Справа № 2-1436/11

РІШЕННЯ

            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 січня 2011 року Амур-Нижньодніпровський районний  суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого  судді                                        - Руденко В.В.,

при секретарі                                                  - Носенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Свою позовну вимогу мотивує тим, що з відповідачем перебуває у шлюбі, зареєстрованому Амур-Нижньодніпровським відділом РАГС   м.  Дніпропетровська 2 липня 1999 року, актовий запис № 342. Від шлюбу сторони мають трьох дітей, двоє з яких є неповнолітніми. Спільне життя з відповідачем не склалося у зв’язку з відсутністю взаєморозуміння, на ґрунті чого постійно виникали сварки, що привело до втрати любові та поваги. Шлюбні відносини фактично припинилися, сім`я повністю розпалася. Просить розірвати шлюб.

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та суду пояснила, що її довіритель з 1999 року перебуває в шлюбі з відповідачем. Під час останніх років подружнього життя сторони перестали розуміти один одного, постійно сварилися, внаслідок чого з січня 2010 року шлюбні відносини фактично припинилися.  Крім того, позивачу відомо, що відповідач їй неодноразово зраджував, має двох позашлюбних дітей. В останній час став застосовувати до неї фізичну силу, що вважає взагалі неприпустимим при шлюбних стосунках. Збереження шлюбу вважає неможливим. Спір про поділ майна буде вирішуватись в судовому порядку.

          Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що дійсно перебуває у шлюбі з позивачем, вважає позицію позивача тимчасовим  непорозумінням в сімейних стосунках. Бажає зберегти сім’ю, оскільки вони продовжують разом вести спільне господарство, спільно утримують дітей.

Ухвалою суду від 20 вересня 2010 року сторонам надавався строк для примирення - шість місяців, який скорочений судом до трьох місяців за заявою позивача у зв’язку з вчиненням щодо неї протиправної поведінки відповідачем, однак прийнятими судом заходами примирити сторони не виявилося можливим, позивач наполягає на розірванні шлюбу та вважає його збереження неможливим..

          Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача,  дослідивши наявні докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 2 липня 1999 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис № 342. Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, останні з яких є неповнолітніми. Як видно з пояснень сторін, з 2010 року шлюбні стосунки погіршились у зв’язку з непорозуміннями, на ґрунті яких вчинялись сварки та скандали, в результаті яких відповідачем вчинялось фізичне насильство щодо позивача, що підтверджується  актом судово-медичного дослідження № 2457 від 13.07.2010 року, а також постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 17.11.2010 року. Вищезазначені обставини стали підставою для втрати позивачем почуттів поваги та любові до відповідача. Таким чином, суд прийшов до висновку, що характер сформованих відносин у родині є таким, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим та буде суперечити інтересам позивача по справі, а також негативно буде спливати на психічний та фізичний розвиток неповнолітніх дітей сторін.

          Суд не приймає до уваги заперечення проти позову відповідача, оскільки  справа про розірвання шлюбу знаходиться в провадженні суду з травня 2010 року, сторонам надавався строк для примирення, проте  за цей час шлюбні стосунки між сторонами не поновлювались, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка та суд не має  жодних заходів примусу, передбачених законом, щодо перебування одного із подружжя в шлюбі.

          Тому суд вважає за необхідне позов задовольнити  та розірвати шлюб.          

Керуючись ст.ст. 104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10,11,60,88,212-215  ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

          Шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська 2 липня 1999 року, актовий запис №342, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвати.

          Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище «ОСОБА_1».

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 47,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський  районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення  апеляційної скарги

Головуючий