Справа № 2-50/12

                                                              РІШЕННЯ

                                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11.01.2012 Житомирський районний суд Житомирської області

у складі:  головуючої судді - Баренко С.Г.,

за участю секретаря судового засідання Лабенської Л.І., представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Фінанси та Кредит»(далі - Банк) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,-  

                 встановив

Банк звернувся до суду проти ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку боргу за кредитним договором від 18.09.2006 в сумі 40397 грн. 01 коп., а також судові витрати по справі. Позов мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 як основний боржник, не виконує взяті на себе зобов’язання за вказаним кредитним договором, який забезпечений договором поруки.   

          ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (поручитель). У подальшому Банк в якості правонаступника визначив у позові відповідачем неповнолітню ОСОБА_2 та збільшив позовні вимоги до 60 179 грн. 73 коп., просив стягнути борг у солідарному порядку.

Представник позивача збільшений позов підтримав.

Представник відповідача позов визнала частково, оскільки нарахована пеня перевищує суму кредиту в 11 раз, так як основний борг становить 4400 грн. Надала суду заперечення та докази на їх обґрунтування.

          Дослідивши матеріали справи, судом встановлені обставини, які відповідають зобов’язальному праву.

18.09.2006 між Банком та ОСОБА_1 укладено договір №24-90/06-ШД про надання безготівкового кредиту в розмірі 4400 грн., шляхом перерахування на депозитний рахунок позичальника. Кошти надавалися строком до 17.09.2009, сплатою 0,0001 % річних (а.с.7,8).  За договором поруки №24-90/06-ШД-П від 18.09.2006 ОСОБА_3 поручився перед Банком нести солідарну відповідальність у випадку невиконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань за наведеним договором.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов’язання.

  Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов’язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).  

Пунктами 6.1, 6.2 кредитного договору передбачена відповідальність за порушення зобов’язання, а саме: пеня в розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочення та штраф у розмірі 10% від загальної суми кредиту.   Тобто за одне й те саме порушення зобов’язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. 

          З розрахунку вбачається, що Банк нарахував відповідачам заборгованість на суму 60179 грн. 73 коп., у тому числі: основний борг –4400 грн., пеня –51709 грн. 71 коп., відсотки –0 грн. 02 коп., щомісячна комісія –4 070 грн. (а.с.63,64). Разом з тим, позивач не врахував, що ОСОБА_2 є неповнолітньою особою, яка не має повної цивільної дієздатності, а тому не може нести відповідальність за невиконання ОСОБА_1 договірних зобов’язань, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

З матеріалів справи видно, що розмір пені значно перевищує розмір збитків. З досліджених доказів вбачається, що ОСОБА_1 не працює, є дружиною померлого ОСОБА_3 із числа ліквідаторів 1 категорії, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, самотужки утримує неповнолітню дочку, яка є дитиною-інвалідом внаслідок катастрофи на ЧАЕС, тяжко хворіє (а.с.78,80,82,83). Сім»я відповідача не має достатнього постійного доходу. Наведені обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки (пені чи іншої штрафної санкції) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 300 грн.  

          Керуючись: Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ст.ст. 3, 15, 16, 526, 546, 549, 551, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 61, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд,  -

           вирішив:

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Фінанси та Кредит» 8770 грн. заборгованості за кредитним договором та 200 грн. судових витрат.

          Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:                                                                                                                         Баренко С.Г.