділений правом прийому та звільнення працівників шахти. Але у якості відповідача по справі обґрунтовано притягнуто ДП «Первомайськвугілля»,  як юридичну особу.

28.12.2010 р. ОСОБА_1 підписав заяву, у якій просить директора шахти «Тошківська»прийняти його на посаду провідного юрисконсульта шахти «Тошківська»на час декретної відпустки юрисконсульта шахти. На цій заяві була резолюція директора Мілєніна «ОК. На время декретного отпуска», згодом до цієї резолюції було дописано «(на 1 мес.)»/а.с. 7, 64/.

Згідно з наказом № 4-К від 10.01.2011 р., підписаним директором шахти «Тошківська», ОСОБА_1 прийнято на шахту провідним юрисконсультом на час декретної відпустки (відпустки по вагітності та пологах) ОСОБА_3 з 06.01.2011 р., присвоєно таб. № 109 і направлено  в учбово-методичний кабінет шахти для проходження ввідного інструктажу по ТБ. До роботи стати 11.01.2011 р. на (один місяць) /а.с. 8/.

Після прийняття ОСОБА_1 на роботу листом від 11.01.2011 р. директор шахти «Тошківська»Мілєнін звернувся до генерального директора ДП «Первомайськвугілля»з проханням дозволити прийняти на час декретної відпустки провідного юрисконсульта ОСОБА_1, освіта вища, юрист. Резолюція генерального директора: «ОК. Принять и/ сроком на 1 (один) месяц»/а.с. 13/.

Відповідно до запису в трудовій книжці ОСОБА_1 від 06.01.2011 р. він прийнятий провідним юрисконсультом строком на один місяць /а.с. 6/.

Для вирішення питань про законність звільнення ОСОБА_1 за п. 2 ст. 36 КЗпП України від суду вимагається достеменно встановити на який строк ОСОБА_1 був прийнятий на роботу чи був трудовий договір між ним та шахтою строковим, чи продовжував він роботу після закінчення строку дії строкового трудового договору.

Строкові трудові договори укладаються у випадках, коли сама робота не носить постійного характеру, наприклад, для заміщення тимчасово відсутніх робітників, за якими зберігається місце роботи (посада), що виїхали у тривале закордонне відрядження, довгий час хворіють, або перебувають у відпустці по вагітності та пологам або по догляду за дитиною.

Аналіз зазначених вище документів дає підстави для висновку, що зі ОСОБА_1 був укладений строковий трудовий договір, оскільки він був прийнятий на посаду, на якій працював тимчасово відсутній постійний працівник. Позивач сам мав це усвідомлювати,  подаючи заяву про прийняття його на роботу «на час декретної відпустки юриста шахти». Через недбалу роботу відділ кадрів шахти «Тошківська»у наказі про прийняття позивача на роботу з’явилось два строки: на час відпустки по вагітності та пологам ОСОБА_3 та на 1 місяць. Працюючи провідним юрисконсультом з 06.01.2011 р. позивач,  як провідний юрисконсульт,  повинен був перевірити законність наказу № 4-К від 10.01.2011 р. про прийняття його на роботу та усунути розбіжності у визначенні строку трудового договору.

Зважаючи на обставини справи, зміст заяви про прийняття на роботу, зміст наказу про прийняття позивача на роботу, суд прийшов до висновку,  що з ним був укладений строковий трудовий договір на час відпустки по вагітності та пологам ОСОБА_3

Відповідно,  11.05.2011 р. ОСОБА_1 був обґрунтовано звільнений за п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв’язку з закінченням строку трудового договору по виходу з лікарняного –післяпологової відпустки провідного юрисконсульта ОСОБА_3

Наказ про звільнення ОСОБА_1 виданий 11.05.2011 р. за № 186-К за підписом в.о. директора шахти ОСОБА_6. У п. 1 цього наказу зазначено: провідному юрисконсульту ОСОБА_3 стати до виконання обов’язків на попереднє робоче місце провідного юрисконсульта по виходу з лікарняного листа по вагітності і пологам з 12.05.2011 р. /а.с. 9/.

Як вбачається з листка непрацездатності ОСОБА_3 з 28.04.2011 р. по 11.05.2011 р. вона перебувала у додатковій відпустці по вагітності та пологам /а.с. 43/. Основна відпустка ОСОБА_3 по вагітності та пологам тривала з 23.12.2010 р. по 28.04.2011 р., листок непрацездатності на а.с. 44.

Відповідно до ст. 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (п.п. 2-3 ст.23 КЗпП України) трудові відносини фактично тривають і не одна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Однак, ОСОБА_1 був звільнений в останній день строку трудового договору і підстав для застосування вимог ст. 39-1 КЗпП України не вбачається.

Судом перевірені посилання позивача на те, що він звільнений через неприязні стосунки з начальником відділу кадрів шахти ОСОБА_5, яка фальсифікувала накази,  та на те, що ОСОБА_3 фактично до роботи 12.05.2011 р. не стала. Встановлено, що на роботу відділу кадрів шахти «Тошківська»мали місце нарікання з боку ДП «Первомайськвугілля», та на неуважне ставлення до написання наказів про прийняття на роботу, звільнення,  та записів у трудовій книжці вказують обставини даної справи. Суд не виключає наявність між позивачем та ОСОБА_5 неприязних стосунків, але незалежно від їх наявності чи відсутності трудовий договір з позивачем припинений на законних підставах.

Відповідно до табелю обліку робочого часу /а.с. 39-42/ ОСОБА_3 працювала з 01 по 10 червня 2011 р., а перед цим з 12 по 31 травня 2011 р. У травні 2011 р. мала 14 виходів, заробітна плата склала 2 035, 16 грн., в червні 2011 р. - 8 виходів, заробітна плата –1 163, 68 грн. /а.с. 45/.

Наведені документи свідчать про те, що провідний юрисконсульт, на час відпустки по вагітності та пологам якої  ОСОБА_1 було прийнято на роботу, дійсно стала до роботи 12.05.2011 р., а посилання позивача на те, що наказ та табель фіктивні,  не знайшли свого підтвердження в суді.

З питання передбаченої законом заборони звільнення працівників під час відпустки або тимчасової непрацездатності суд вважає за необхідне вказати на те, що вимоги ч.3 ст.40 КЗпП України поширюються тільки на випадки звільнення працівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової  непрацездатності,  а  також  у  період  перебування  у відпустці  (ч.3  ст.40  КЗпП ( 322-08 ) стосуються як передбачених статтями  40,  41(1)  КЗпП,  так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з  ініціативи  власника  або  уповноваженого ним органу.

Оскільки між сторонами  був укладений строковий трудовий договір, час закінчення якого визначався настанням певної події, нема підстав вважати, що позивач був звільнений з ініціативи адміністрації, час його звільнення був обумовлений при прийнятті на роботу.

В період з 11.05.2011 р. по 21.05.2011 р. ОСОБА_1 хворів, що підтверджено листком непрацездатності /а.с. 12/.

Допомога по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 була виплачена,  що вбачається з довідки про заробітну плату. Але ця обставина не вказує на те, що строк дії строкового трудового договору був продовжений на час його хвороби, оскільки допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з  тимчасової втрати працездатності.

Закінчення строку трудового договору є самостійною підставою для його припинення, а не звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, тому для припинення трудового договору у зв’язку з закінченням його строку згоду профспілкового комітету не вимагається.  

Оскільки копію наказу про звільнення ОСОБА_1 отримав не раніше 23.05.2001 року,  після закінчення  тимчасової працездатності, строк звернення до суду, встановлений ст.. 233 КЗпП України ним не пропущений (позов зареєстровано в суді 20.06.2011 року.)

На підставі викладеного і керуючись ст.. 23,36 КЗпП України, ст.. 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Рішення у повному обсязі буде виготовлено 17 жовтня 2011 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської області протягом  десяти  днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення

                     Суддя                                                                                        Т.Т. Русанова