Справа № 11-а-351 Головуючий у суді 1 інстанції - Пономаренко В.Г.
Категорія - ст.185 ч. 3 КК України Доповідач - Кадегроб А.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2008 року Колегія суддів Судової палати апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Осєтрова В.І.,
суддів - Кадегроб А.І., Борща В.С.,
за участю прокурора - Ахалшенішвілі Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, гр. України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, судимого:
- 13.05.1999 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 3 ст. 140 КК України, до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 2 роки і сплатою штрафу в розмірі 680 грн.;
- 26.05.2000 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 141, 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 07.05.2001 року умовно-достроково;
- 20.02.2002 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився 02.11.2006 року умовно-достроково, не відбутий строк покарання 5 місяців 15 днів,
засуджено за ст. 183 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Вироком суду також вирішено питання відносно речових доказів по справі.
Вказаним вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 14 січня 2008 року близько 6 години 30 хвилин таємно проник через кватирку у вікні в АДРЕСА_2, Кіровоградської області, що належить потерпілому ОСОБА_2, його дідькові, звідки таємно викрав 8000 грн. та 500 доларів США, що відповідно офіційного курсу НБУ на 14.01.2008 року становить 2525 грн. З викраденим засуджений з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 10525 грн.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорює сам факт вчинення злочину та його кваліфікацію, але просить пом'якшити призначене судом покарання. Вказує, що судом першої інстанції не враховано те, що він викрав гроші у свого рідного дядька і що той не довів документально точну суму викрадених грошей. Вважає, що на досудовому слідстві із сторони слідчого до нього було упереджене ставлення, і слідчий родинну сварку кваліфікував як кримінальний злочин, скориставшись його юридичною несвідомістю. Просить призначити йому покарання не пов»язане із позбавленням волі.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає необхідним залишити вирок без змін, доводи засудженого, який підтримав свою апеляцію і просить не позбавлять його волі, вивчивши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, судова колегія доходить наступних висновків.
Вина засудженого ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому злочину, крім повного визнання ним своєї вини як на досудовому так і в судовому слідстві, в повному обсязі доведена матеріалами кримінальної справи, дослідженими судом в порядку ст. 299 ч. 3 КК України.
Як вбачається із протоколу судового засіданні, судом першої інстанції засудженому ОСОБА_1 та іншим учасникам процесу було належним чином роз»яснено наслідки розгляду справи в порядку ст. 299 ч. 3 КК України. Засуджений ознайомився із протоколом судового засідання, своїх заперечень до протоколу суду не надав.
Кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 3 ст.185 КК України судова колегія визнає об”єктивною і такою, що відповідає матеріалам кримінальної справи.
Доводи засудженого щодо призначення йому покарання, не пов»язаного із позбавленням його волі на думку судової колегії не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 неодноразово судимий за аналогічні злочини, після звільнення з міст позбавлення волі, засуджений на шлях виправлення не став.
Таким чином, колегія суддів вважає, що при призначенні покарання засудженому суд першої інстанції в повній мірі врахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання, а тому судова колегія не знайшла підстав для задоволення апеляції.
На підстав викладеного та керуючись ст.ст. 362-365 КПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2008 року відносно нього - без змін.
Судді: