справа № 2-а-521/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          15.06.2011                                                                                           м.Корець

          Корецький районний суд Рівненської області в складі:

          Судді                                         Наумов С.В.

          при секретарі                              Герус Т.З.     

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1      до УДАІ УМВС України в Житомирській області      про скасуванн постанови серія АІ1 №087729 від 01.05.2011 року .

в с т а н о в и в:

          01 травня 2011 року інспектором ДПС Новоград-ВолинськогоВДАІ мол. сержантом міліції   винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АІ1  №209987, згідно з якою, 01.05.2011 року,  керуючи автомобілем марки Мерцедес-Бенц, державний номер НОМЕР_1, позивач в м.Новоград-Волинський по вул..Корецьке-Шосе перевищив встановлену швидкість на 41 км/год,   швидкість вимірювалася приладом  «Беркут»№062, та не виконав вимогу дорожнього знаку 3,21 «Вїзд заборонено»чим порушив  правил дорожнього руху України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України,  визнав його винним у вчиненні зазначених правопорушень та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 300 гривень.   

Вважає постанову незаконною, просить про її скасування. З наступних підстав, 01.05.2011 року позивач   рухався в потоці маши з дозволеною швидкістю руху, був зупинений працівниками  ДАІ, одразуж після зупинки його притягнули до адмінвідповідальності нібито за перевищення швидкості та вїзд на заборонений знак. На його вимогу до працівників ДПС пред’явити прилад   яким вимірювалася швидкість руху та відповідні документи на нього, йому було відмовлено.

Зазначає, що постанова винесена  з порушенням вимог ст..283-284 КУпАП, відповідно до яких  правопорушення,  повинно бути мотивованим та в постанові зазначено всі обставини події. В даній постанові не зазначено з якою швидкість він  рухався (тільки, що перевищив швидкість на 41 км.), яка дозволена швидкість руху на даній ділянці дороги, яким дорожнім знаком встановлено це обмеження, тобто грубо порушено вищезазначені статті.  Позивач рухався в потоці машин, що не уможливлює встановлення швидкості конкретної машини, доказів та підтверджень того, що саме він перевищив швидкість інспектор не надав ніяких. Не знайшось підтвердження того, що він не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «Вїзд заборонено», знак стояв в лісопосадці метрів з п»ятнадцять від проїжджої частини, та був пересувним, тобто його там могли залишили ремонтники доріг. Відповідно до п. 10.1.1 ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», дорожні знаки повинні розташовуватися так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху, як у світлий, так і у темний час доби, була забезпечена зручність експлуатації і обслуговування, а також було неможливе їх ушкодження.

Також інспектором були порушені процесуальні дії тобто відповідно КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складається на кожне правопорушення окремо, тобто інспектор в супереч чинного законодавства вписав два   правопорушення в один протокол, також при винесені постанови порушено вимоги ст..36 КУпАП згідно якої кілька адміністративних правопорушень, можуть бути об’єднані в одне провадження про, що виноситься постанова про об’єднання даних матеріалів, ніякої постанови про об’єднання інспектор не виносив, тому на підставі наведеного   протокол складений, а  постанова винесена з грубими порушеннями чинного законодавства.

           Позивач в судове не зявився, але надав суду заяву в якій  позовні вимоги по аналогічних мотивах підтримує повністю та просить їх задоволити в повному обсязі

          Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини, хоча про місце та час слухання справи повідомлявся заздалегідь та належним чином, заперечень до адміністративної заяви і повідомлень від його, про причину неявки не надходило.

          Таким чином, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

                   Судом встановлено, що 01 травня 2011 року інспектором ДПС Новоград-ВолинськогоВДАІ мол. сержантом міліції   винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АІ1  №209987, згідно з якою, 01.05.2011 року,  керуючи автомобілем марки Мерцедес-Бенц, державний номер НОМЕР_1, позивач в м.Новоград-Волинський по вул..Корецьке-Шосе перевищив встановлену швидкість на 41 км/год,   швидкість вимірювалася приладом  «Беркут»№062, та не виконав вимогу дорожнього знаку 3,21 «Вїзд заборонено»чим порушив  правил дорожнього руху України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України,  визнав його винним у вчиненні зазначених правопорушень та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 300 гривень.

Виходячи з вимог ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані як доказ по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд, а тому кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.  

Відповідачем не було надано жодних доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з  вимог ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами.

         Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

         Ст. 293 КУпАП стверджує, що орган (посадова особа) при розгляді скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та приймає рішення в тому числі про скасування постанови, закриття справи.

             Таким чином, з врахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, а постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

                 Керуючись ст.ст. 6,17, 70, 71, 100, 158-163, 167 КАС України та на підставі ст.ст.251, 268, 280, 283, 284, 293 КУпАП, Правил дорожнього руху, Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, суд,

п о с т а н о в и в:

          В позовних вимогах ОСОБА_1      до УДАІ УМВС України в Житомирській області      про скасуванн постанови серія АІ1 №087729 від 01.05.2011 року заяву задоволено повністю

          Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АМ1 № 087729 від 01 травня 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1     за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення в розмірі  300 (триста) гривень,  визнати незаконною та скасувати її.

          Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

          Суддя                                                                                                     Наумов С.В.